Рішення № 83597759, 08.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2019 р. справа № 300/537/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Станішевської В.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Корнутія М.В .,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення повернуто позивачу на підставі частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 по справі №300/537/19 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду справа №300/537/19 надійшла 03.07.2019.

Ухвалою суду від 05.07.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача, щодо відмови позивачу у перерахунку заробітної плати (грошового утримання), виплаті та видачі нової довідки за роботу, по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09.06.1986 по 18.06.2019. Просить задовольнити позовні вимоги.

12.07.2019 відповідачем подано клопотання про закриття провадження, у задоволенні якого ухвалою суду від 16.07.1989 відмовлено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, який подав до суду 02.08.2019. Проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що будь-якого іншого способу розрахунку середньоденної тарифної ставки для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ іншими законодавчими нормативними актами не передбачено, а тому позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувана довідка, видана позивачу у 2014 році є законною. Просив відмовити у задоволенні позову.

07.08.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, яку суд ухвалою від 08.08.2019 прийняв до розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , з 01.01.2011 року перебуває на обліку в УПФУ м. Івано-Франківську і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , стало відомо, що його заробітна плата за роботу в третій зоні небезпеки зони відчуження з 9 червня по 18 червня 1986 року не відповідає нормативно-правовим актам колишнього СРСР та УРСР, а також наказів МВС СРСР, та інших ряду обставин, що суттєво впливають на розмір його пенсії, тому позивач звернувся із заявою до ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про видачу нової довідки про заробітну плату (грошове забезпечення).

22.05.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області видала довідку про заробітну плату (грошове утримання), одержану позивачем за роботу (службу) у зоні відчуження № Г-32/108/05/29-18 (а.с. 54).

Позивач, вважаючи, що у довідку № Г-32/108/05/29-18 від 22.05.2018 не включено всі суми належної заробітної плату, 14.02.2019 повторно звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії в Івано-Франківській області із проханням здійснити йому перерахунок заробітної плати (грошового утримання), виплатити та видати йому нову довідку про заробітну плату за роботу (службу) в зоні відчуження з урахуванням нормативно-правових актів колишнього СРСР та УРСР, а також наказів МВС СРСР, які регламентували нарахування та виплату заробітної плати по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках (а.с. 50-52).

Листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області від 21.02.2019 №117/108/29/05-201 позивача повідомлено, що його звернення не підлягає розгляду, оскільки порушенні питання вже неодноразово були предметом розгляду відповідачем та надсилались відповідні роз`яснення (а.с. 53). Одночасно надано копію довідки про заробітну плату (грошове утримання), одержану позивачем за роботу (службу) у зоні відчуження № Г-32/108/05/29-1 від 22.05.2018.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

Так відповідно до статті 1 Закону №796-XII, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах: пріоритету життя та здоров`я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв`язання завдань охорони здоров`я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об`єднань; здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення; забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об`єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях; міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров`я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №796-XII держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім`ї у зв`язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді міліціонера-водія Івано-Франківського міського відділу внутрішніх справ УВС Івано-Франківського облвиконкому з 09.06.1986 по 18.06.2019 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не заперечується відповідачем.

Згідно з вимогами постанови Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 № 207-7 "Про оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища" надано право керівникам міністерств і відомств і заступникам провадити оплату праці працівників, зайнятих на ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.

У свою чергу, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" з метою прискорення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції було надано право голові урядової комісії з ліквідації аварії виплачувати відзначившимся за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення одноразової допомоги в розмірі до 1000 крб.; - дозволено керівникам міністерств і відомств, що беруть участь у ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на цих роботах у III зоні небезпеки, у п`ятикратному розмірі, порівняно з установленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у чотирикратному розмірі і в І зоні - у трикратному розмірі.

У тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і у зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи у вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового змісту за посадою і військовому або спеціальному званню, прапорщикам мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс порядок і розміри підвищеної оплати праці зазначеним розпорядженням поширюються на військовослужбовців, начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ, зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 відсоткової тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Пунктом 5 постанови Ради Міністрів СРСР і Всесоюзної центральної ради Профспілок від 05 червня 1986 року № 665-195 "Про умови оплати праці та матеріального забезпеченні працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища" та постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобігання забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні та у вихідні провадилась за правилами статті 107 КЗпП Української РСР за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години, із застосуванням показників кратності зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками.

Згідно із положеннями статей 67, 68 КЗпП Української РСР загальним вихідним днем є неділя.

Відповідно до пункту 1 постанови ЦК КПРС Президії Верховної Ради СРСР (Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року №207-7 оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР від 11 травня 1986 року № 0130 та від 30 червня 1986 року №0189, вказівка МВС СРСР від 30 травня 1986 року № 35з).

За приписами абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 pоку №524-156 та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 03 вересня 1986 pоку №1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс) тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувалась до 15 відсотків. Дана постанова є єдиним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦПРС від 07 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з пунктом 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до пункту 4 Постанови Всесоюзної центральної ради Профспілок від 05 червня 1986 року № 665-195 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища", яке в подальшому втратило чинність на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1988 року № 491-106, встановлено максимальний розмір премії працівникам, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, до 60 відсотків, водночас граничний розмір такої премії не може перевищувати 400 крб.

Вказаними нормативно-правовими актами передбачено, що оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що враховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця.

За змістом листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751, № 1082/3к, № 13-412/308 вирішення грошових вимог осіб, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України. Зазначені витрати здійснюються за рахунок власних коштів підприємства (організації) і компенсації з державного бюджету не підлягають.

Як слідує з листа Мінсоцполітики від 09 червня 1995 року № 224/8.13 підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У статті 2 цього ж Закону встановлено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Зі статті 3 Закону України "Про правонаступництво України", статей 67, 107 КЗпП Української PCP, постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища", постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища", постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року №524-156 та розпорядження Ради Міністрів СРСР від 03 вересня 1986 року № 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс), постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року №153/10-43, листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року №09-3751, №1082/3к, №13-412/308, листа Мінсоцполітики від 09 червня 1995 року №224/8.13 слідує, що підприємствам було дозволено залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобігання забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі; оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні та у вихідні провадилась за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години, із застосуванням показників кратності зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; оплата за роботу у зонах небезпеки провадилася з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази; керівникам міністерств та відомств та їх заступникам було надано право проводити оплату праці працівників, плату за роботу (службу) в зоні відчуження з урахуванням нормативно-правових актів колишнього СРСР та УРСР, а також наказів МВС СРСР, які регламентували нарахування та виплату заробітної плати по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках.

Зважаючи на викладе, суд дійшов висновку, що у довідці про заробітну плату від 22.05.2018 №Г-32/108/05/29-18 відповідачем не було враховано всі належні позивачу суми заробітної плати, у зв`язку з чим дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 , в перерахунку заробітної плати та видачі нової довідки про його грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження за період з 09.06.1986 по 18.06.1986 є протиправними.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993року № 1006-р з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, органам внутрішніх справ дозволено перераховувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальним званням, що діяли в період роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Перерахунок провести в межах фонду заробітної плати МВС.

Суд також враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, щодо відмови у нарахуванні грошового забезпечення за роботу (службу) ОСОБА_1 за період роботи з 09.06.1986 по 18.06.1986 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки, без урахування: постанов ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №524-156 від 07.05.1986 та №665-195 від 05.06.1986; Постанови Ради Мінстрів УРСР і Укрпрофради №207-7 від 10.06.1986; Постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС №153/10-43 від 07.05.1986; Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011; Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 19.09.1986 №530-рс, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 №1006-р "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС; наказів МВС СРСР №0130 від 11.05.1986 та №0189 від 30.06.1986, листа Державного комітету УРСР з праці від 23.09.1986 №136с, вказівки МВС СРСР №1/5725 від 21.10.1986 та вказівки ГУ ДПО №3/7/1587 від 17.12.1986.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області керуючись Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №524-156 від 07.05.1986, Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №665-195 від 05.06.1986, Постановою Ради міністрів УРСР і Укрпрофради №207-7 від 10.06.1986; Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 03.09.1986 №1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 №530-рс, Постановою Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС №153/10-43 від 07.05.1986, листом Державного комітету УРСР з праці від 23.09.1986 №136с, Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 19.09.1986 №530-рс, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 №1006-р "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС; наказів МВС СРСР №0130 від 11.05.1986 та №0189 від 30.06.1986, вказівкою МВС СРСР №1/5725 від 21.10.1986 та вказівки ГУ ДПО №3/7/1587 від 17.12.1986, Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, здійснити нарахування та виплатити недоплачену суму грошового утримання ОСОБА_1 за роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09.06.1986 по 18.06.1986 здійснити із розміру денної тарифної ставки визначеної нарахуванням подвійного посадового окладу та врахування 25% надбавки до окладу, за виконання робіт у районнах, з яких евакуйовано населення у зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС, з врахуванням премії (згідно даних довідки про заробітну плату від 22.05.2018 №Г-32/108/05/29-18) в розмірі 60% тарифної ставки (окладу) підвищеної на 100%, тобто вдвічі (150+150+25%) х 1,6 (60%) / 30 (кількість днів у червні) =20, отже денна тарифна ставка позивача становить: 20,00 крб. за роботу в ІІІ зоні небезпеки, по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09.06.1986 по 18.06.1986, що з нарахуванням подвійного посадового окладу та врахування 25% надбавки до окладу за виконання робіт у районах, з яких евакуйовано населення у зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС, з урахуванням премії в розмірі 60% тарифної ставки (окладу) підвищеної на 100%, тобто вдвічі (20,00 денна тарифна ставка х 4 кратність для ІІІ зони небезпеки х (9+1) кількість днів роботи у ІІІ зоні небезпеки, з оплатою за роботу у вихідний у розмірі 160,00 крб. (неділя 15.06.1986) у подвійному розмірі х 4 кратність ІІІ зони небезпеки (20,00 х2х4), становить -880,00 крб., доплати за постійне перебування в зоні відчуження (у приміщенні школи) м. Чорнобиль у резерві в стані бойової готовності (виходячи із вказівки МВС СРСР №1/5725 від 21.10.1986 та вказівки ГУДПО №3/7/1587 від 17.12.1986) - 215,04 крб., збережений середній заробіток за дні роботи (служби) позивача в зоні відчуження в ІІІ зоні небезпеки з 09.06.1986 по 18.06.1986 з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахуванням 25% надбавки до окладу, а також нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки (окладу) підвищеної на 100%, тобто вдвічі - 200,00 крб. (20 х 10), одноразової премії - 400,00 крб., (зверх встановлених максимальних розмірів премії), добових - 35,00 крб; харчування - 28.50 крб., становить - 1758,54 крб., з урахуванням перерахунку та коефіцієнтом 5 за період з 09.06.1986 по 18.06.1986 в зоні відчуження в ІІІ зоні небезпеки.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області виплатити нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09.06.1986 по 18.06.1986 з урахуванням раніше виплаченої суми заробітної плати та вписати у довідку про заробітну плату (грошове утримання) - нарахування подвійного посадового окладу з врахуванням 25% надбавки до окладу за виконання робіт у районах, з яких евакуйовано населення у зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС, з урахуванням премії в розмірі 60% тарифної ставки (окладу) підвищеної на 100%, тобто вдвічі - 720,00 крб., нарахування за роботу у вихідний (неділя 15.06.1986) з оплатою у подвійному розмірі х 4 кратність ІІІ зони небезпеки - 160,00 крб., доплати за цілодобове перебування в зоні відчуження в стані бойової готовності - 215,04 крб., збережений середній заробіток за дні роботи (служби) позивача в зоні відчуження в ІІІ зоні небезпеки з 09.06.1986 по 18.06.1986 з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахуванням 25% надбавки до окладу, а також з нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки (окладу) підвищеної на 100%, тобто вдвічі в - 200,00 крб., одноразової премії - 400,00 крб. (понад встановлені максимальні розміри премії), добових - 35,00 крб., харчування - 28,50 крб.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 нову довідку встановленого зразка про грошове утримання за роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 09.06.1986 по 18.06.1986 з урахуванням вищенаведених виплат, для подачі до органів управління Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Ліквідаціна комісія УМВС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08592193, вул. Сахарова, буд. 15, м. Івано-Франківсь, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 12 серпня 2019 р.