Рішення № 83598337, 13.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/2025/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період проходження військової служби у Збройних Силах з 11.11.1971 по 17.12.1973, період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів), 18 років 02 місяці 17 днів за період державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів), перевести з 16.05.2019 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідно до записів у трудовій книжці та військового квитка офіцера запасу стаж його державної служби складає 24 роки 9 місяців 14 днів, а тому відмова відповідача у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» порушує його право на соціальний захист та право на отримання пенсійних виплат.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до записів у трудовій книжці до стажу державної служби позивача можливо зарахувати періоди роботи з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, а тому стаж державної служби складає 17 років 17 днів, що є недостатнім для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 07.08.2019 замінено первинного позивача Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України належним позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебував на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та 16.05.2019 звернувся до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої було додано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 15.05.2019 № 01-31/655 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 15.05.2019 № 01-31/654, видані Городнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області (а.с. 44-46).

Чернігівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення, оформлене протоколом від 24.05.2019 № 819597, яким відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з тим, що відповідно до записів у трудовій книжці до стажу державної служби позивача можливо зарахувати періоди роботи з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, а тому стаж державної служби складає 17 років 17 днів. Вказано про необхідність мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (а.с. 41-42).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 10.06.2019 № 15452/06 (а.с. 12).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV від 09.07.2003) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 19.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ від 19.12.1993) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII від 10.12.2015), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно частини першої статті 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ від 19.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII від 10.12.2015 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII від 10.12.2015, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 вік і страховий стаж.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби, а спірними періодами роботи позивача є: з 11.11.1971 по 17.12.1973 проходження строкової служби в армії; період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів); період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів), які не зараховані відповідачем до стажу державної служби.

Вказані періоди служби та роботи підтверджуються записами військового квитка та трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 15-28).

Також позивач зазначає, що за період державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, який визнаний відповідачем, невірно підраховано стаж 17 років 17 днів, а вірним є стаж 18 років 02 місяці 17 днів.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 встановлено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Установлюються такі категорії посад державних службовців, зокрема: третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок, в редакції, чинній до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі та на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Таким чином, період строкової служби позивача в армії з 11.11.1971 по 17.12.1973, період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів); період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів) зараховується до стажу державної служби, а отже стаж державної служби позивача складає більше 20 років.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17, яка, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.

Щодо періоду державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, та аргументів позивача про невірний розрахунок стажу за вказаний період, то суд зазначає, що стаж державної служби за вказаний період складає 18 років 00 місяців 20 днів.

Враховуючи, що позивач досяг 62-річного віку, має необхідний страховий стаж роботи, та має не менш як 20 років стажу державної служби, він набув права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII від 10.12.2015, а тому відмова відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи до стажу державної служби та в переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період проходження військової служби у Збройних Силах з 11.11.1971 по 17.12.1973, період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів), 18 років 00 місяців 20 днів за період державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів) та перевести з 16.05.2019 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 672,35 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби у Збройних Силах з 11.11.1971 по 17.12.1973, період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів), 18 років 00 місяців 20 днів за період державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів) та перевести з 16.05.2019 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 672,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.08.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна