Рішення № 83598655, 08.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2019 року Справа № 280/1960/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Корольов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо взяття на облік позивача, як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність; збов`язати відповідача зняти позивача з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність; визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010474907/826 від 31 січня 2019 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 року Ф-4381-49, прийняті відповідачем; стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 02.05.2019 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання на 23.05.2019.

Ухвалою суду від 23.05.2019 розгляд справи було відкладено на 03.07.2019.

Ухвалою суду від 03.07.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим.

Ухвалою суду від 03.07.2019 прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.07.2019.

Ухвалою суду від 31.07.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 08.08.2019.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 08 серпня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про збільшення позовних вимог та відповіді на заперечення. Зокрема зазначив, що дії відповідача щодо одночасного взяття на облік позивача як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність та фізичної особи-підприємця, що здійснює діяльність у сфері права є протиправними, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010474907/826 від 31 січня 2019 року такими, що підлягають скасуванню. Також зазначив, що Податковим кодексом України ототожнюється статуси фізичної особи підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність єдиним загальним визначенням «самозайнята особа». При цьому, вказує представник позивача, згідно п.п. 65.4.4 та п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Відповідно, законодавством виключено і подвійне нарахування та сплата єдиного внеску. Крім того, вказує представник позивача, позивачем єдиний внесок за 2018 рік, як фізичної особи-підприємця, сплачено у повному обсязі. Також представник позивача вказав і на те, що не дивлячись на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49 позивачем отримано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 року Ф-4381-49, підставою для прийнятя якої є данні інформаційної системи органу доходів і зборів, при цьому штраф та пеня, можливо, є похідними від вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49 та має місце подвійного нарахування єдиного внеску. За таких обставин, зазначив представник позивача, продовжуються порушення права позивача шляхом продовження нарахування подвійного єдиного внеску.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №22216 від 31.05.2019), запереченнях за заяв про збільшення позовних вимог (взх.№31659 від 31.07.2019) та додаткових поясненнях (вх..№32907 від 08.08.2019). Зокрема зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» позивачу було винесено рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 6293,31 грн. та нарахування пені у розмірі 2478,08 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №0010474907/826 від 31.01.2019 за період з 10.02.2018 до 27.12.2018 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 14.02.2019 №Ф-4381-49. Рішенням ДФС України №14965/6/99-99-11-05-02-25 від 29.03.2019 року скаргу позивача на спірну вимогу залишено без задоволення. Відповідно до інтегрованої картки платника, ОСОБА_2 , вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 №4381-49 була погашена станом на 30.07.2019. Оскаржуване позивачем рішення №0010474907/826 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.02.2018 до 27.12.2018 було прийняте 31.01.2019. На дату виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 №4381-49 не було узгодженим. Станом на 31.05.2019 відповідно до інтегрованої картки платника, позивача обліковувався борг по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 8771,39 грн., що складався з застосованих до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рішенням №0010474907/826 від 31.01.2019 та з нарахування за 1 квартал 2019 року як приватному підприємцю на суму 2457, 18 грн. На підставі чого, 20.06.2019 була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 4381-49. Також, представник відповідача зазначив, що контролюючими органами здійснюється аналіз публічних реєстрів, які оприлюднюються уповноваженими органами та вживаються відповідні заходи для постановки на податковий облік за основним місцем обліку з ознакою «платник не подав заяву про взяття на облік» стосовно фізичних осіб, які за даними публічних реєстрів здійснюють незалежну професійну діяльність індивідуально, та які не перебувають на обліку чи зняті з обліку в контролюючих органах як самозайняті особи,, внаслідок чого з 12.02.2018 позивача взято на облік як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України 24.03.2006 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №560, що видано Запорізькою обласною КДКА.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 27.04.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид підприємницької діяльності 69.10 діяльність у сфері права (номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців № 2 103 000 0000 022608).

Згідно витягу з Електронного кабінету платника «Облікові дані платника» позивач з 27.04.2006 до 31.12.2018 перебував на обліку як платник податків на загальній системі оподаткування, з 01.01.2019 року обрав спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку 5% третя група.

Позивачем згідно квитанцій про сплату єдиного внеску сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок.

31 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 6293,31 грн. та нарахування пені у розмірі 2478,08 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №0010474907/826 від 31.01.2019 за період з 10.02.2018 до 27.12.2018 на загальну суму 8150,33 грн.

Рішенням Державно фіскальної служби України від №13903/6/99-99-11-05-02-25 від 25.03.2019 скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №0010474907/826 від 31.01.2019 без змін.

14 лютого 2019 року Головним управлінням винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4381-49, відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що становить 4914,36 грн. відповідно до статті 25 Закону Країни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яку позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державно фіскальної служби України від №14965/6/99-99-11-05-02-25 від 29.03.2019 скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 №Ф-1473-50 без змін.

20 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4381-49, відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що становить 8771,39 грн. відповідно до статті 25 Закону Країни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо взяття його на облік як самозайнятої особи, вважає їх протиправними та такими, що призводять до подвійного оподаткування його діяльності, а вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправними та такими, що підягають скасуванню звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 13 Закону № 5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд встановив, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є Діяльність у сфері права.

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обовязку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Податковий кодекс України передбачає обовязок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обовязок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до статті 5 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктом 4 Розділу VІ Порядку № 1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою платник не подав заяви для взяття на облік.

Водночас, пункт 6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588) встановлює, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб-підприємців:

1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Пунктом 6.8 Порядку № 1588 передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.

Таким чином, автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є помилковим.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Вищезазначені судом пункти 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 свідчать, що законодавець розмежовує як платників єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України № 2464, зокрема відповідно до частини 3 статті 5 Закону України № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014 року.

Крім того, відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

Слід зауважити, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

За таких обставин, позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованим видом діяльності - діяльність у сфері права (КВЕД 69.10).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року справа №К/800/44702/14.

З практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).

На підставі вище викладеного, суд вважає, що автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, та щодо особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа ( фізична особапідприємець ) не грунтується на нормах закону, а тому дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є протиправними.

Вимогу про скасування рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій №0010474907/826 від 31 січня 2019 також слід задовольнити, оскільки по-перше, позивачем єдиний внесок за 2017 рік та ІІІ квартали 2018 року сплачено у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, по-друге, за рахунок неправомірних дій відповідача щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну невірно відображені в інтегрованій картці платника податків, нараховані платежі зі сплати єдиного внеску, що потягло за собою подвійне нарахування ЄСВ.

Звідси, суд задовольняє позовні вимоги про скасування вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 року Ф-4381-49.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зняття ОСОБА_2 з обліку як платника податків та платника єдиного внеску суд зазначає, що згідно з нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядку № 1162 та Порядку № 1588 відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань взяття на податковий облік та облік платника єдиного внеску, а також щодо зняття з такого обліку, суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_2 , як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010474907/826 від 31 січня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року Ф-4381-49, прийняту Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 року Ф-4381-49, прийняту Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2305,20 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2019.

Суддя А.В. Сіпака