Рішення № 83598867, 31.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001543

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю представників:

представника позивача Каличака О.Я. ,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» (місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Хуторівка, 4 б, код ЄДРПОУ 33711331) (далі - позивач, ТзОВ «РСП «Шувар») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0019275012 від 20.12.2018 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 113468,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність накладення на ТзОВ «РСП «Шувар» штрафу в розмірі 113468,04 грн., оскільки зазначені в акті камеральної перевірки позивача податкові накладні стосуються операцій з постачання товарів/послуг покупцям, які не є платниками податку на додану вартість, або які складені за щоденними підсумками, відтак такі податкові накладні покупцям не надаються. Позивач вважає, що штрафні санкції не можуть бути застосовані до ТзОВ «РСП «Шувар», оскільки норми Податкового кодексу України (п.120.1 ст.120-1) не передбачають юридичної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю. Крім цього, в акті камеральної перевірки до переліку несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних відповідачем декілька раз включено одні і ті самі податкові накладні, а тому визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні сума штрафних санкцій є завищеною. Фактично позивач не заперечує факту пропущення ним граничних термінів реєстрації податкових накладних, однак, з огляду на вказані вище норми Податкового кодексу України, вважає оскаржуване рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення до нього, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на підставі акта перевірки від 21.11.2018 №192/13-01-12-21/33711331 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0019275012. Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на позивача накладено штраф в сумі 999511,8 грн., та від 16 до 30 календарних днів в сумі 66329,50 грн. Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних є додатком до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0019275012. Окрім цього відповідач зазначає, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, визначені Податковим кодексом України. Позивачем такі терміни порушено. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0019275012 прийняте контролюючим органом в межах своєї компетенції, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Позивач подав до суду пояснення, в яких додатково зазначив, що оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивачем сплачені податкові зобов`язання, відтак бюджет не зазнав втрат, застосування до позивача штрафних санкцій не є доцільним. Окрім цього, в зазначених в акті перевірки окремих податкових накладних кілька раз вказано невірні суми ПДВ, в результаті чого в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказана невірна сума штрафу.

Ухвалою від 19.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Львівській області проведена камеральна перевірка ТзОВ «РСП «Шувар» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки складено акт №192/13-01-12-21/33711331 від 21.11.2018. Перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні в кількості 958 штук за січень 2017 року.

04.12.2018 позивачем подано до ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт камеральної перевірки від 21.11.2018 №192/13-01-12-21/33711331, які не були враховані відповідачем, оскільки наведені в них аргументи не спростовують виявлених порушень.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0019275012, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 113468,04 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення ДФС України прийнято рішення №11879/6/99-99-11-06-01-25 від 14.03.2019, яким податкове повідомлення-рішення №0019275012 від 20.12.2018 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача та нарахованими штрафними санкціями, позивач звернувся до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомленні-рішення відповідача безпідставним та таким, що прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України. На думку позивача, відповідач невірно трактує положення п.120.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що вказаною нормою передбачено дві окремі підстави для звільнення платника податків від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, а саме: податкових накладних, які не видаються покупцям товару та податкових накладних, які складені за операціями, які звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1.).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2.).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу(пункт 76.3.).

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Суд встановив, що всі перелічені в акті перевірки ТзОВ «РСП «Шувар» податкові накладні зареєстровані платником податків з порушенням встановлених ПК України строків. Позивач ці обставини визнає.

Проте, позивач в позовній заяві покликається на те, що описані в акті перевірки податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), відтак відповідно до п.120.1 ст.120-1 ПК України штрафні санкції не застосовуються.

Отже, спірним у цій справі є питання про наявність/відсутність підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктами 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних чи відсутність їх реєстрації.

Щодо таких тверджень позивача суд зазначає, що ПК України зобов`язує продавця товарів/послуг- платника ПДВ в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в межах граничних строків, визначених абзацом 14 статті 201.10 ПК України. При цьому також підлягають реєстрації в ЄРПН і податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. Порушення строку реєстрації податкової накладної відповідно до норми статті 120-1 ПК України має наслідком застосування до платника податків штрафних санкцій в певних відсотках від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій податковій накладній. Винятком у цій нормі щодо застосування штрафних санкцій визначено порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, підставою для незастосування штрафної санкції, передбаченої статтею 120-1 ПК України, за порушення строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН є сукупність таких двох умов:

1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю);

2) податкова накладна виписана на операцію з постачання товарів/послуг, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.

Оскільки ТзОВ «РСП «Шувар» виписало перелічені в акті камеральної перевірки податкові накладні на операції, що оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість (20 %), то ці операції не є такими, що: звільнені від оподаткування ПДВ; обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою. З огляду на це суд дійшов висновку, що за цих фактичних обставин справи платник податку не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Тому суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що платник податку вчинив податкове правопорушення, склад якого передбачений пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України. З огляду на це, суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв цілком обґрунтоване та законне рішення про накладення на платника податків штрафу в розмірі 10, 20, 30, 40 та 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в згаданих податкових накладних, що становить 113468,04 грн.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постановах від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 11.12.2018 у справі №К/9901/63488/18, від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.

Щодо покликання позивача на те, що в акті про результати камеральної перевірки №192/13-01-12-21/33711331 від 21.11.2018 невірно вказано суми ПДВ щодо окремих податкових накладних, в результаті чого в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні невірно вказано суму ПДВ і. як наслідок невірно визначені суми нарахованих штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач у ньому вказав загальну суму штрафних санкцій, відсоток застосованих штрафних санкцій, підставу для застосування таких санкцій та суму податку відповідно до якої здійснюється обрахунок штрафних санкцій.

Крім того, кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПР, суму податку на додану вартість, розмір штрафу та суму штрафних санкцій зазначено у розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, який є додатком до вказаного податкового повідомлення-рішення ( т.10, а.с.16-30). Наведені в розрахунку штрафних санкцій суми ПДВ відповідають сумам, вказаним в податкових накладних.

Враховуючи наведене суд вважає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні акту перевірки не можуть впливати на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що у разі, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими.

Враховуючи те, що з оспорюваного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст та враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку штрафу, а факт порушення не заперечується позивачем, таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 06.08.2018 у справі №802/1198/16-а (К/9901/36492/18).

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що платник податку не дотримався визначеного статтею 201.10 ПК України строку для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що свідчить про наявність складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв обґрунтоване та законне рішення про накладення на платника податків штрафу на загальну суму 113468,04 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивач жодних аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу не навів, доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та підстав для його скасування суду не надав.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТзОВ «РСП «Шувар», а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 12.08.2019.

Суддя Р.І. Кузан