Ухвала суду № 83597087, 08.08.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4865/19

№ 1-кс/183/1889/19

08 серпня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Жидкової Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, не одруженого, не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Донець Г.О.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Чоса Т.І.,

слідчого Жидкової Ю.В.,

встановив :

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що ОСОБА_2 , приблизно 31 липня 2019, в нічний час доби, знаходився поблизу свого місця мешкання біля будинку АДРЕСА_3 де зустрів раніше невідомого йому чоловіка, який запропонував ОСОБА_2 за грошову винагороду вчинити підпал з метою знищення або пошкодження майна ОСОБА_3 , а саме приміщення магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на що останній надав свою добровільну згоду та невідомої особи отримав знаряддя вчинення злочину, саме пластикові пляшки з сумішшю для підпалу. ОСОБА_1 05 серпня 2019 приблизно о 20:00 годині, знаходився поблизу будинку №62 по вул. Воронежська, Індустріального району в м. Дніпро, де зустрів ОСОБА_4 , який запропонував за грошову винагороду вчинити підпал з метою знищення або пошкодження майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на що останній надав свою добровільну згоду.

Реалізуючи свій злочиний умисел, 06.08.2019 приблизно о 01:00 годині ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на невстановленому автомобілі служби «Таксі» приїхали на АДРЕСА_4, де ОСОБА_2 утримуючи при собі сумку, всередині якої знаходилися пляшки з легкозаймистою рідиною спільно з ОСОБА_1 підійшли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, маючи спільний умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, ОСОБА_2 заліз на перила магазину, з метою подолання перешкоди для здійснення свого злочинного наміру, а ОСОБА_1 залишився стояти біля перил магазину та підготовлював пристрій з легкозаймистою речовиною, з метою подальшої подачі, її ОСОБА_2 для підпалу.

Однак, злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені та припинені співробітниками поліції Новомосковського відділу поліції Дніпропетровської області, у зв`язку з чим з причин, що не залежали від їх волі, не скоїли всіх дій, які вважали необхідними для доведення правопорушення до кінця, а саме: умисно знищення або пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, тобто як незакінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у інкримінованому, ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий звернулася до суду з клопотанням, про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Донець Г.О. підтримала заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п.1 п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 , винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав, заперечує в обранні запобіжного заходу тримання під вартою. Просить обрати запобіжний захід домашній арешт нічний, тому, що буде працювати, відшкодувати збитки потерпілому, має місце проживання.

Захисник Чос Т.І.вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так як ризики не обґрунтовані, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, тому можливо обрати запобіжний захід домашній арешт з 19 год. до 07 год., буде виконувати обов`язки, вказівки слідчого та з`являтися до слідчого, вину визнає.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , суд враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для задоволення клопотання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_1 , є мешканцем м. Горлівка, Микитівського району , Донецької області, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території м. Новомосковськ Дніпропетровської області, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, офіційно не працює, законних джерел доходів не має, внаслідок чого стійки соціальні зв`язки у нього відсутні. Враховуючи вищевикладене, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, та перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 матиме реальну можливість продовжити скоювати кримінальні правопорушення.

Суд не встановив наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об`єктивно не доведений, а тому на думку суду, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, підозру у вчиненні злочину незакінченого замаху на умисне знищення або пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, тяжкість можливого покарання за вчинення злочину, яке може бути призначено у разі визнання його винуватим, тому суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_1 , буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема показаннями свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколом огляду місця події з фотокарткою, протоколом проведення слідчого експерименту.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризику продовжувати ОСОБА_1 скоювати кримінальні правопорушення.

В своєму рішенні «Летельє Шпроти Франції» від 26 червня 1991 р. ЄСПЛ зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає виправданим тримання підозрюваного під вартою.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави.

При визначенні розміру застави, суд враховує, тяжкість кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також і те, що розмір застави передбачений у межах встановлених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків, тому суд вважає за можливе призначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160560 грн. (80х2007 грн. = 160560 грн.) що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи такий розмір застави суд виходить з матеріального стану обвинуваченого, а також те, що встановлення меншої суми застави не забезпечить належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків з урахуванням особи підозрюваного, зухвалості кримінального правопорушення вчиненого вночі, групою осіб, відкрито, у вчиненні якого він зараз підозрюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, суд,

постановив :

застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою до 05 жовтня 2019 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160560 грн. (80х2007 грн. = 160560 грн.)

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави зобов`язати : прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із свого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4)

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.

Слідчий суддя Лила В.М.