Ухвала суду № 83592713, 12.08.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

12 серпня 2019 року Справа № 913/434/19

Провадження № 18/913/434/19

Суддя Господарського суду Луганської області Корнієнко В.В., розглянувши заяву

Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до боржника - фізичної особи-підприємця Євсюкової Катерини Олександрівни, смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 20267 грн. 43 коп. за неналежне виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування б/н від 12.05.2017.

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2019 року до Господарського суду Луганської області звернулось Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", із заявою від 25.07.2019 б/н, про видачу судового наказу, за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця Євсюкової Катерини Олександрівни на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 12.05.2017 в розмірі 20267,43 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 19760,44 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 276,65 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 230,34 грн., а також судового збору в сумі 192,10 грн. за подання заяви

Заява обґрунтована неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем Євсюковою Катериною Олександрівною прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування б/н від 12.05.2017.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Проте, як вбачається з поданої заяви, окрім суми основної заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам, заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені в розмірі 230,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Одним із видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 ГК України є, зокрема, пеня.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань, та є заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, вимога про сплату пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором хоча й має грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи, що в заяві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення пені в розмірі 230,34 грн., яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення 20037,09 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 19760,44 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 276,65 грн.

У задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Євсюкової Катерини Олександрівни на користь АТ КБ "Приватбанк" пені в розмірі 230,34 грн. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147, 148, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У видачі судового наказу Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" в частині вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця Євсюкової Катерини Олександрівни пені в розмірі 230,34 грн. відмовити.

2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.08.2019, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя В.В. Корнієнко