Рішення № 83597514, 08.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 серпня 2019 р. Справа № 120/963/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Бурки Миколи Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року про стягнення заборгованості у сумі 3 105 грн. 30 коп..

Позов обґрунтовано тим, що з 06.07.2016 року позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та знаходиться на податковому обліку у Немирівській об`єднаній державній податковій інспекції відповідача по сплаті єдиного податку 3 групи. З ІV кварталу 2017 року позивач припинила сплачувати єдиний внесок, у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності. 22.02.2019 року вона отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року, згідно якої за позивачем станом на 31.01.2019 року обліковується недоїмка у сумі 3 105 (три тисячі сто п`ять) грн. 30 (тридцять) коп.. Із вказаною вимогою позивач не погоджується, оскільки у відповідності до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування») від сплати за себе єдиного внеску звільняються особи, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Таким чином, у зв`язку з отриманням другої групи інвалідності, позивач згідно вказаної вище норми припинила сплачувати єдиний внесок. Не погоджуючись з діями відповідача щодо нарахування боргу (недоїмки), позивач звернулась до суду.

Ухвалою від 22.03.2019 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.04.2019 року за вх. № 20265 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги вважає не обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Відповідач, в обґрунтування свого відзиву, зазначає, що позивач як фізична особа-підприємець дійсно з 06.07.2016 року зареєстрована та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Немирівській об`єднаній державній податковій інспекції відповідача. А з 23.08.2018 року Немирівською об`єднаною державною податковою інспекцією відповідача за позивачем було встановлено ознаку незалежної професійної діяльності (адвокат). Від так, позивач згідно реєстраційних даних в ІТС «Податковий блок» має 2 ознаки: підприємець-фізична особа та ознака незалежної професійної діяльності-адвокат, тому й сплачувати податки позивач повинна за цими двома ознаками. Відповідач зауважує, що позивачу не нараховано єдиний внесок у 2018 році як фізичній особі-підприємцю, з огляду на те, що вона має інвалідність. Натомість враховуючи те, що в реєстраційні дані позивача внесено ознаку незалежної професійної діяльності-адвокат, а інвалідність позивача не є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску, їй нараховано єдиний внесок:

19.10.2018 року - 1 638 грн. 12 коп. (ІІІ квартал 2018 року, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність);

21.01.2019 року - 2 457 грн. 18 коп. (IV квартал 2018 року, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність).

Таким чином, позивач повинна була сплатити 4 095 грн. 30 коп., однак у позивача була переплата у сумі 990 грн. 00 коп. до нарахування по терміну 19.10.2018 року. За таких обставин, заборгованість зі сплати єдиного соціальну внеску за даними інформаційної системи органів ДФС станом на 19.02.2019 року становить 3 105 грн. 30 коп..

Відповідач наголошує, що оскаржувана вимога про сплату боргу винесена з дотриманням норм чинного законодавства, є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування відсутні.

Одночасно з відзивом за вх. № 20201 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 15.04.2019 року клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін задоволено та призначено судове засідання на 22.04.2019 року.

15.04.2019 року на вх. № 20867 позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що дії відповідача суперечать законодавству та не узгоджуються з отриманими нею від податкового органу відомостями при реєстрації її як платника податків фізичної особи-підприємця з ознаками незалежної професійної діяльності. При реєстрації позивача як платника податку фізичної особи-підприємця вона надавала відомості, що займається незалежною професійною діяльністю - адвокат. У підтвердження того, що податковий орган прийняв такі відомості про неї є те, що податковий орган надав відомості про взяття позивача на облік як платника єдиного податку та зазначив, зокрема, код КВЕД 69.10 діяльність у сфері права, яка включає представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом та інше. Тому твердження відповідача, що ним було виявлено ознаки незалежної професійної діяльності тільки 23.08.2018 року не узгоджуються із наданим позивачеві Витягом з реєстру платників єдиного податку, де зазначається перелік видів господарської діяльності. Додатково позивач повідомила, на цей час ухвалене рішення від 03.04.2019 року у справі № 120/403/19-а, яким було визнано протиправними дії відповідача щодо внесення даних в АІС «Податковий блок» щодо платника податків позивача, а саме: встановлення ознаки незалежної професійної діяльності від 23.08.2019 року.

22.04.2019 року за вх. № 22114 через канцелярію суду позивач подано заяву про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 120/403/19-а.

У судовому засіданні 22.04.2019 року позивач підтримала свою заяву та просила зупинити провадження у справі.

Представник відповідача проти зупинення провадження у справі не заперечував.

Ухвалою від 22.04.2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 120/403/19-а.

17.07.2019 року за вх. № 36932 через канцелярію суду позивачем подано заяву (клопотання) про поновлення провадження у справі. Заява (клопотання) мотивована тим, що 10.07.2019 року вона поштою отримала ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі № 120/403/19-а про повернення апеляційної скарги відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року. Тобто, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року набрало законної сили. Тому на підставі вимоги ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач просить поновити провадження у даній справі. Додатково до вказаної заяви (клопотання) позивач надала належним чином завірену копію довідки № 155/13-2/13 від 16.05.2019 року, виданої Тульчинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, про те, що вона отримує пенсію по інвалідності згідно ЗУ «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.09.2014 року.

Ухвалою від 22.07.2019 року провадження у даній справі поновлено. Розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 08.08.2019 року.

08.08.2019 року за вх. № 40989 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі. Доцільність зупинення розгляду справи обґрунтована тим, що у Верховному Суду перебуває на розгляді як зразкова справа № 520/3939/19. На думку позивача справа № 120/963/19-а є аналогічною вказаній вище справі, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем та особою, яка має ознаку незалежної професійної діяльності.

У судовому засіданні 08.08.2019 року представник відповідача вказана клопотання підтримав та просив задовольнити. Позивач заперечувала щодо задоволення цього клопотання, оскільки вбачає достатність матеріалів та доказів необхідних для вирішення справи по суті.

Судом у судовому засіданні було проаналізовано, визначені Верховним Судом у справі № 520/3939/19, ознаки типової справи, якими, зокрема, є:

позивач: самозайнята особа, яка є платником єдиного внеску, у межах провадження незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої, викладацької, медичної практики, адвокатської практики, нотаріальної практики, релігійної (місіонерської) діяльності);

відповідач: суб`єкт владних повноважень - територіальний орган доходів і зборів, на обліку якого стоїть платник єдиного внеску;

предмет спору: рішення відповідача у справі (вимога) про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску.

Вказані ознаки було співставлено з ознаками даної справи та виявлено, що вона не підпадає під ознаки типової справи № 520/3939/19 з огляду на те, що позивачем у даній справі є не самозайнята особа, а фізична особа-підприємець. Крім того, суд зважав на те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 120/403/19-а, визнано протиправними дії органів державної фіскальної служби щодо встановлення за позивачем ознак незалежної професійної діяльності.

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрована Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області як фізична особа-підприємець 06.07.2016 року, номер державної реєстрації 21600000000003674, взята на облік відповідачем (Немирівське управління) за № 11-99748 від 06.07.2016 року та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за № 021416128612.

Позивач згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1558 від 12.11.2003 року, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 9 від 12.11.2003 року, має право на зайняття адвокатською діяльністю.

13.09.2017 року позивач згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 598065 від 13.09.2017 року є інвалідом другої групи за загальним захворюванням.

Згідно довідки № 155/13-2/13 від 16.05.2019 року, виданої Тульчинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, позив перебуває на обліку в отсаннього та отримує пенсію по інвалідності з 05.09.2014 року.

22.02.2019 року позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року у сумі 3 105 грн. 30 коп..

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернулась до суду із цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

П. 4 ч. 1 ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пп.3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування.

П. 5 розділу IV Інструкції № 449 передбачено, що зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для платників, зазначених у пп. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Системний аналіз наведених норм доводить, що реєстрація особи як фізичної особи-підприємця породжує її обов`язок сплачувати податки у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності у строки, встановлені чинним законодавством. Разом з тим цей обов`язок кореспондує й відповідачу, а саме: у випадку не своєчасного нарахування та/або сплати платником сум єдиного внеску, він обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника.

Водночас чинним законодавством передбачено, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, а по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У контексті цього, суд вказує, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачений.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є діяльність у сфері права (КВЕД 96.10), що включає юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом тощо, а також діяльність з фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність (КВЕД 82.19).

Відповідачем підтверджується той факт, що позивач не повинна сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки підпадає під п. 4 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

23.08.2018 року позивачеві відповідачем у податковій системі АІС «Податковий блок» встановлено ознаки незалежної професійної діяльності.

Отже з 23.08.2018 року позивач згідно реєстраційних даних в ІТС «Податковий блок» має дві ознаки: ОПФ- « 910» - підприємець-фізична особа та ознака незалежної професійної діяльності - адвокат.

У зв`язку із чим позивачеві нараховано єдиний соціальний внесок, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, та винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 3 105 грн. 30 коп..

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 120/403/19-а, яке набрало законної сили 24.06.2019 року, визнані протиправними дії відповідача щодо внесення даних в АІС «Податковий блок» щодо позивача, а саме: встановлення ознаки незалежної професійної діяльності від 23.08.2018 року.

З огляду на те, що підставою для нарахування єдиного соціального внеску позивачеві було встановлення за нею ознаки незалежної професійної діяльності та беручи до уваги те, що такі дії визнані протиправними, суд доходить висновку, що за позивачем не встановлено ознаки незалежної професійної діяльності, а від так відсутні підстави для нарахування єдиного соціального внеску як особі, яка здійснює професійну незалежну діяльність.

За таких обставин, суд вважає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена контролюючим органом, є протиправною, відповідно позовна вимога в частині визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року у сумі 3 105 грн. 30 коп. підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року у сумі 3 105 грн. 30 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року задовольнив, то позовна вимога щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року у сумі 3 105 грн. 30 коп. також підлягає задоволенню, як похідна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року про стягнення заборгованості у сумі 3 105 грн. 30 коп. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-238825-55 від 08.02.2019 року про стягнення заборгованості у сумі 3 105 грн. 30 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.08.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна