Рішення № 83598307, 13.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/640/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренич І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0017295604 від 18.02.2019 року Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що акт №359/24-13-56-04/31963989 від 07.02.2019 р. про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності отриманий ними 12.02.2019 р. Проте, вже 18.02.2019 р. Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0017295604, яким було застосовано штрафні санкції на загальну суму 200000,00 грн. Оскільки, вказане рішення прийнято передчасно, їх було позбавлено законного права на подання заперечень до акту та прийняття участі при їх розгляді.

05.08.2019 р. відповідач не погоджуючись із поданим позовом подав до суду відзив, в якому вказував, що посадовими особами відділу адміністрування ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькі області проведено камеральну перевірку позивача щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість. На підставі акту камеральної перевірки №359/24-13-56-04/31963989 винесено податкове повідомлення-рішення №0017295604 від 18.02.2019 р.

Акт камеральної перевірки №359/24-13-56-04/31963989 від 07.02.2019 р. надіслано на адресу позивача 08.02.2019 р. та отримано адресатом 13.02.2019 р.

Разом з тим, вказували, що в період з 13.02.2019 р. (дата отримання акту перевірки) по 25.02.2019 р. (дата отримання податкового повідомлення-рішення) заперечення на акт перевірки до Головного управління ДФС у Чернівецькій області не надходило.

Таким чином, оскільки позивач не спростував наявності факту порушення, яке стало підставою для прийняття рішення щодо накладення штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 р. №0017295604 є правомірним та не підлягає скасуванню.

24.07.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/640/19-а відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 14:30 год. 12.08.2019 р.

12.08.2019 р. позивач в судове засідання не прибув, явку представників не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

12.08.2019 р. представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що неприбуття належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду позивача, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи.

Враховуючи приписи ст.ст. 194, 205 КАС України та подання учасником справи заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

На підставі п.п. 191.1.1, п.п. 191.1.2, п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`янь з податку на додану вартість, за результати якої 07.02.2019 р. складено акт №359/24-13-56-04/31963989 (а.с. 11 - 12).

Під час перевірки виявлено порушення п. 57.1, ст. 57, п. 57.1, ст.. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Вказаний акт перевірки отриманий позивачем 13.02.2019 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого потового відправлення (а.с. 37).

Відповідно до акту перевірки №359/24-13-56-04/31963989 від 07.02.2019 р., відповідачем зобов`язано позивача сплатити штраф у сумі 200000,00 грн, про що 18.02.2019 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0017295604 (а.с. 43).

Вказане податкове повідомлення-рішення №0017295604 отримане позивачем 25.02.2019 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого потового відправлення (а.с. 41).

Не погоджуючись із прийняти рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 18 - 21).

10.05.2019 р. Державна фіскальна служба України розглянувши скаргу позивача прийняла рішення, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0017295604 від 18.02.2019 р., а скаргу від 11.03.2019 р. без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, враховуючи положення п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Вказаними вище нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строки та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення контролюючим органом, в даному випадку, камеральної перевірки. При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів, відступлення від вказаного порядку чи строків. Винятком, не прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.

Отже податкове повідомлення-рішення може бути прийнято протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що акт камеральної перевірки від №359/24-13-56-04/31963989 від 07.02.2019 р. був направлений поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України і отриманий ним 13.02.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 37).

Вказана обставина також не заперечувалася представником відповідача.

Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0017295604 Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо застосування штрафних санкцій до позивача прийняте відповідачем 18.02.2019 р., тобто на третій робочий день після отримання позивачем акту перевірки.

Таким чином судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 р. №00172956004 прийнято Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області без дотримання вимог п. 86.7,ст. 86 ПК України. Тобто, позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки до винесення податкового повідомлення-рішення, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте до спливу строку подачі платником заперечень на акт перевірки.

При цьому слід враховувати, що недотримання відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, за умови проведення контролюючим органом саме камеральної перевірки при якій платник податків не присутній, призводить до неможливості подати платником податків будь-яких пояснень та/або заперечень стосовно встановлених такою перевіркою обставин, що виключає можливість прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення із врахуванням всіх обставин справи, в тому числі тих, які можуть спростувати висновки проведеної перевірки.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2019 р. по справі №826/3576/15 (провадження №К/9901/9009/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин прийняте Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 р. №0017295604 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2019 р. №1425 (а.с. 28).

Оскільки, адміністративний позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління ДФС у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 р. №0017295604 прийняте Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області.

3. Стягнути на користь дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» судовий збір у сумі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області, що підтверджується квитанцією від 21.06.2019 р. №1425.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. Головна, 205, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 31963989)

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39392513)

Суддя Маренич І.В.