Ухвала суду № 83598264, 12.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2222/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо обмеження доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування рішення Міністерства юстиції України №2000/5 від 02.07.2019 про анулювання/тимчасове обмеження доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

09.08.2019 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міністерства юстиції України №2000/5 від 02.07.2019 про анулювання/тимчасове обмеження доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову зазначає, що оскаржуване позивачем рішення(наказ) позбавив позивачку, як приватного нотаріуса, можливості не тільки реєструвати речові права на нерухоме майно, але й вчиняти інші нотаріальні дії, так як відповідно до Закону України "Про нотаріат" нотаріус при вчинені нотаріальних дій зобов`язаний користуватися інформацією з Єдиних державних реєстрів. Таким чином, у зв`язку із прийняттям оскаржуваного наказу позивач фактично позбавлена можливості здійснювати нотаріальну діяльність.

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку неможливо застосувати заходи забезпечення позову і з підстав наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правову позицію, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

В свою чергу, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності дій відповідача, оцінка на предмет законності яких буде надана судом за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, виходячи із змісту поданої заяви про забезпечення позову та доводів, наведених заявником у її обґрунтування, суд приходить до висновку, що останнім не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заявником не долучено до матеріалів позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову оскаржуваного рішення Міністерства юстиції України №2000/5 від 02.07.2019 про анулювання/тимчасове обмеження доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що унеможливлює надання правової оцінки такому рішенню в межах вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що заявлений представником позивача спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовної вимоги на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока