Ухвала суду № 83605036, 12.08.2019, Городоцький районний суд Львівської області

441/946/19

2/441/557/2019

УХВАЛА

підготовчого засідання

12.08.2019 року Городоцький районний суд Львівської обл. у складі:

головуючого-судді Українець П.Ф.,

за участі секретаря Петрик-Ключник М.Є.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл., Відділу Держгеокадастру у Городоцькому р-ні Львівської обл., ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та інше, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 24.05.2019р. звернулась в суд із позовною заявою до Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл., Відділу Держгеокадастру у Городоцькому р-ні Львівської обл., ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та інше.

У підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Сухович Є.І. подав заяву про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду вищеозначеної справи, мотивуючи тим, що суддя розглядав позов ОСОБА_4 про визнання не законним та скасування рішення Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл.№ 629 від 23.07.2015р. (справа № 441/728/17) і відмовив у задоволенні позову, незважаючи на покликання представника позивача в судових засіданнях про те, що «документи, які подані в якості доказів, подані в незаконний спосіб та містять ознаки кримінального правопорушення», а ним 04.02.2019р. подано заяву про вчинення злочину посадовими особами сільської ради і, що за цим фактом відкрито кримінальне провадження. Через це у нього є сумніви у неупередженості судді.

Представники відповідача висловились на відмову у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді.

Заслухавши учасників справи, вивчивши заяву, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли як підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Із змісту заяви представника позивача - адвоката Суховича Є.І. про відвід судді убачається, що така обгрунтована незгодою із діями головуючого, після його виступу з промовою в судових дебатах у іншій справі, за позовом ОСОБА_4 до Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл., третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради (справа № 441/728/17).

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу суддя, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обгрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду в ухвалах від 10.05.2018р. у справі № 800/592/17 та від 01.10.2018р. у справі № 9901/673/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача відводу судді у справі.

Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 252, п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі в т.ч. у випадку надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленного відводу, справу слід передати до канцелярії суду для визначається судді, який у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України, вправі розглянути заяву про відвід.

З огляду на строки розгляду заяви про відвід, підстав до зупинення провадження у справі суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

заяву представника позивача - адвоката Суховича Євгена Івановича про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл., Відділу Держгеокадастру у Городоцькому р-ні Львівської обл., ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та інше, передати до канцелярії суду, для визначення судді, який в порядку ст. 33 ЦПК України, вправі розглядати питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Українець П.Ф.