Рішення № 8360404, 02.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.10р.Справа № 16/304-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 339 525 грн. 78 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", м. Київ

про визнання договору фінансового лізингу від 12.07.2007р. №903/07/2007 недійсним           

                                                                                          Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг": Парненко А.А.- представник, дов. від 10.03.2009р. (був присутній у судових засіданнях 02.12.2009р., 11.01.2010р. та 10.02.2010р.);

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження": Ластіна Ю.С. - представник, дов. від 09.02.2010р. №02/09-01;

Гордієвич А.О.- представник, дов. від 11.11.2009р. №11/11-1 (був присутній у судових засіданнях 02.12.2009р., 11.01.2010р. та 28.01.2010р.)

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.02.2010р.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 339 525 грн. 78 коп., що складає 215 307 грн. 36 коп. - заборгованості по лізинговим платежам відповідно до умов договору від 12.07.2007р. №903/07/2007 фінансового лізингу, 2 118 932 грн. 86 коп. - суми поточного боргу, передбаченого пунктом 7.1 договору фінансового лізингу від 12.07.2007р. №903/07/2007 та 5 285 грн. 56 коп. - пені.

Відповідач у відзиві (вх. №22696 від 02.12.2009року) проти позову заперечує та стверджує про те, що при складанні тексту позовної заяви позивачем не було враховано стягнену раніше суму боргу рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009 року по справі № 31/66-09р., тому більш обґрунтовану відповідь на заявлені позовні вимоги відповідач зможе надати після здійснення звірення розрахунків.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" звернулося із зустрічним позовом (вх. №130 від 11.01.2010р.), в якому просить визнати недійсним договір від 12.07.2007р. №903/07/2007 фінансового лізингу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" у відзиві (вх. №1147 від 26.01.2010р.) на зустрічний позов просить відмовити в задоволенні зустрічного позову, задовольнити первісні позовні вимоги та посилається на те, що: - умова щодо визначення ціни договору у гривнях є виконаною і чинне законодавство не містить приписів щодо заборони на визначення грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті; - твердження ТОВ "Відродження" щодо порушення істотної умови договору - ціни, є безпідставними; - підстави для застосування статей 203, 215 ЦК України відсутні, тому договір від 12.07.2007р. №903/07/2007 фінансового лізингу не може бути визнано недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" у доповненні (вх. №1366 від 27.01.2010р.) до відзиву на позовну заяву зазначає що: - позивачем не було направлено відповідачу повідомлення про відмову від договору та не було висунуто вимоги щодо повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, як цього вимагає Закон України "Про фінансовий лізинг" та пункту 12.1.10 договору; - відповідач не отримував від позивача вимоги щодо передачі майна позивачу, не отримував повідомлення про розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, як того вимагають пункти 12.5-12.7 договору; - позивач не набув права вимагати від відповідача погашення суми припинення договору, оскільки договір не було припинено (розірвано) і позивачем своїми діями порушив умови договору; - не дотримавши вимог договору позивач має право вимагати виконання відповідачем поточних зобов'язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" у доповненнях до відзиву (вх. №2292 від 10.02.2010р.) наполягає на задоволенні позовних вимог щодо визнання договору недійсним і зазначає, що розрахунок сум лізингового платежу, платежу в погашення вартості майна та комісії, можливо зробити виключно виходячи з курсу НБУ на дату підписання договору, тобто 5,05 грн. за 1 дол. США; загальна сума лізингового платежу складає 425 869 грн. 68 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" у поясненнях (вх. №3462 від 24.02.2010р.) до зустрічного позову просить зобов’язати відповідача надати розрахунок комісійного платежу з першого по тридцять перший період (згідно графіку внесення платежів, додаток №1 до Договору фінансового лізингу від 12.07.2007р. №903/07/2007), з зазначенням його складу, розміру платежу за користування об’єктом лізингу, розміру компенсації відсотків за кредитом, розміру інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу та зазначає про те, що: - договір фінансового лізингу містить в собі ознаки як договору оренди, так і договору купівлі-продажу, оскільки лізингоодержувач виплачує лізингодавцю як орендну плату так і вартість майна; - до відносин, що стосуються купівлі-продажу майна, має бути застосована подвійна реституція, а саме, лізингоодержувач повертає предмет лізингу лізингодавцю, а лізингодавець повертає лізингоодержувачу сплачену вартість майна.

Суд не вбачає підстав для витребування розрахунку комісійного платежу, оскільки зазначене не стосується предмету спору ані за первісним, ані за зустрічним позовом.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

За згодою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" у судовому процесі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 12.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №903/07/2007 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого лізингодавець зобов’язується придбати у свою власність обладнання (далі за текстом - майно) відповідно з встановленою лізингоодержувачем специфікацією: спецтехніку –Баштовий кран G.C МК 110 (одна одиниця), 2007 року випуску та передати його без надання послуг з технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов’язується прийняти його на умовах даного Договору;

- пунктом 2.3 Договору встановлено, що вартість майна, що передається лізингодавцем лізингоодержувачу становить суму еквівалентну 563550,00 „у.о.”, у т.ч. ПДВ в розмірі 20% - 93925,00 „у.о.”, що виражена у гривнях України; вартість майна (включаючи ПДВ), що передається лізингодавцем лізингоодержувачу, в гривнях становить суму авансу, що вноситься відповідно до пункту 6.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, що вказано в „Графі4” Графіка Внесення Платежів (далі за текстом –Додаток №1 до Договору) по „Курсу1” та Викупну вартість, зазначену в Додатку №1 до Договору по „Курсу1”;

- як вбачається з пункту 6.1 Договору, сторони узгодили, що валютою Договору є умовна одиниця (далі за текстом „у.о.”); під умовною одиницею розуміється сума, що виражається в гривнях України та дорівнює одному долару США за курсом згідно пункту 6.1.1 Договору;

- для мети даного Договору вводяться поняття: Курс1- курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату 12.07.2007р., Курс2 –курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату, встановлену для проведення чергового лізингового платежу згідно Графіка внесення платежів (Додаток №1) до даного Договору (пункт 6.1.1 Договору);

- поточний лізинговий платіж, що підлягає оплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу, що виражена в „у.о.” згідно „Графи 3” Додатку №1 на відповідну дату проведення платежу і Курсу2, збільшеного на 0,5% (п’ять десятих відсотків); при цьому в погашення вартості майна відноситься сума, що виражена в гривнях та розрахована, як добуток відповідної суми „у.о.”, зазначеної в „Графі 4” Додатку №1 і Курсу 1 (пункт 6.1.2 Договору);

- відповідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" вважає договір від 12.07.2007р. №903/07/2007 фінансового лізингу недійсним через те, що в Договорі істотні умови, такі як вартість майна, орендна плата у вигляді лізингових та авансових платежів, а також умови викупу майна (викупна вартість) викладені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме в «умовних одиницях», а не у грошовій одиниці України –гривні; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", виходячи з наступного:

- частиною 1 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня;

- згідно із статтею 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці країни –гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті;

- отже, сторони, виражаючи грошове зобов’язання у національній валюті України, одночасно визначають його еквівалент у тій чи іншій стабільній іноземній валюті;

- відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору; ціна зазначається в договорі у гривнях; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін;

- як вбачається пунктом 2.3 Договору і передбачено, що вартість майна, що передається лізингодавцем лізингоодержувачу становить суму еквівалентну 563550,00 „у.о.”, що виражена у гривнях України; під умовною одиницею розуміється сума, що виражається в гривнях (пункт 6.1); поточний лізинговий платіж підлягає оплаті в гривнях (пункт 6.1.2);

- відповідно до частин 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом;

- отже, з моменту набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.січня 2004р.) суб’єктам цивільного права була надана можливість визначення у зобов’язанні грошових еквівалентів в іншій валюті;

- таким чином, при укладенні спірного Договору не було допущено порушень вимог чинного законодавства.

Що стосується первісних позовних вимог, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу. який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду. Під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №31/66-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості, залишеним без змін постановою від 30.06.2009р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду, встановлено, що:

- факт передачі об’єкту лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу підтверджується підписаним сторонами актом від 16.07.2007р. здачі-приймання майна;

- відповідно до пункту 6.3 Договору загальна сума лізингових платежів, що підлягає сплаті лізингоодержувачем лізингодавцю, складає 674837,82 «у.о», у т.ч. ПДВ у розмірі 20% від суми, що вноситься до погашення вартості майна 91758.33 «у.о».

Як вбачається зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №31/66-09 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»стягнено 459733 грн. 74 коп. –боргу по лізинговим платежам за 17-21 періоди (з урахуванням збільшених позовних вимог).

Відповідно до пункту 12.3 Договору права лізингоодержувача на володіння і користування майном можуть бути припинені лизингодавцем у односторонньому порядку, у тому числі, якщо лізингоодержувач більше двох разів допустив затримку платежу більше ніж на 5-ть банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»28.05.2009р. було спрямовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Відродження»вимогу від 20.05.2009р. №1931-05/09 з вимогою повернення майна, отриманого по Договору, в строк до 01.06.2009р. (п. 17 Списку №1-28/05/09, а.с. 27).

Відповідно до пункту 12.7 Договору у разі якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не передає лізингодавцю майно і/або за будь-якої причини майно неможливо продати як неділимий об’єкт у розумний строк за ціною, що достатня для погашення Суми Припинення Договору, то лізингодавець вправі вимагати від Лізингоодержувача погашення Суми Припинення Договору.

Сума Припинення Договору включає Поточний борг лізингоодержувача, несплачені лізингові платежі, строк оплати яких згідно графіка внесення платежів настав, штрафи і/або пені, що належить сплатити лізингоодержувачем на умовах Договору станом на день розірвання Договору, а також суми, необхідної для покриття витрат і збитків лізингодавця, пов’язаних з вилученням і реалізацією майна та з погашенням можливих зобов’язань лізингодавця перед третіми особами, що виникли внаслідок виконання Договору (пункт 12.6 Договору).

Отже, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження»не сплатило лізингові платежі за 22-23 період, строк сплати яких настав відповідно 30.04.2009р. та 31.05.2009р., тобто до встановленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»терміном повернення об’єкту лізингу, то заборгованість по лізинговим платежам за 22-23 періоди згідно Графіка з урахуванням пункту 6.1.2 становить 215307 грн. 36 коп. Зазначена сума входить у Суму припинення.

Відповідно до пункту 8.5 Договору у разі якщо лізингоодержувач у встановлені Договором строки не здійснює оплати встановлених Договором платежів, то Лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,1% Поточного боргу лізингоодержувача за кожний день прострочки платежу, а лізингоодержувач зобов’язується її сплатити.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова чума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, а частиною 3 статті 549 встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки виконання.

Отже, встановлена у пункті 8.5 Договору неустойка є пенею, оскільки розраховується за кожен день прострочки.

Згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 5285 грн. 56 коп. (з 01.05.2009р. по 23.06.2009р.). Зазначена сума пені також входить у Суму припинення.

Відповідно до пункту 7.1 Договору Поточний борг лізингоодержувача на кожний період фінансового лізингу змінюється згідно Графіку внесення платежів (Додаток №1 до Договору), за умови внесення лізингоодержувачем чергового лізингового платежу у повному обсязі.

Враховуючи положення цього пункту 7.1 Договору суд вважає суму поточного боргу лізингоодержувача, що має увійти до Суми припинення, це Поточний борг, що вказаний у Графіку внесення платежів після сплати лізингового платежу за 23-ій період, тобто це сума 203798,62 у.о., що у еквіваленті становить 1550907грн. 50 коп. (203798,62у.о. х 7,71 грн.).

Думку ж позивача щодо визначення Поточного боргу у розмірі 278429, 61 у.о. станом після 16-го періоду суд вважає помилковою, оскільки заборгованість за 17-21 періоди у сумі 459733 грн. 74 коп. стягнена за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №31/66-09, а заборгованість за 22-23 періоди у розмірі 215307 грн. 36 коп. вже увійшла у Суму припинення. Отже, повторне включення цих сум у Суму припинення порушує принцип розумності та справедливості та є необґрунтованим.

Таким чином, Сума припинення становить 1771500 грн. 42 коп., у тому числі 215307 грн. 36 коп. –заборгованість за 22-23 періоди, 5285 грн. 56 коп. –пені та 1550907грн. 50 коп. –сума поточного боргу.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»судом не приймаються з огляду на вищевикладене.

З урахуванням викладеного зустрічні позовні вимоги підлягають відхиленню, а первісні –частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за зустрічним позовом слід віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», а судові витрати за первісним позовом розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження".

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (49018, м. Дніпропетровськ, провул. Міцкевича, 1; код ЄДРПОУ 24248526; п/р 26005066000045 ВАТ „Родовід банк”, м. Київ, МФО 321712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-Центр „Реноме”, код ЄДРПОУ 33104543; п/р 26008301013536 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) 1771500 грн. 42 коп. –суму припинення, 17715 грн. 00 коп. –витрати по сплаті державного мита та 178 грн. 70 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

“12” березня 2010р.