Ухвала суду № 83599156, 13.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

13 серпня 2019 р. Справа № 520/3327/19

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЕНЕРГОСОФТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЕНЕРГОСОФТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради в якому просить суд скасувати рішення №34330520 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 20.03.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЕНЕРГОСОФТ" на нежитлову будівлю літ. "В-3", площею 570,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 134 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2019р. позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року по справі № 520/3327/19 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, у своїй постанові від 19.06.2019 року Другий апеляційний адміністративний суд вказав, що у суду першої інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті провадження по справі за даним позовом у зв`язку з тим, що даний спір у справі не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства, але суд першої інстанції в порушення вимог п.1 ч.1 ст.170 КАС України залишив позовну заяву без руху та в подальшому повернув з підстав не усунення недоліків позовної заяви, що призвело до порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та враховуючи постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, Харківська місцева прокуратура №3 просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень, а саме права власності ТОВ "БУДЕНЕРГОСОФТ" на нежитлову будівлю літ. "В-3", площею 570,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 134 .

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності на нежитлове приміщення), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю протиправних дій державного реєстратора, якими порушено інтереси громади м. Харкова, представником якої є Харківська міська рада, оскільки своїм рішенням відповідач фактично легалізував самочинне будівництво на території м. Харкова, яке проведено на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності.

Суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення за третьою особою - ТОВ "БУДЕНЕРГОСОФТ" є захистом прав позивача на земельну ділянку, яка перебуває в комунальній власності та на якій розміщено нежитлова будівля літ. "В-3", площею 570,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 134 від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване право власності на будинок .

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку, на якій розміщено нежитлова будівля літ. "В-3", площею 570,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 134 від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване право власності на будинок.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимог про скасування оспорюваного рішення також вимоги про визнання недійсним правочину, на підставі якого прийнято оспорюване рішення.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки, на якій розташоване таке житлове приміщення, з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності на житловий будинок. Такий спір має приватноправовий характер. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 4.04.2018 року у справі № 817/1048/16, від 18.04.2018 року у справі № 804/1001/16, від 4.09.2018 року у справі № 823/2042/16, від 23.01.2019 року у справі № 821/1297/17, 24.04.2019 року по справі № 1840/2727/18 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.

В силу п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.19, п.4 ч.1 ст.171 КАС України під час визначення предметної юрисдикції справ судам необхідно виходити, насамперед, із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, змісту заявлених особою вимог та наведених особою доводів, природи, характеру та сутності спірних правовідносин, суб`єктного складу учасників спору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 241, 243, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЕНЕРГОСОФТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 13.08.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.