
Справа № 420/4258/19
УХВАЛА
13 серпня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрон" (вул. Промислова, 37, м.Одеса, 65031)
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрон" про стягнення податкового боргу з відкритих рахунків у банках у загальному розмірі 5 253 311,34 грн., з них: по податку на додану вартість - 29 396,93 грн.; по податку на прибуток приватних підприємств - 6 998, 64 грн.; по податку на доходи фізичних осіб - 3 314 156,19 грн.; по земельному податку з юридичних осіб - 1 902 203, 36 грн.; пеня ЗЕД - 556, 22 грн.
Ухвалою суду від 22 липня 2019 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху, як поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Позивачу було роз`яснено, що виявлені недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 19210, 00 грн., а також доказів звернення до суду з даним позовом в межах встановленого законом строку звернення до суду.
Для усунення недоліків позову позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 29 липня 2019 року, що підтверджується розпискою про отримання документів в приміщенні суду.
07 серпня 2019 року через канцелярію суду позивачем подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви з поясненнями про те, що при поданні позовної заяви у якості доказу сплати судового збору ГУ ДФС в Одеській області було подано оригінал платіжного доручення №918 на суму 73 531, 61 грн.
Щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу в клопотанні зазначено, що з моменту винесення корінця податкової вимоги від 13.06.2014 року №18-25 борг не переривався та податкове зобов`язання, яке підлягає стягненню у судовому порядку, виникло в межах 1095 календарних днів, встановлених ст.102 Податкового кодексу України.
Вирішуючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, наведених в ухвалі від 22 липня 2019 року, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем було додано платіжне доручення №918 від 12 вересня 2017 року про сплату судового збору на суму у розмірі 73 531, 61 грн.
Проте, як встановлено судом та зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судовий збір за наданим платіжним дорученням зарахований на платіжні реквізити, що діяли до 11 вересня 2018 року (код банку 828011).
Натомість, з 11 вересня 2018 року органи Казначейства повністю перейшли на нові рахунки з обліку надходжень бюджету, відкриті на балансі Державної казначейської служби України (код банку 899998).
Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 16 липня 2019 року, тобто після зміни рахунків, зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно наданого платіжного доручення №918 від 12 вересня 2017 року на дійсні рахунки не відбулось.
Крім того, відповідно до роз`яснень Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, у зв`язку з закриттям з 11 вересня 2018 року старих рахунків з обліку надходжень бюджетів, що були відкриті на балансі ГУДКСУ в Одеській області (код банку 828011), судовий збір, який сплачений платником на старий рахунок не зараховується до бюджету, а повертається платнику.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
З огляду на зазначене в ухвалі від 22 липня 2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачу було роз`яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 19210,00 грн., оскільки правильність оформлення платіжного документа покладається на платника судового збору, про що також зазначається у Довідці Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".
Однак, у встановлений судом строк та станом на 13 серпня 2019 року позивач судовий збір за звернення до суду з даним адміністративним позовом не сплатив.
Що стосується посилань позивача у клопотанні про усунення недоліків на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 травня 2018 року по справі № 909/1013/17, у якій вказано, що обов`язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на суд.
Згідно вимог чч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вказаних приписів Закону України "Про судовий збір", при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено, що судовий збір за звернення до суду з даним позовом на рахунки, що діють станом на час звернення Головного управління ДФС в Одеській області до суду з даним позовом (16 липня 2019 року) не зарахований.
Крім того суд вважає необхідним зазначити, що в ухвалі від 22 липня 2019 року суд вказав позивачу на необхідність сплати судового збору за чинними рахунками, відкритими на балансі Державної казначейської служби України (код банку 899998), а не покладав обов`язок щодо перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що невідповідність позовної заяви вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем не усунута.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення податкового боргу, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів з дня виникнення податкового боргу), судом встановлено, що разом із позовною заявою позивач надав до суду корінець податкової вимоги від 13.06.2014 року №18-25 на загальну суму податкового боргу станом на 12.06.2014 року у розмірі 954, 10 грн.
Однак, позивачем не зазначено з якого часу виник податковий борг, заявлений у позовній заяві, факт погашення чи непогашення суми податкового боргу зазначеного у податковій вимозі від 13.06.2014 року №18-25, а також безперервність існування такого боргу з часу направлення податкової вимоги.
Вказані обставини мають важливе значення, оскільки, як вже зазначалось, у разі відсутності заборгованості у будь-який період після направлення вимоги, така вимога вважається відкликаною. Крім того, у разі відсутності заборгованості у будь-який період після направлення вимоги від 13.06.2014 року №18-25, строк стягнення податкового боргу за цією податковою вимогою закінчився у 2017 році.
Так, відповідно до п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Про вказані обставини та необхідність надання доказів звернення до суду з даним позовом в межах встановленого законом строку звернення до суду позивачу було роз`яснено в ухвалі від 22 липня 2019 року, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач в клопотанні про усунення недоліків надав пояснення про те, що з моменту винесення корінця податкової вимоги від 13.06.2014 року №18-25 борг не переривався та податкове зобов`язання виникло в межах 1095 календарних днів, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України. Однак, жодних доказів на підтвердження вказаних пояснень позивачем не надано.
Таким чином, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позивачем не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрон" про стягнення податкового боргу - повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Глуханчук
Судове рішення № 83597956, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/4258/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: