Рішення № 83597733, 13.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2019 року Справа № 280/2880/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача;

- зобов`язати відповідача поновити з 27.02.2019 виплату позивачу пенсію по інвалідності другої групи, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 25 лютого 1985 р. була обрана народним суддею Шевченківського районного суду м Запоріжжя. 25 січня 2019 р. за станом здоров`я отримала інвалідність другої групи у зв`язку з чим була переведена на пенсію по інвалідності. 26 лютого 2019 року відрахована зі складу Шевченківського районного суду у зв`язку із звільненням з посади судді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2019 р. Пояснює, що 27 лютого 2019 р. звернулась до відповідача, який з цього часу призначив щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України « Про судоустрій і статус суддів». З 27 лютого 2019 р. не отримую пенсії по інвалідності, а також не отримала ніякої інформації о підставах не виплати пенсії, хоча неодноразово в усній формі зверталась до відповідача, але відповіді не отримала ні в усній, ні в письмовій формі по цей час. Вважаюче, що відповідач повністю проігнорував права як громадянина, залишивши позивача без пенсії по інвалідності, ненадавши інформації про підстави припинення, грубо порушив гарантії позивача, як судді у відставці Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву залишено без руху, та надано 10 - ти денний строк на усунення недоліків.

У термін, встановлений ухвалою суду, позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року відкрито провадження по справі №280/2880/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

29 липня 2019 року від відповідача через канцелярію суду (вх. №31331) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі та зазначає наступне. Позивач перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України М. Запоріжжя з 05.08.2013, з 27.02.2019 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Одночасно позивачу листом від 15.03.2019 було повідомлено, що відповідно до частини 1 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус судців" від 07.07.2010 №2453-УІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Зважаючи на те, що позивачем обрано щомісячне довічне грошове утримання, то, на думку відповідача, позивач не має право одночасно з отриманням щомісячного довічного грошового утримання вимагати отримання пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки це буде порушенням ст. 8 та ст. 10 вказаного Закону. Також відповідач у відзиві посилається на судову практику з аналогічного питання по справі №20.11.2012 у справі №21-360а12, від 22.03.2017 по справі №К/800/19235/13. З урахуванням вищезазначеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Вперше позивача було обрано народним суддею Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя з 25.02.1985.

06.04.2000 позивач обрана суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя безстроково.

21.02.2019 рішенням Вищої ради правосуддя позивач відрахована зі складу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у звя`зку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2019 № 522/о/15-19 позивача відраховано зі складу штату суду.

З 05.08.2013 позивач, перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ.

04.02.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності II групи загального захворювання.

На підставі поданої заяви та матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 з 04.02.2019 було переведено на пенсію по інвалідності.

Також, з 27.02.2019 на підставі заяви та надісланих документів позивачем, відповідачем було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Вважаюче безпідставне припинення пенсії по інвалідності у зв`язку із призначенням довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулась із позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до законодавства про пенсійне забезпечення в Україні крім Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення належать, і закони, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Пунктом 2 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV передбачено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають лише особи, які не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Згідно з частиною другою статті 10 цього Закону особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором: за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді.

Абзацом 5 пункту 8 цього ж рішення встановлено, що особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема, Законом України «Про судоустрій та статус суддів», що виключає в процесі його конкретизації та розвитку обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу судді або зниження їх рівня. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що статтею 142 Закону № 2862-XII встановлено можливість вибору суддею, який пішов у відставку, одного з двох варіантів соціального забезпечення за настання зазначеного юридичного факту (оформлення виходу у відставку) - отримання пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723-XII, або неоподаткованого щомісячного довічного грошового утримання у відповідних відсотках (від 80 до 90 - залежно від стажу роботи на посаді судді) від заробітної плати працюючого на аналогічній посаді судді.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 20.11.2012 у справі № 21-360а12.

Матеріалами справи встановлено, що З 05.08.2013 позивач, перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ.

04.02.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності II групи загального захворювання.

На адресу відповідача поштою була надіслана заява позивача з доданими документами, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України" від 25.01.2008 №3-1. На підставі зазначеної заяви та надісланих документів позивачу, починаючи з 27.02.2019 було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що особа, яка має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання та пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повинна обрати, яке з видів забезпечення вона бажає отримувати.

Зважаючи на те, що позивачем обрано щомісячне довічне грошове утримання, позивач не має право одночасно з отриманням щомісячного довічного грошового утримання вимагати отримання пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо посилання позивача про неотримання інформації від відповідача щодо підстав припинення пенсії по інвалідності то суд зазначає.

Листом відповідача від 15.03.2019 було повідомлено позивача, що відповідно до частини 1 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус судців" від 07.07.2010 №2453-УІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З наведених вище підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 13.08.2019.

Суддя Р.В.Сацький