Рішення № 83598934, 09.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3365/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 189 від 15.05.2019 року «Про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року)»;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу призначення та виплату пенсії з 17 листопада 2018 року з урахуванням періоду роботи з 19.05.1989 року по 24.12.1999 року в Кооперативі «Праця».

Ухвалою суду від 10.06.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання 08.08.2019 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.34, 35)

08.08.2019 року представником позивача до суду подана заява, вхід. № 28568/19, в якій останній просить справу розглянути без участі позивача та його представника у письмовому провадженні. (а.с.36)

Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких заяв (клопотань) від нього до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 11.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи. Проте, рішенням № 189 від 15.05.2019 року відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, яке ґрунтувалось на тому, що загальний стаж ОСОБА_1 складає 17 років 6 місяців. До страхового стажу не враховано період роботи: з 19.05.1989 року по 24.12.1999 року, протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та на звільнення з роботи виконанні ручкою іншого кольору;

- позивач вважає такий висновок територіального органу Пенсійного фонду України передчасним та таким, що суперечить Конституції України, з огляду на те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначені пенсії. Оскільки відповідно до записів у трудовій книжці БТ-1 ОСОБА_1 у період з 19.05.1989 року по 24.12.1999 року працював слюсарем-теплотехніком Кооперативу «Праця» (записи № 13, 14), які були підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою підприємства;

- робота в період з 19.05.1989 року по 24.12.1999 року в Кооперативі «Праця» підтверджується належними записами, наявними у трудовій книжці, що свідчить про необґрунтованість відмови у включенні вказаного періоду роботи до страхового стажу.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначенням таких фактичних обставин:

- загальний стаж позивача складає 17 років 6 місяців. До страхового стажу не враховано період з 19.05.1989 рік по 24.12.1999 рік, протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та звільнення з роботи виконанні ручкою іншого кольору;

- Головним управлінням статистики в Одеській області повідомлено, що у базі даних ЄДРПОУ по території Одеської області не значиться Мале підприємство «Праця». Також, Державним архівом Одеської області листом від 29.12.2018 року № П-2166 повідомлено, що документи з особового складу Малого підприємства «Праця» на зберіганні у архіві не знаходиться. Департаментом архівної справи та діловодства Одеської області, листом від 04.01.2019 року № 4241-П-11.1-21 повідомлено, що документи по особовому складу підприємства не зберігання у архіві не передано. Отже, в управлінні відсутні дані щодо сплати внесків у період роботи позивача на даному підприємстві.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, яку разом із документами прийнято 11.01.2019 року і зареєстровано за № 189. (а.с.14-15)

Згідно з розпискою-повідомленням:

- Перелік документів, доданих до заяви (а.с.16-20): довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт / посвідка № НОМЕР_2 ; військовий квиток + довідка про службу № 3177779/84; диплом № НОМЕР_4; довідки статистики + архів № 1615/1616/16172166/4241; довідка стаж радгосп № 647/648;

- Перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії: трудова книжка або документи про стаж, строк подання: 10.01.2019 року.

Рішенням Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 189 від 07.02.2019 року про відмову у призначенні пенсії (а.с.39) відповідач, розглянувши заяву № 189 від 11.01.2019 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи (копія трудової книжки, атестат, військовий квиток та довідка про проходження військової служби, довідка про стаж, довідки з архівів та з статистики, довідка про заробітну плату) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV зі змінами 2148, в призначенні пенсії відмовлено.

Згідно зі змістом вказаного рішення, його прийнято із зазначенням такого, зокрема:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 не менше 25 років;

- у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою ст. 26, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

- загальний стаж позивача складає 17 років 6 місяців;

- до страхового стажу не враховано період з 19.05.1989 по 24.12.1999 рр., протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та на звільнення з роботи виконані ручкою іншого кольору;

- якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом.

Рішенням Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 189 від 15.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року) (а.с.41), після перевірки пенсійної справи позивача Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с.40), розглянувши заяву № 189 від 11.01.2019 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи (копія трудової книжки, атестат, військовий квиток та довідка про проходження військової служби, довідка про стаж, довідки з архівів та з статистики, довідка про заробітну плату) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із змінами 2148, в призначенні пенсії відмовлено.

Відповідно до змісту вказаного рішення, його прийнято із зазначенням такого, зокрема:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 не менше 25 років;

- у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою ст. 26, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

- загальний стаж позивача складає 17 років 6 місяців;

- до страхового стажу не враховано період з 19.05.1989 по 24.12.1999 рр., протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та на звільнення з роботи виконані ручкою іншого кольору;

- якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом;

- відповідно до п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Не погоджуючись з рішенням відповідача № 189 від 15.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року), позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду надано копію пенсійної справи позивача (а.с.39-54), в якій наявні, зокрема копії:

- трудової книжки позивача, 1958 року народження, заповненої 11 липня 1974 року, відповідно до якої, зокрема, запис 13 містить дату прийняття позивача на роботу в кооператив «Труд» та запис 14 містить дату звільнення позивача з роботи, підпис директора МП «Праця» та печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця»;

- листів Головного управління статистики в Одеській області від 22.12.2018 року № 03.3-12/1615, № 03.3-12/1616, № 03.3-12/1617, адресованих позивачу на його запити, якими останнього на його запит, із посиланням на ст. 10 Закону України «Про державну статистику» та Порядок інформаційної взаємодії між Єдиними державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Державної служби статистики України, повідомлено, зокрема, що: ЄДРПОУ має динамічний характер, тому користуватися можна лише інформацією на поточну дату;

- листа Державного архіву Одеської області від 29.12.2018 року № П-2166, адресованого позивачу на його заяву;

- листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 04.01.2019 року № 4241-П-11.1-21, адресованого позивачу на його запит;

- розрахунку відповідача призначення пенсії за віком від 07.02.2019 року, згідно з яким позивач має страховий стаж (неповний): 17 років 6 місяців 3 дні;

- листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області від 13.05.2019 року № 8179/02 «Щодо перевірки пенсійної справи».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301 (далі - Постанова № 301), Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, зокрема, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону № 1788-XII, зокрема, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 64 ЗУ № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до п. 7 Положення № 28-2 управління Фонду зобов`язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п. 4 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 189 від 15.05.2019 року «Про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року)».

11.01.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, яку разом із документами прийнято 11.01.2019 року і зареєстровано за № 189.

Згідно з розпискою-повідомленням:

- Перелік документів, доданих до заяви: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт / посвідка № НОМЕР_2 ; військовий квиток + довідка про службу № 3177779/84; диплом № НОМЕР_4; довідки статистики + архів № 1615/1616/16172166/4241; довідка стаж радгосп № 647/648;

- Перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії: трудова книжка або документи про стаж, строк подання: 10.01.2019 року.

Відразу слід зазначити, що, виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин, в розписці-повідомленні не узгоджуються дати прийняття заяви та документів позивача із датою строку, наданого позивачу для подання трудової книжки або документів про стаж. Також, в матеріалах пенсійної справи позивача, наданої відповідачем, немає документального підтвердження щодо оформлення прийняття відповідачем поданої позивачем трудової книжки, яка наявна в пенсійній справі, або документів про стаж.

Рішенням № 189 від 07.02.2019 року про відмову у призначенні пенсії відповідач, розглянувши заяву № 189 від 11.01.2019 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи (копія трудової книжки, атестат, військовий квиток та довідка про проходження військової служби, довідка про стаж, довідки з архівів та з статистики, довідка про заробітну плату) позивача, у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV зі змінами 2148, в призначенні пенсії відмовлено.

Згідно зі змістом вказаного рішення, його прийнято із зазначенням такого, зокрема:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 не менше 25 років;

- у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою ст. 26, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

- загальний стаж позивача складає 17 років 6 місяців;

- до страхового стажу не враховано період з 19.05.1989 по 24.12.1999 рр., протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та на звільнення з роботи виконані ручкою іншого кольору;

- якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом.

Рішенням відповідача № 189 від 15.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року), після перевірки пенсійної справи позивача Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розглянувши заяву № 189 від 11.01.2019 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи (копія трудової книжки, атестат, військовий квиток та довідка про проходження військової служби, довідка про стаж, довідки з архівів та з статистики, довідка про заробітну плату) позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із змінами 2148, в призначенні пенсії відмовлено.

Відповідно до змісту вказаного рішення, його прийнято із зазначенням такого, зокрема:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 не менше 25 років;

- у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою ст. 26, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

- загальний стаж позивача складає 17 років 6 місяців;

- до страхового стажу не враховано період з 19.05.1989 по 24.12.1999 рр., протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця». Вищезазначений період не враховано, оскільки дати на прийняття та на звільнення з роботи виконані ручкою іншого кольору;

- якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом;

- відповідно до п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З встановленого вбачається, що єдиною фактичною обставиною для прийняття оскарженого рішення, яким до страхового стажу позивача не враховано період з 19.05.1989 по 24.12.1999 рр., протягом якого заявник працював у кооперативі «Праця», стало лише та виключно встановлення відповідачем того, що дати на прийняття та на звільнення з роботи виконані ручкою іншого кольору.

Згідно з трудовою книжкою позивача, 1958 року народження, заповненою 11 липня 1974 року, зокрема:

- запис 13 містить дату прийняття позивача на роботу в кооператив «Труд» - 19.05.1989;

- запис 14 містить дату звільнення позивача з роботи - 24.12.1999, підпис директора МП «Праця» та печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця».

Згідно зі змістом заяв сторін по суті справи, встановлена відповідачем обставина не є спірною для сторін.

Проте, по-перше, порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях на дату внесення запису 14 трудової книжки позивача (24.12.1999 р.) врегульований Інструкцією № 58 у відповідній редакції.

Так, відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З вищенаведеного вбачається, зокрема, що законодавством, чинним на час виконання запису 14 у трудовій книжці позивача про його звільнення з роботи, який, як встановлено відповідачем, виконаний ручкою іншого кольору по відношенню до дати прийняття на роботу, яка внесена у запис 13 трудової книжки позивача з різницею більше ніж у 10,5 років по відношенню до запису 14, - дозволяється виконання усіх записів в трудовій книжці, в тому числі про прийняття на роботу або звільнення, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, тобто декількох різних (інших) кольорів.

Отже, встановлена відповідачем фактична обставина, яка послужила підставою для прийняття оскарженого рішення - не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

По-друге, щодо похідного від встановленої відповідачем фактичної обставини, оцінку якій надано судом вище, обґрунтування, на яке йде посилання в оскарженому рішенні, як на підставу його прийняття, а саме: якщо підприємство, яке зробило неправильний запис або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом, - слід зазначити, що воно не відповідає фактичній обставині, встановленій самим відповідачем.

Так, факт виконання записів в трудовій книжці ручкою іншого кольору - не є фактом неправильного або неточного запису, відповідно, наведене обґрунтування відповідача - є безпідставним.

Щодо похідного від встановленої відповідачем фактичної обставини, оцінку якій надано судом вище, обґрунтування, на яке йде посилання в оскарженому рішенні, як на підставу його прийняття, а саме: відповідно до п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, - слід зазначити, що воно є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому окремо слід зазначити

Так, відповідно до наведеного змісту п. 18 Порядку № 637, ним передбачені, зокрема, обставини-випадки, у яких у їх сукупності трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, а саме:

- за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин.

Проте, встановлені судом вищенаведені обставини та висновки суду щодо цих обставин, не підпадають під обставини-випадки у їх сукупності, передбачені п. 18 Порядку № 637.

Інших фактичних та правових підстав для прийняття оскаржуване рішення не містить.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд також додатково звертає увагу позивача на висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема в постановах Верховного Суду:

- від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18), відповідно до яких певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії;

- від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17 (адміністративне провадження № К/9901/1298/17), відповідно до яких відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи, обмежує позивача у законодавчо встановленому праві, покладаючи на нього надмірний тягар негативних наслідків спірних правовідносин за відсутності його вини;

- оскаржуване рішення № 189 від 15.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року) прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідно

- вимоги позивача зобов`язального характеру підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № СВ01630360/1 від 31 травня 2019 року щодо сплати судового збору за подання даного позову в сумі 768,40 грн. (а.с.4)

Відповідно стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судових витрат в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст. ст. 205, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код юридичної особи: 41248812) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 189 від 15.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 189 від 07.02.2019 року).

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії з 17 листопада 2018 року з урахуванням періоду роботи з 19.05.1989 року по 24.12.1999 року в Кооперативі «Праця».

Стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.