Ухвала суду № 83596425, 13.08.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3243/19

№ провадження 1-кс/208/2352/19

УХВАЛА

Іменем України

13 серпня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., при секретарі - Сухомлин Є.О., за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійника І.В., слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Агєєва О.В., захисника - Марусенко І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Агєєва О.В., в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12019040160000822, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, не працюючого, має початкову середню освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка за ним не зареєстрована, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , зі слів підозрюваного - раніше судимого, за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська звільненого у 2014 році, та засудженого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 309 КК України у 2017 році,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Агєєв О.В. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно підозрюваного ОСОБА_1

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, та наявність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

В судовому засіданні слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Агєєв О.В. підтримав своє клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому та просить слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підозра є обґрунтованою та вина ОСОБА_1 підтверджена зібраними доказами, в тому числі протоколами допитів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17.05.2019 р., протоколами допитів свідка ОСОБА_4 від 17.05.2019, 28.06.2019 та від 15.07.2019 р., протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_4 від 17.05.2019 р., протоколом добровільно виданих предметів від 15.07.2019 р., протоколами допитів свідків ОСОБА_5 від 21.07.2019 та ОСОБА_6 від 20.07.2019 р., протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідками ОСОБА_5 від 21.07.2019 та ОСОБА_6 від 20.07.2019 р., висновком експерта № 1/8.6/2718 від 24.07.2019 р., та іншими матеріалами кримінального провадження, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійник І.В. підтримав клопотання у повному обсязі, пояснив, що заявлені ризики є цілком обґрунтовані, а саме: майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, а саме те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів; офіційно не працевлаштований; не одружений, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки та ризикам як переховування від органів досудового розслідування та суду, і вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому враховуючи обґрунтованість пред`явленої підозри, характеризуючи данні на особу, заявлені ризики є такими що обґрунтовують і клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав факти викладені у підозрі та клопотанні, зазначив що він проживає у АДРЕСА_2 , раніше був засуджений за обіг наркотичних речовин, перебував на обліку у нарколога. Вдома знаходиться цілий день, нікуди не ходить а тому не вчиняв такого злочину. Просить застосувати домашній арешт в період часу з 22.00 до 08.00 години ранку.

Захисник Марусенко І.В. враховуючи позицію підзахисного, вважав що доцільним буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період зазначеного часу, а саме з 22.00 години до 08.00 години ранку. Крім того, вважає що ні прокурор, ні слідчий не довели заявлені ризики, не виклали клопотання згідно до ст. 184 КПК України, і докази надані не можуть оцінюватися під час розгляду клопотання, а доказів наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України не довели. Вважає, що відповідним запобіжним заходом є домашній арешт, який забезпечить як процесуальну поведінку підозрюваного так і можливість забезпечення сім`ї.

Вислухавши сторони, вивчивши клопотання, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, приходжу до наступного:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, на підтвердження обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України надано протоколами допитів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколами допитів свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_4 , протоколом добровільно виданих предметів, протоколами допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , висновком експерта № 1/8.6/2718 від 24.07.2019 р.,

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, продовження злочинної діяльності або вчинення нового злочину.

Щодо заявленого ризику як незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, то такий ризик не є доведеним під час розгляду клопотання та не може бути прийнятим.

Фактичні данні щодо обставин що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються судом під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися судом з зазначених підстав.

Так, згідно до вимог ст.. 178 КПК України, враховується, що в ході розгляду клопотання, факти викладені в підозрі обгрунтовані наведеними доказами зазначеними вище; вік та стан здоров`я підозрюваного, який не має будь-яких захворювань, які б мали значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі доведення його вини є позбавлення волі строком до 10 років; щодо міцності соціальних зв`язків ОСОБА_1 встановлено що він не одружений, а тому осіб які будуть утримувати його при застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого як домашній арешт стороною захисту не зазначено; що підозрюваний не має офіційного місця роботи; щодо майнового стану підозрюваного даних не встановлено що також підтверджує його процесуальну поведінку та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

В той же час, не відхиляючи доводи на користь підозрюваного, та його сімейні обставини, що він утримує дитину, яка має інших родичів, хоча вона і не зареєстрована за ним, вважаю, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у забезпеченні виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Крім того прокурором та слідчим доведено не можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного, з підстав наведених у клопотанні доказів на обґрунтування клопотання в їх сукупності.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

А тому, оцінюючи у сукупності підстави та обґрунтування заявленого клопотання, враховуючи обґрунтованість підозри протоколами допитів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколами допитів свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_4 , протоколом добровільно виданих предметів, протоколами допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , висновком експерта № 1/8.6/2718 від 24.07.2019 р., підстав для застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, який би забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не вбачається.

А тому, оцінивши в сукупності встановлені в ході розгляду клопотання обставини, а також доведеність слідчим та прокурором заявлених ризиків (п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України), доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

На підставі вище зазначеного та керуючись ст.ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196, 207, 211 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Агєєва О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, визначити до 09 жовтня 2019 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п.п.1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. П. Івченко