Вирок № 83601149, 13.08.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2535/19

Провадження №: 1-кп/332/290/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2019 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Марченко Н.В.

при секретарі - Безбородько І.О.

за участю прокурора Максименкова М.М.

захисника Прядко Д.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження №12019080030000703, яке надійшло до суду із угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.07.2018 Заводським РС м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин. Знятий з обліку Заводського КВІ 13.11.2018 за відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.05.2019 року близько 20-30 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, надав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своє житло для вживання, відповідно до висновку експерта № 7-956 від 11.06.2019 року, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, які в подальшому, з дозволу та відома ОСОБА_1 , шляхом куріння вжили вищевказаний наркотичний засіб за вказаною адресою, після чого безперешкодно перебували у приміщенні вищевказаної квартири до 21-00 години.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, при невстановлених обставинах, придбав та незаконно зберігав без мети збуту для власного вживання за місцем свого мешкання у приміщенні квартири АДРЕСА_2 речовину рослинного походження зеленого кольору вагою 0,054 грама, речовину рослинного походження коричнево-зеленого кольору вагою 92,0 грама та речовину рослинного походження зеленого кольору вагою 7,569 грама, які згідно з висновком експерта № 7-956 від 11.06.2019 містять у своєму складі небезпечний наркотичний засіб КАНАБ1С, маси якого склали відповідно 0.054 грама, 85,6 грама та 7,039 грама (в перерахунку на висушену речовину), загальна маса КАНАБІСУ склала 92,693 грама (в перерахунку на висушену речовину) до моменту вилучення працівниками поліції 24.05.2019 року, приблизно о 21-00 годині

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування 27.06.2019 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 та ОСОБА_1 , за участю захисника Прядка Д.В., укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч..1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України. ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості між ним та обвинуваченим,просить призначити іспитовий строк 3 роки, думку обвинуваченого, який просить затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, думку захисника, який проти затвердження угоди не заперечує, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Прядко Д.В. не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно в присутності захисника, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди .

Злочини, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості, від яких потерпілих немає. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, оскільки інкримінованими ОСОБА_1 злочинами шкоду завдано лише суспільним інтересам.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, визнав свою провину. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив зочину.

Судом досліджені матеріали, які характеризують ОСОБА_1 , який є особою раніше судимою, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знятий з диспансерному обліку у лікаря нарколога.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи в сумі 1570,10 грн покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись ч.3 п.1 ст.314, ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27 червня 2019 року у кримінальному провадженні №12019080030000703 про визнання винуватості, укладену між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 та обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України та призначити таке узгоджене покарання:

за ч.1 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.1 ст.317 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,встановивши іспитовий строк три роки

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в сумі 1570,10 грн на користь держави в особі Запорізького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України на рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/ Шевч./24060300, код банку : 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку : ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази - речовину сіро-зеленого кольору вага якої після проведення експертизи становить 0,032, 85,4,6,710 грам, що зберігаються в камері схову речових доказів Заводського ВП, знищіти.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1)обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Н.В.Марченко