Рішення № 83597555, 04.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Справа № 160/3064/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.01.2019 року № 0006485353 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі одна тисяча вісімсот вісімдесят сім гривень 21 копійка та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.01.2019 року № 0006575353 про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 55 копійок винесені на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати орендної палати з фізичних осіб за земельну ділянку від 28.11.2018 року № 69065/04-36-53-53/ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з Акту камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку від 28.11,2018 року № 69065/04-36-53-53/ НОМЕР_1 вбачається, що перевірявся період 2016 року, але перевірка здійснювалась в 2018 році за правилами абзацу другого п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, в редакції, яка набрала чинності 01.01.2017 року. Крім того, відповідачем не врахована здійснена позивачем сплата орендної плати.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в Акті від 28.11.2018 року № 69065/04-36-53-53/ НОМЕР_1 винесеному за результатами камеральної перевірки позивача Головне управління ДФС у Дніпропетровській області дійшло висновку про порушення правил сплати (перерахування) податків, а саме не сплати в установлений строк узгодженого податкового зобов`язання протягом строків визначених п. 287.5 ст. 287 ПК України.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Дніпропетровській області були прийняті:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.01.2019 року № 0006485353 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі одна тисяча вісімсот вісімдесят сім гривень 21 копійка;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.01.2019 року № 0006575353 про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 55 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України фізичній особі ОСОБА_1 нараховано земельний податок фізичних осіб згідно:

податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №332870-1308-0461 на суму 23436,03 грн. за 2018 рік;

податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017р. №6275039-1303 на суму 23436,03 грн. за 2017 рік;

податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016р. №230-1303 на суму 22109,46 грн. за 2016 рік.

Податкові повідомлення-рішення направленні засобами поштового зв`язку, дата вручення податкових повідомлень-рішень фізичній особі ОСОБА_1 20.07.2018 р., 28.07.2017 р., 30.06.2016р. відповідно.

Пунктом 287.5 статі 287 Податкового кодексу України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, тобто граничний термін сплати податку припадає на 18.09.2018 року, 26.09.2017 року та 29.08.2016 року.

Проте, судом встановлено, що згідно наданих копій документів, фізична особа ОСОБА_1 сплатила узгоджену суму податкових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб після строку нарахування податку (окрім сплати 3000 грн згідно квітанції від 18.09.2018 року, що стало підставою для часткового скасування ППР від 17.01.2019 року №00006575353 ГУ ДФС у Дніпропетровській області в частині застосування штрафної санкції в розмірі 300 грн. за рішенням про результати розгляду скарги Державною фіскальною службою України).

Щодо посилань позивача на ту обставину, що перевірявся період 2016 року, але перевірка здійснювалась в 2018 році за правилами абзацу другого п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, в редакції, яка набрала чинності 01.01.2017 року, то суд зазначає наступне.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

У зв`язку з набранням чинності з 01 січня 2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII), зокрема і до ст. 75, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, в тому числі і з податку на додану вартість.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, враховуючи той факт, що по податковому повідомленню-рішенню від 16.05.2016р. №230-1303 граничний термін сплати припадає на 29.08.2016 року, то останнім днем проведення камеральної перевірки є 29.08.2016 року.

В даному випадку, камеральна перевірка проведена 28.11.2018 року, тобто в межах строку передбаченого ст..102 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №823/457/18.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір не повертається.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова