Ухвала суду № 83601268, 02.08.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1547/17

Провадження №6-а/319/2/2019

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2019 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Горбачова Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Поньки Н.А.,

за відсутності осіб, які беруть участь у справі,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Більмак заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання постанови суду у справі №319/1547/17,-

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2019 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства оборони України (далі відповідач, МОУ) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання постанови суду у справі №319/1547/17.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року у справі №319/1547/17 частково задоволено його позовну заяву до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 скасовано постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року та винесено нову, відповідно до якої зобов`язано Міністерства оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності III групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». 24.01.2019 року позивачем було отримано виконавчий лист у справі № 319/1547/17 та 18.02.2019 року направлено до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року. 13.03.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 58603049, яке станом на сьогоднішній день відкрите. 05.07.2019 року ОСОБА_1 отримано витяг з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 76 від 14.06.2019 року, відповідно до якого на виконання постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі 319/1547/17 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що ним не надано документ, що свідчить про причини та обставини отриманого поранення, однак дані обставини вже були дослідженні судом, визнані протиправними та скасований аналогічний пункт витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України. Позивач вважає, що Міністерство оборони України не виконало постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі №319/1547/17, так як нею визнано моє право на отримання одноразової грошової допомоги, однак через те, що Міністерство оборони України не наділено повноваженнями щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, тому суд зобов`язав відповідача прийняти рішення щодо призначення і виплати даної допомоги. В абзаці 20 мотивувальної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі № 319/1547/17 зазначено, що право позивача на призначення йому і виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення III групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму також прописано у пункті 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин. В абзаці 25 мотивувальної частини вищезазначеної постанови Третій апеляційний адміністративний суд вказує на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність підстав для визнання протиправною відмови відповідача в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду III групи та скасування пункту 6 Протоколу засідання комісії МОУ. Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 урахуванням висновків суду (абз. 31), однак Міністерство оборони України проігнорувало висновки Третього апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 06.12.2018 року у справі № 319/1547/17, а тому ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, прийшов до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 частини 1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 п.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Тому суд має з`ясувати, чи не було оскаржуване рішення та необхідність вчинити певні дії, як стверджує позивач, пов`язане з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 року №520/11829/17 (№К/9901/51263/18).

Так, п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2019 року на виконання постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі №319/1547/17 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла протокольне рішення № 76 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року у справі №319/1547/17 визнано протиправним та скасовано пункт 6 протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 109 від 13.10.2017 року, відповідно якого, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки ним не надано документ, що свідчить про причини та обставини отриманого ним поранення.

Крім того, постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі № 319/1547/17 визнано право ОСОБА_1 на призначення йому і виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення III групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, також прописано у пункті 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин. Тому, єдиним способом виконання постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03.07.2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі № 319/1547/17 є призначення й виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Конституційний суд України у рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 19, 25, 166-167, 241, 249, 256, 370, 383 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома суб`єкта владних повноважень - Міністерства оборони України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, шляхом проведення нарахування та виплати Зброї ОСОБА_2 суми одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Повний текст ухвали виготовлено 06 серпня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Третього апеляційного адміністративного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Суддя: Ю. М. Горбачов