Рішення № 83597891, 12.08.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 р. Справа № 400/1803/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у заявленому розмірі;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Ухвалою від 14.06.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач в порушення положень ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) протиправно відмовив їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення обраної земельної ділянки.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. В своєму відзиві відповідач вказав на те, що серед долучених до клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відсутні будь-які документи, що підтверджують право фермерського господарства «Лагуна» на земельну ділянку площею 35,2 га, яка на підставі Державного акта на право постійного користування землею перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_1 , що є достатньою підставою для відмови у надані запитуваного дозволу.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Згідно Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 передано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області площею 35,2 га.

Заявою від 05.02.2019 року № 401 ОСОБА_2 надав згоду на вилучення із земельної ділянки площею 35,2 га, яка розташована в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області та знаходиться у його постійному користуванні відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , частини земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства за клопотанням перелічених у заяві осіб.

04.04.2019 року представник позивача, ОСОБА_3 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного (населених) пункту, яка знаходиться на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

До заяви було додано: викопіювання з кадастрової карти (плану); нотаріально посвідчену копію паспорту та ідентифікаційного коду; нотаріально посвідчену копію заяви щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію земельної ділянки, наданої в користування на підставі держаного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , виданого Кривоозерською районною радою народних депутатів Миколаївської області 07.04.2000 року; належним чином завірену копію державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , виданого Кривоозерською районною радою народних депутатів Миколаївської області 07.04.2000 року; нотаріально посвідчену копію довіреності № 1085 від 17.12.2018 року.

Листом від 07.05.2019 року № З-4153/0-2137/0/20-19-СГ відповідач відмовив позивачу у надані запитуваного дозволу. У даному листі відповідач зазначив, що згідно змісту довіреності ОСОБА_1 , на ОСОБА_3 метою звернення ОСОБА_1 є отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в результаті розпаювання фермерського господарства «Лагуна», проте серед долучених до клопотання документів відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право постійного користування земельною ділянкою фермерським господарством «Лагуна».

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

Таким чином, єдина законна підстава для відмови у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою - невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тощо.

У своєму листі від 07.05.2019 року № З-4153/0-2137/0/20-19-СГ відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання у зв`язку з тим, що представника позивача уповноважено представляти позивача для отримання земельної ділянки в результаті розпаювання фермерського господарства «Лагуна», але правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою фермерським господарством «Лагуна» не надано.

Суд не вважає відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою вмотивованою, з огляду на наступне:

Представник ОСОБА_3 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області від імені позивача від імені позивача на підставі довіреності № 1085 від 17.12.2018 року.

Зі змісту вказаної довіреності вбачається, що позивач уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси, окрім іншого, в Держгеокадастрі та його відповідних управліннях та відділах з питань отримання у власність земельної ділянки в результаті розпаювання земель фермерського господарства «Лагуна», членом якого вона є, або з будь-яких інших підстав отримання у власність земельних ділянок на території Кривоозерського району Миколаївської області із будь-яким цільовим призначенням.

Тобто, представник ОСОБА_3 був наділений повноваженнями на звернення до відповідача з клопотанням від імені позивача про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області та, з огляду на долучені ним до клопотання документи, бажаною земельною ділянкою для отримання у власність є земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 . В заяві представника позивача відсутні відомості про те, що позивач виявив бажання отримати земельну ділянку фермерського господарства «Лагуна».

Отже, на думку суду, відповідач по суті взагалі не розглянув заяву позивача щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, адже помилково дійшов висновку, що представник позивача звернувся із заявою щодо отримання земельної ділянки за рахунок земель в результаті розпаювання фермерського господарства «Лагуна» при цьому не надавши правовстановлюючі документи фермерського господарства «Лагуна».

Отже, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, оформленого листом від 07.05.2019 року № З-4153/0-2137/0/20-19 СГ.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою відсутні задоволенню не підлягають, оскільки відповідач фактично не відмовив позивачу у наданні такого дозволу, а взагалі не розглянув заяву останнього по суті та не перевіряв відповідність місця розташування земельної, на яку претендує позивач.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов`язок повторно розглянути клопотання позивача по суті. При цьому суд наголошує на тому, що відповідач позбавлений права повторно прийняти рішення, мотивуючи його тими обставинами, які вже були предметом цього судового розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у надані ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у заявленому розмірі з підстав, викладених у листі від 07.05.2019 року № З-4153/0-2137/0/20-19-СГ.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) від 04.04.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного (населених) пункту, яка знаходиться на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.08.2019 року.

Суддя О.В. Малих