Рішення № 83599055, 08.08.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1190/19

08 серпня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача ОСОБА_6.,

представників відповідача Васильчук І.Б, Неділенька В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019.

В обґрунтування позову вказав, що декларантом позивача СМП «РАЙВЕСТ» з метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу легкового автомобіля BMW, 320d, що був у використанні, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 101 895 шведських крон згідно з рахунком-фактурою (інвойс) №OCD647, подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію (ЕМД) від 19.04.2019 №UA403030/2019/007830, в якій визначено митну вартість на ввезений транспортний засіб у розмірі 101 895,00 шведських крон. До декларації додано необхідний пакет документів, визначений Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації та доданих до неї документів 02.05.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000657/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 15050 EUR (євро), що на момент подання ЕМД становить 157 663,78 шведських крон, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

В рішенні Тернопільської митниці ДФС зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема у банківському платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою; висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією не може бути прийнятий до уваги, оскільки обрахунок вартості колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п.7.53 Методики); у гр. 15 ЕМД країною відправлення зазначена Швеція, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що за інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультацій та направлено повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, після яких прийнято оскаржуване рішення від 02.05.2019.

З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Так, подані декларантом документи повністю підтверджують фактурну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль. Також відповідачу було надано на його вимогу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №200/19 від 19.04.2019. Транспортний засіб позивач придбав за інвойсом, попередньо укладалась проформа для підтвердження намірів купівлі авто, здійснена повна оплата через банківський платіж, де вказане посилання на № інвойсу OCD647, і чітко зазначено платника ОСОБА_2 , сплачена сума 101 895 шведських крон. Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД проігнорував, адресні й контактні дані продавця зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі), тобто митний орган, в разі обґрунтованих сумнівів щодо вартості транспортного засобу мав можливість зв`язатися із продавцем для встановлення обставин.

Позивач також звертає увагу, що за результатами консультацій у декларанта витребовувалися документи в порядку, передбаченому частиною другою-третьою статті 53 МК України, запит під час консультації відрізняється від всіх зазначених обставин та підстав винесеного рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому декларант надав висновок експерта, виписки лоту автомобіля з аукціону та фото наявних пошкоджень, показника одометра, сервісного обслуговування. Жодної згоди по вартості 15050 євро, що на момент подання декларації становить 157 663,78 шведських крон, не було досягнуто, відмова та коригування відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку. Також мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику «спрацювання АСАУР ДФС 105-2, 106-2», «митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів». При тому, що таке спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відтак, позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.30-35). В обґрунтування своєї позиції вказує, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача 19.04.2019 було подано до митного оформлення МД №UA403030/2019/007830. Разом з МД подано також рахунок-проформу №OCD647 20.02.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №OCD647 04.03.2019, декларацію про походження товару №1018858207 27.02.2019, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2019/19092 від 17.03.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 27.02.2019, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №1104 86 265457 26.02.2019 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість - 15050.

У поданих до митного оформлення документах були розбіжності, а саме: у банківському платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури або проформи, тобто позивачем до митного оформлення не подано повного пакету документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, тому 19.04.2019 було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митниці надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 19.04.2019 № 200/19.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019 у зв`язку з тим, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні; у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами частин другої-третьої статті 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості №UA403000/2019/000652/2 від 02.05.2019 зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Також відповідач звертає увагу, що нормами МК України не передбачено можливість перевіряти правильність задекларованої декларантом митної вартості товару у продавця товару, шляхом вчинення певних дій, на що вказує позивач у позовній заяві.

Відповідач заперечує і твердження позивача щодо того, що митницею не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 МК України. Законодавством не передбачено обов`язку для митного органу проводити консультації в письмовому вигляді, а декларантом така вимога не заявлялась, під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Враховуючи вказане вище, зважаючи на наявність підстав, передбачених МК України, Тернопільською митницею ДФС правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

27.06.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с.49-52), в якій вказав, що уповноваженою особою позивача було надано усі необхідні та достатні документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, які надають можливість чітко ідентифікувати товар та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. В свою чергу відповідачем не надано належної оцінки поданим документам та не встановлено конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судових засіданнях 11.07.2019, 08.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судових засіданнях 11.07.2019, 08.08.2019 представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судове засідання 30.07.2019 відкладалося у зв`язку з неявкою учасників справи. Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, причини неявки позивача, представника позивача визнані судом неповажними, такі особи не повідомили суд про причини не прибуття у судове засідання; причини неявки представника відповідача визнані судом поважними, останній заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надав належні докази причин неприбуття у судове засідання.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

04.03.2019 ОСОБА_1 придбав у компанії Global Triangle АВ (Швеція, Бандхаген) легковий автомобіль марки BMW, модель 320d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №OCD647 (а.с.11). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 101 895 шведських крон.

Попередньо компанією Global Triangle АВ на покупця ОСОБА_3 виписувався рахунок-проформа (проформа інвойс) № OCD647 від 20.02.2019 із зазначенням тих же відомостей про покупця і продавця та предмет поставки, що й в рахунку-фактурі, та з зазначенням платіжних реквізитів продавця: банку отримувача коштів, рахунку отримувача, номера рахунку на сплату: НОМЕР_5, призначення платежу: міжнародний переказ 584763, довідкового номера платежу: НОМЕР_4 (а.с.10).

Відповідно до виписки по банківському рахунку № НОМЕР_5 компанії Global Triangle АВ 26.02.2019 проведено суму 101 895, текст по виписці з рахунку: «депозит від ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_11», «міжнародне депонування 584763, номер платежу НОМЕР_4 » (а.с.14).

17.03.2019 при перетині митного кордону України Львівською митницею ДФС було проведено митний огляд автомобіля марки BMW, модель 320d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/19092 17.03.2019 (а.с.12).

19.04.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_4 для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу подано Тернопільській митниці ДФС в електронній формі МД №UA403030/2019/007830 на ввезений транспортний засіб (а.с.36).

Згідно з графою 31 митної декларації №UA403030/2019/007830 до митного оформлення заявлений товар «автомобіль легковий, що використовувався; марка: BMW; модель: 320d; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік випуску: 2013; календарний рік випуску: 2013; тип двигуна: дизельний; об`єм циліндрів двигуна: 1995 куб.см.; потужність двигуна: 135 кВт., загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; тип кузова: седан; колір: чорний. Торгова марка: BMW. Виробник: BMW/DE». Одержувачем товару вказано ОСОБА_1 (графа 8 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 101895,00 шведських крон, що еквівалентно 293 666, 59 грн (графа 45 митної декларації).

До митної декларації №UA403030/2019/007830 від 19.04.2019 декларантом долучено наступні документи:

рахунок-проформа (проформа інвойс) № OCD 647 від 20.02.2019 (а.с.10);

рахунок-фактура (інвойс) № OCD 647 від 04.03.2019 (а.с.11);

декларація про походження товару № 1018858207 від 27.02.2019;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/19092 від 17.03.2019 (а.с.12);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 27.02.2019 (а. с. 13);

платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1104 86 265457 від 26.02.2019 (а.с.14);

некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № AFS1902494 від 20.02.2019 (а.с.15-16);

договір про надання послуг митного брокера № б/н від 06.03.2019;

паспорт громадянина України НОМЕР_7 від 05.04.2011;

інший некласифікований документ - звіт про стан ТЗOCD 647 від 22.01.2019;

інший некласифікований документ - ідентифікаційний код НОМЕР_10 від 12.01.2005;

інший некласифікований документ - інформація з Інтернет-ресурсу від 28.03.2019;

інший некласифікований документ - інформація з Інтернет-ресурсу від 27.03.2019;

інший некласифікований документ - історія сервісного обслуговування від 27.03.2019;

інший некласифікований документ - Лот аукціону ВСА від 18.02.2019;

копія митної декларації країни відправлення № 19PL402010E0306690 від 16.03.2019;

сертифікат відповідності колісного транспортного засобу № UA.009.85952-19 від 18.03.2019;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону, НОМЕР_8 від 06.04.2019.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 19.04.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: «У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією» (а.с.39).

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №200/19 від 19.04.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем BMW, 320d становить 306 875,55 грн (10 164, 00 EUR (євро)) (а.с.17-19).

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403030/2019/007830 від 19.04.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019 (а.с.8), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 15050 EUR (євро), що на момент подання електронної митної декларації становить 157 663,78 шведських крон.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, зокрема: у банківському платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою; висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією не може бути прийнятий до уваги, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями), встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п.7.53 Методики); у гр. 15 ЕМД країною відправлення зазначена Швеція, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК України, а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування - страхові документи та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України - копію митної декларації країни відправлення. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 на рівні 15 050 євро, що на момент подання ЕМД становить 157 663, 78 SEK» (а.с.8 зворот).

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2019/00424 (а.с.9).

03.05.2019 декларантом позивача подану МД №UA403030/2019/008414 (а.с.41), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно із частиною другою статті 53 МК України, серед яких: рахунок-проформу № OCD647 від 20.02.2019 (а.с.10), рахунок-фактуру (інвойс) від 04.03.2019 №OCD 647 (а.с.11), а також виписку по банківському рахунку НОМЕР_5 компанії Global Triangle АВ за 26.02.2019 про проведення суми 101 895 як оплати за товар від ОСОБА_3 (а.с.14). З пояснень представника позивача вбачається, що розрахунок проводився готівкою з уповноваженою особою - представником компанії Global Triangle АВ, яка безпосередньо вносила кошти на рахунок компанії від імені ОСОБА_5 , на підтвердження чого йому було надано банківську виписку по рахунку продавця, що підтверджує проведення розрахунків. Відтак, надати будь-які інші банківські документи позивач не міг до митного оформлення, бо їх не існувало.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля BMW, 320 d, що був у використанні, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 101 895 шведських крон та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що у поданих до митного контролю та оформлення документах наявні розбіжності у банківському платіжному документі: в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою; висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією не може бути прийнятий до уваги, до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У повідомленні відповідача від 19.04.2019 містилась вимога надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З наведеного слідує, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, відповідно до виписки по банківському рахунку № НОМЕР_5 компанії Global Triangle АВ 26.02.2019 проведено суму 101 895 шведських крон, текст по виписці з рахунку: «депозит від ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_11», «міжнародне депонування 584763, номер платежу НОМЕР_4 » (а.с.14). Такий платіж ідентифікується та відповідає відомостям з рахунку-інвойсу № OCD647 від 20.02.2019 із зазначенням відомостей про покупця і продавця, предмет поставки, та з зазначенням платіжних реквізитів продавця: банку отримувача коштів, рахунку отримувача, номера рахунку на сплату: НОМЕР_5, призначення платежу: міжнародний переказ 584763, довідкового номера платежу: НОМЕР_4 (а.с.10).

При цьому суд погоджується з позицією позивача, що оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі з уповноваженою особою - представником компанії Global Triangle АВ, яка безпосередньо вносила кошти на рахунок компанії, від імені ОСОБА_5 , на підтвердження чого є зазначена вище банківська виписка по рахунку продавця, то цей факт не може бути підтверджений іншими банківськими документами, окрім як виписки по рахунку. Копію цієї виписки декларант надавав митному органу разом із митною декларацією. Зазначені документи підтверджують ціну, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача з приводу того, що у такій виписці банку по рахунку продавця компанії Global Triangle АВ зазначено в призначенні платежу не оплата за товар від ОСОБА_3 , а депозит від ОСОБА_3 , оскільки це не впливає на суть документа - підтвердження зарахування коштів від покупця і саме по рахунку, виписаному на придбання легкового автомобіля марки BMW, модель 320d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно з рахунком проформою № НОМЕР_9 . Також суд допускає можливість неточності перекладу з іноземної мови на українську.

Тобто, позивач надав інші платіжні документи, передбачені пунктом 5 частини другої статті 53 МК України, що підтверджували вартість товару та містили реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вказані обставини не спростовані митним органом.

Щодо ненадання документів, які витребовувала митниця, то суд звертає увагу, що чек, квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із чеком, квитанцією, платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме чеку, квитанції, платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18), який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, мають бути надані, якщо за умовами поставки здійснювалося страхування.

Зі змісту частини другої статті 53 МК України випливає, що визначення конкретного переліку документів із зазначених у цій статті необхідне у кожному окремому випадку. Зокрема, у пункті 2 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон Україна, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 №1118, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за №1428/11708, визначено, що документами, які підтверджують право власності на транспортний засіб, є:

а) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо;

б) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна транспортного засобу (ТЗ), його модель і рік виготовлення, а також прізвище, імя, по батькові особи, якій продано ТЗ;

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку; документи контролю за доставкою ТЗ до митного органу призначення (далі - ДКД), оформлені в установленому порядку.

У даному випадку зовнішньоекономічний контракт між сторонами (фізичною особою та юридичною особою) не оформлявся, натомість продавець видав покупцю інвойс та рахунок-фактуру. Інші умови поставки, ніж ті, що вказані у цих документах, не визначені, про що митному органу з аналізу таких документів мало бути відомо.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 19.04.2019, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем 26.02.2019); які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - компанією Global Triangle АВ товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов`язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній.

Безпідставною є вимога митного органу до позивача (уповноваженої особи декларанта), зазначена 19.04.2019 в електронному повідомленні, про надання додаткових документів - копії митної декларації країни відправлення (а.с.39).

До митної декларації №UA403030/2019/007830 від 19.04.2019 декларантом долучено копія митної декларації країни відправлення № 19PL402010E0306690 від 16.03.2019, про що зазначено в МД. Такі ж відомості про перевірку митної декларації країни відправлення, яка подана разом з МД вказуються відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2019/00424 (а.с.9).

Відтак, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, декларантом позивача надано митному органу на підтвердження задекларованої митної вартості транспортного засобу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №200/19 від 19.04.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем BMW, 320d становить 306 875,55 грн (10 164, 00 EUR (євро)) (а.с.17-19).

Як вбачається з оскаржуваного рішення цей висновок не прийнятий до уваги Тернопільською митницею ДФС, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики). Разом з тим, жоден з учасників справи, у тому числі відповідач, не надав суду докази на підтвердження того, що саме від мінімальної ціни проведене розрахунок КТЗ. Матеріали справи містять витяги з електронного каталогу Schwacke, що ведеться німецькою мовою, проте такий доказ не містить перекладу на українську мову, що позбавляє можливості ознайомитися з його відомостями. При цьому суд звертає увагу, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 31.05.2019 суд вказав, що у випадку подання учасниками справи документів, які містять інформацію щодо предмета спору, викладену на іноземній мові, в суд необхідно подати оформлений належним чином відповідний переклад на українську мову таких документів, а також звертав на це увагу у судовому засіданні 11.07.2019.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації і надіслання запиту 19.04.2019 не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.07.2018 у справі №809/719/17 (адміністративне провадження №К/9901/46419/18).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість 15050 євро». Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 15050,00 євро, відповідач суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну). Відтак, суд вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 15050,00 євро, що значно вища ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 15050 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн, що підтверджуються квитанцією №13 від 27.05.2019 (а.с.4).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/000657/2 від 02.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ).

Відповідач: Тернопільська митниця ДФС (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код юридичної особи 39420537).

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.