Рішення № 83592002, 31.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/61/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 Справа № 908/622/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/622/19

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства "Азовкабель", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-і

до відповідача 1: товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1 А

до відповідача 2: фізичної особи-підприємця Крижановської Олени Анатоліївни, АДРЕСА_1

про визнання недійсним договору

Учасники у справі:

від позивача: Москаленко Д.Ф., ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 094319 від 22.07.19

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

12.03.19 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство "Азовкабель" (далі ПрАТ "Азовкабель") з позовною заявою від 12.03.19 до відповідачів: 1 - ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", 2 - фізичної особи-підприємця Крижановської Олени Анатоліївни (надалі ФОП Крижановської О .А.) про визнання недійсним договору про надання послуг від 09.08.16 № 89, укладеного між відповідачами. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 203, 215, 235 ЦК України, а також на те, що на його думку договір від 09.08.16 № 89 укладений між відповідачами з іншою метою ніж відображена в предметі договору, а саме для стягнення з позивача грошових коштів, а не для настання тих юридичних наслідків, які ним передбачені.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/622/19 між суддями, 12.03.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 18.03.19 у справі № 908/622/19 позовну заяву ПрАТ "Азовкабель" від 12.03.19 залишено без руху, позивачу встановлено спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення позивачу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

27.03.19 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій позивачем усунуто недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі від 18.03.19 у цій справі, а саме зазначено повне вірне найменування відповідача 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (надалі ТОВ "БАРК") та зазначено реєстраційний номер облікової картки платників податку відповідача 2.

Ухвалою від 01.04.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/622/19, якій присвоєно № провадження 17/61/19. Судом ухвалено про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.04.19.

24.04.19 до суду надійшла заява за вих. від 24.04.19 про зміну підстав позову, в якій позивач просить суд прийняти заяву про зміну підстав позову та судовий розгляд здійснювати з урахуванням обставин, викладених в ній. У вказаній заяві представник позивача вказує (дослівно): «… між відповідачами укладений договір № 89 від 09.08.2016 (надалі - договір) про надання комплексу послуг. Предметом договору є надання фізичною особою-підприємцем Крижановсько . О.А. (виконавець за договором) комплексу послуг замовнику (ТОВ «Базовий азовський рибопереробний комплекс»). В пункті 1.2. вказано, що виконавець є агентом Замовника у відносинах з контрагентами, а в п. 4.1. зазначено, що після надання виконавцем послуг замовник зобов`язаний з участю виконавця прийняти результати послуг.

В результаті взаємодії відповідачів були створені та підписані в рамках договору акти виконаних робіт (копії додаються), однак фактично послуги не були надані, а розрахунки за послуги фактично не були здійснені відповідачем ТОВ «БАРК» на користь відповідача ФОП Крижановська О.А. , оскільки готівкові кошти, які нібито передавалися представником ТОВ «БАРК» на ФОП Крижановської О.А. нен відображені в фінансовій звітності ТОВ «БАРК». А ФОП Крижановська О.А. не надала ТОВ «БАРК» первинних документів, які б підтвердили напрямки витрачання ФОП Крижановською О.А. грошових коштів замовника (ТОВ «БАРК») (квитанції, платіжні доручення) та результати отриманих послуг (акти виконаних робіт з оренди дизельного генератора, транспортування рибної продукції, оплати робіт, накладні на придбання дизельного пального, олії моторної, води).

Отже позивач зазначає, що договір № 89 від 09.08.2016 є фіктивним, оскільки він вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України), в результаті укладення спірного договору фактично не виникли у сторін правові наслідки у вигляді отримання послуг, що є предметом договору, та не здійснені розрахунки на підставі актів приймання передачі робіт № 1 від 15.08.2016, № 2 від 20.08.2016, № 5 від 06.09.2016, № 6 від 30.09.2016, № 7 від 31.10.2016, № 8 від 30.11.2016, № 9 від 30.12.2016, № 10 від 31.12.2016, № 11 від 31.01.2017.

Фактично спірний договір № 89 та укладені нібито на його виконання акти, калькуляції, інші документи є засобом для стягнення з ПрАТ « Азовкабель» збитків в інших господарських справах. …».

Ухвалою від 24.04.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 01.07.19 включно та відкладено розгляд справи № 908/622/19 в межах строку підготовчого провадження на 22.05.19.

22.05.19 до суду надійшли клопотання позивача, а саме:

- про долучення доказів до матеріалів справи за вих. від 22.05.19, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи копію запиту старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019;

- про призначення судової економічної експертизи за вих. від 22.05.19, в якому представник позивача просить суд призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському НДІ судових експертиз МЮУ та на вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально взаємовідносини ТОВ «БАРК» з ФОП Крижановська О. А. за договором № 89 від 09.08.2016р., а саме:

- отримання послуг ТОВ «БАРК» від ФОП Крижановська О.А. в період з

08.09.16 по 31.03.17;

- понесені ТОВ «БАРК» витрати по розрахунках з ФОП Крижановська О.А.

в період з 08.09.16 по 31.12.17.

2. Чи відображені в обліку ТОВ «БАРК» операції по отриманню послуг від ФОП

Крижановська О.А. та здійсненню витрат по розрахунках з ФОП Крижановська О.А .?

3. Чи обліковувалась заборгованість у ТОВ «БАРК» перед ФОП Крижановська О.А. станом на 09.08.16 - на дату укладення договору № 89 від 09.08.16?

4. Чи обліковувалась заборгованість ТОВ «БАРК» перед з ФОП Крижановська О.А. станом на 31.03.17?

5. Чи підтверджується документально поставка дизельного пального та олії моторної від ПП «Група науково-промислових досліджень» код 32972994, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138-А на користь ФОП Крижановська О.А. або на користь ТОВ «БАРК»?

6. Чи підтверджуються документально надання послуг з обслуговування та роботи дизельного генератора ФОП Крижановською О.А .? Якщо так, то якими первинними документами це підтверджується?

Також, представник позивача просить суд, для проведення судової економічної експертизи, витребувати від ТОВ «БАРК»:

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними

постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 377 «Розрахунки з

іншими дебіторами» ТОВ «БАРК» за період з серпня 2016 р. по березень 2017 р. включно;

- касові книги ТОВ «БАРК» за датами видачі під звіт для розрахунків по Договору № 89 від 09.08.16 (період 15.08.16 - 31.03.17) - для дослідження обліку вказаних операцій на ТОВ «БАРК»;

- документи, які підтверджують розрахунки ТОВ «БАРК» з ФОП

Крижановська О.А. , а саме: розрахункові квитанції, фіскальні касові чеки, товарні чеки;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Основні засоби» ТОВ «БАРК»

за період з 01 08.16 по 31.03.17;

- податковий розрахунок 1Ф ТОВ «БАРК» за 3 кв. 2016 р., 4 кв. 2016 р., 1 кв. 2017р.;

- витребувати від ФОП Крижановська О.А . книгу обліку доходів для платника

єдиного податку чи книгу обліку доходів і витрат для платника податку на

загальній системі оподаткування зі сплатою податку на доходи фізичних осіб по

ФОП Крижановська О.А. - для можливості дослідження отримання оплат від ТОВ

«БАРК» за надані послуги за період з 09.08.16 по 31.03.17.

Витрати по проведенню судової експертизи позивач просить суд покласти на нього, а також, просить суд зупинити провадження у справі до закінчення судової експертизи,

надходження її висновку до господарського суду Запорізької області та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

В підготовчих засідання 22.05.19, 11.06.19 судом в межах строку підготовчого провадження оголошувалась перерва на 11.06.19 та 14.06.19 відповідно.

11.06.19 до суду надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи за вих. від 11.06.19, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи копію відповіді Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області на запит старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019.

В підготовчому засіданні 14.06.19 представник позивача підтримав клопотання від 22.05.19 (подане до суду 22.05.19) про доручення доказів до матеріалів справи та просить суд долучити копію запиту старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019. Заявник зазначив, що вказаний запит направлений до органів ДФС в рамках кримінального провадження, порушеного за заявою ПрАТ "Азовкабель" про шахрайські дії Крижановської О.А. та ТОВ "БАРК" за підроблення ними документів. Позивач розраховує, що за результатами вказаного запиту органами ДФС буде призначена перевірка господарської діяльності ТОВ "БАРК" та ФОП Крижановська О.А. на предмет порушення вимог податкового законодавства в період 2016 року. Також, позивач зазначає, що про направлення вказаного запиту йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому просить суд визначити поважну причину неподання такого доказу разом із позовною заявою.

Представник відповідачів 1, 2 зазначив про недоцільність задоволення клопотання позивача від 22.05.19 та залучення в якості доказів запиту старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Розглянувши вказане вище клопотання позивача від 22.05.19 судом в судовому засіданні 14.06.16 його (клопотання) залишено без задоволення з огляду на вимоги ч.ч. 2, 4 ст. 80 та ст. 81 ГПК України оскільки: позивачем при подачі позову у цій справі не зазначалось про такі (вказані в клопотанні від 22.05.19) докази (вказані в клопотанні від 22.05.19) докази та про неможливість їх надання з тих чи інших причин.

11.06.19 позивачем подано до суду клопотання від 11.06.19 про долучення доказів до матеріалів справи - копії відповіді Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області на запит старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019.

В підготовчому засіданні 14.06.19 представник позивача підтримав вказане вище клопотання.

Представник відповідачів 1, 2 зазначив про недоцільність задоволення клопотання позивача від 11.06.19 та залучення в якості доказів відповіді Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області на запит старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.05.19 № 8961/50/2-2019.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Розглянувши вказане вище клопотання позивача від 11.06.19 судом його (клопотання) залишено без задоволення з огляду на вимоги ч.ч. 2, 4 ст. 80 та ст. 81 ГПК України оскільки: позивачем при подачі позову у цій справі не зазначалось про такі (вказані в клопотанні від 11.06.19) докази та про неможливість їх надання з тих чи інших причин.

22.05.19 представником позивача до суду подано клопотання від 22.05.19 про призначення судової економічної експертизи.

В підготовчому засіданні 14.06.19 представник позивача підтримав клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Представник відповідачів 1, 2 заперечив проти задоволення клопотання позивача від 22.05.19 та призначення у цій справі судової економічної експертизи.

Представник відповідачів 1, 2 зазначає, що питання запропоновані позивачем для судової експертизи стосуються правових висновків. А договір № 89 від 09.08.16 вже був досліджений судовими інстанціями у інших господарських справах.

З`ясувавши думку присутніх представників сторін у даній справі, а також положення, викладені позивачем у клопотанні від 22.05.19, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні вказаного клопотання з підстав викладених в ухвалі суду від 14.06.19 у цій справі.

Крім того, ухвалою від 14.06.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/622/19 та призначено справу № 908/622/19 до судового розгляду по суті на 02.07.19.

02.07.19 перед початком розгляду цієї справи по суті спору представник позивача підтримав заяву від 24.04.1 про зміну підстав позову, в прохальній частині якої просить суд: визнати недійсним договір про надання послуг № 89 від 09.08.16, укладеного між ТОВ "БАРК" та ФОП Крижановською О.А.

Представники відповідачів 1, 2 не заперечив проти прийняття до розгляду вказаної вище заяви.

Так, із змісту ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Розглянувши заяву позивача від 24.04.19 про зміну підстав позову, приймаючи до уваги думку присутніх представників сторін, а також ту обставину, що її було подано під час підготовчого засідання у цій справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її прийняття до розгляду.

02.07.19 судом оголошено про початок розгляду справи № 908/622/19 по суті спору.

Ухвалою від 02.07.19 судом оголошено перерву під час розгляду справи по суті до 25.07.19.

В судовому засіданні 25.07.19 судом оголошено перерву під час розгляду справи по суті до 31.07.19.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

У засіданні суду 31.07.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 12.03.19 з урахуванням заяви про зміну підстав позову за вих. від 24.04.19. Просив суд визнати недійсним договір про надання послуг від 09.08.16 № 89, укладеного між ТОВ «БАРК» та ФОП Крижановською О. А.

Відповідачі 1 та 2, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзивах на позовну заяву за вих. від 22.04.19 № 40 та за вих. від 22.04.19. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.16 між товариством з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Крижановською Оленою Анатоліївною (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 89, за умовами якого (п. 1.1. договору) Виконавець зобов`язується надати Замовникові комплекс послуг:

- інформаційного супроводження для забезпечення пезперервної роботи рибопереробного комплексу, що знаходиться за адресою вул. Кабельників 1-А, м. Бердянськ;

- вивчення повного циклу процесу по забезпеченню пезперервної роботи рибопереробного комплексу в умовах повного припинення подачі електроенергії;

- надання усних чи письмових рекомендацій;

- сприяння при впровадженні рекомендацій та контроль за їх виконанням під час роботи на надання послуг наданими автомобілями, дизельним генератором, спец персоналом;

- надання та пошук іншої супутньої інформації, пов`язаної з виконанням даного договору, альтернативні джерела живлення.

Згідно п. 1.2. договору, Виконавець є агентом Замовника (посередником із організаційних питань) у відношеннях з контрагентами по наданню всіх необхідних додаткових послуг: транспортних послуг, послуг з надання та експлуатації аварійного дизельного генератора, тощо, в т. ч. оплата послуг грошовими коштами Виконавця або Замовника.

Відповідно до п. 1.3. договору, Замовник зобов`язується оплатити послуги Виконавця за погодженими тарифами та виставленими актами виконаних робіт.

Замовник зобов`язується (п. 3.1. договору), прийняти послуги та оплатити їх у відповідності до умов даного договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що Виконавець зобов`язується:

- приступити до надання послуг за даним договором з моменту підписання вказаного договору (п.п. 3.2.1.);

- залучати кваліфікований персонал для виконання необхідних робіт по забезпеченню безперебійної роботи рибопереробного комплексу в умовах повного припинення подачі електроенергії (п.п. 3.2.2.);

- нести повну матеріальну відповідальність, у випадку псування майна Замовника, заподіяної йому як із власної вини, так із вини залученого персоналу (п.п. 3.2.3.).

У відповідності до п. 4.1. договору, після надання Виконавцем виконаних ним робіт, Замовник зобов`язаний за участю Виконавця прийняти результати таких робіт. Приймання вказаних послуг оформлюється підписаним сторонами актом здачі-приймання послуг.

Згідно із п. 7.1. договору, даний договір вступає в законну силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.16.

Відповідно до угоди від 11.08.16 до договору про надання послуг від 09.08.16 № 89, сторони дійшли згоди доповнити п. 1.1. наступним: «В комплекс наданих Виконавцем послуг, можуть входити:

- роботи, які виконуються безпосередньо силами самого Виконавця, в т.ч. й перевезення автотранспортом, надання свого дизельного генератора і таке інше».

У відповідності до Актів надання послуг від 30.11.16 № 22 на суму 5 000,00 грн. та від 31.03.17 № 4 на суму 5 000,00 грн. ФОП Крижановська О.А. надала ТОВ «БАРК» комплекс послуг за договором від 09.08.16 № 89 на загальну суму 10 000,00 грн.

Згідно із квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2 від 30.11.16 та № 3 від 31.03.17 ФОП Крижановською О.А. прийнято від ТОВ «БАРК» грошові кошти у загальній сумі 10 000,00 грн., як винагороду по договору від 209.08.16 № 89.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.16 у справі № 908/2260/16 (яке вступило в законну силу 10.05.17) судом встановлено (дослівно): «… Наявність збитків у заявленій сумі позивач підтверджує договором на отримання послуг від 09.08.2016р. №89 та додатковою угодою до нього від 11.08.2016р., який позивач уклав з ФОП Крижановською О.А. , калькуляцією до зазначеного договору, актами приймання -передачі робіт №1 від 15.08.2016р. та №2 від 20.08.2016р. на загальну суму 219396грн., видатковою накладною №РH-0000002 від 12.08.2016р. на відповідальне зберігання 150000кг запалетованої рибної продукції, актами списання товарів ( а саме дизельне паливо та олія моторна) № 1 від 15.08.2016р. №4 від 20.08.2016р., довідкою про залучення осіб для проведення робіт по підготовці риби до транспортування та її транспортування, квитанції до прибуткових касових ордерів про перерахування позивачем на користь ФОП Крижанівської О.А. 219396.грн. Зазначені докази оглянуті в оригіналах в судових засіданнях та належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи.

Так, зокрема, з наданих актів приймання -передачі робіт №1 від 15.08.2016р. , №2 від 20.08.2016р. судом встановлено, що ФОП Крижановська О .А (виконавець) надала ТОВ "БАРК" (Замовник) комплекс послуг , пов`язаних з забезпеченням безперебійної роботи рибопереробного комплексу по вул. Кабельна 1а в м.Бердянську, за період з 09.08.2016р по 20.08.2016р.: а саме, підготовка рибної продукції до транспортування на інші холодильники, транспортування на інші холодильники, обслуговування та робота дизельного генератора , а всього за двома актами на загальну суму 219396грн.

Фактичне перерахування коштів позивачем за виконання вищезазначених робіт підтверджується Звітами про використання коштів під звіт ТОВ БАКР: №15 від 11.08.2016р.,№16 від 16.08.2016р., №17 від 19.08.2016р.№ 18 від 22.08.2016р. №24 від 24.08.2016р., №24 від 29.08.2016р. № від 01.09.2016р. №24 від 07.09.2016р., видатковими касовими ордерами ТОВ "БАРК" від 09.08.2016р., 10.08.2016р., 15.08.2016р., 19.08.2016р., 22.08.2016р., 25.08.2016р., 30.08.2016р., 05.09.2016р., квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 219396грн. ( засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Наявність рибної продукції на складі ТОВ "БАРК" станом на 11.08.2016р в кількості 150т позивач підтверджує видатковими накладними № П-01\08\2 та № Г-01\08\04 від 01.08.2016р., з яких вбачається прийняття на відповідальне зберігання на склад позивача станом на початок місяця 400тон.рибної продукції.

Отже, суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджується наявність у позивача реальних збитків у заявленому розмірі, завданих неправомірними діями відповідача 2 по припиненню електропостачання ТОВ "БАРК", які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з понесеними збитками. Позивачем доведено наявність складу правопорушення у вигляді спричинення збитків в діях відповідача 2 .

Разом з цим суд вважає, що відповідач 2 не довів відсутності своєї вини у спричиненні збитків заявлених до стягнення, оскільки, як встановлено судом діяв неправомірно при відключенні позивача від електропостачання, та як вбачається з матеріалів справи не бажав у законний спосіб врегульовувати спірні правовідносини, що виникли з позивачем…».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.17 у справі № 908/1019/17 (яке вступило в законну силу 28.11.17) судом встановлено (дослівно): «…При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що збитки заявлені позивачем до стягнення в тому числі і за договором про надання комплексу послуг № 89 від 09.08.2016 року, укладеним між позивачем та ФОП Крижанівською О.А. , а саме в сумі 297178,00 грн.

Так, підписаним між позивачем та ФОП Крижановською О. А . актом № 5 приймання-передачі робіт з надання послуг від 06.09.2016 року до договору № 89 від 09.08.2016 року (том 1, а.с. 74), підтверджується надання ФОП Крижановською О.А. з 15 год. 00 хв. 20.08.2016 року по 15 год. 00 хв. 05.09.2016 року позивачу комплексу послуг, пов`язаних із забезпеченням безперебійної роботи рибопереробного комплексу по вул. Кабельників 1а в м. Бердянську на суму 297178,00 грн., а саме: обслуговування та робота дизельного генератора. Вартість наданих послуг також підтверджується калькуляцією № 2 до договору № 89 від 09.08.2016 року вартості комплексу послуг (том 1, а.с. 73).

Фактичне перерахування коштів позивачем за виконання вищезазначених робіт підтверджується Звітами про використання коштів під звіт ТОВ "БАРК": № АО-0001025 від 09.09.2016 року, № АО-0001026 від 03.09.2016 року, № АО-0001027 від 16.09.2016 року, № АО-0001028 від 19.09.2016 року, № АО-0001029 від 22.09.2016 року, № АО-0001030 від 26.09.2016 року, № АО-0001031 від 28.09.2016 року, № АО-0001032 від 01.10.2016 року, № АО-0001033 від 03.10.2016 року, № АО-0001034 від 06.10.2016 року, № АО-0001035 від 07.10.2016 року, видатковими касовими ордерами ТОВ "БАРК" від 07.09.2016 року, від 10.09.2016 року, 14.09.2016 року, 16.09.2016 року, 20.09.2016 року, 23.09.2016 року, 26.09.2016 року, 29.06.2016 року, 30.09.2016 року, 04.10.2016 року, 07.10.2016 року, квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 297178,00 грн., засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 79-111). …».

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За своєю правовою природою укладений між відповідачами договір про надання послуг від 09.08.16 № 89 є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом позову у справі № 908/622/19 є визнання договору про надання послуг від 09.08.16 № 89 недійсним. Підставою для визнання зазначеного договору недійсними є вчинення правочину між сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, господарський договір, у т.ч. договір про надання послуг від 09.08.16 № 89, може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:

- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;

- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

В силу ч. 1 ст. 207 ГК України (норма закону, яка була дійсна на час укладання договору), господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такими вимогами є:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судово практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» від 06.11.09 № 9 судам роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно врахувати, що саме по собі невиконання правосину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Судом враховано, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені право чином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознак вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо ж одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалась досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Вказане відповідає правовій позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеній у постанові від 27.03.19 у справі № 607/15555/17-ц (додається).

Як встановлено вище господарським судом у справі № 908/622/19, наявні матеріали справи свідчать про те, що умови спірного договору виконувались як товариством з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (Замовник) так і фізичною особою-підприємцем Крижановською Оленою Анатоліївною (Виконавець).

Даний факт вже встановлено у рішеннях суду, а саме від 25.10.16 у справі № 908/2260/16 (яке вступило в законну силу 10.05.17) та від 11.07.17 у справі № 908/1019/17 (яке вступило в законну силу 28.11.17), в яких зазначено, що ФОП Крижановська О.А. надавала ТОВ «БАРК» комплекс послуг за договором надання послуг від 09.08.16 № 89, пов`язаних із забезпеченням безперебійної роботи рибопереробного комплексу по вул. Кабельників 1а в м. Бердянську, а саме: обслуговування та робота дизельного генератора.

Наведене вище спростовує доводи позивача відносно того, що ФОП Крижановська О.А. не надавала жодних послуг ТОВ «БАРК» за договором про надання послуг від 09.08.16 № 89, оскільки вказане вже було встановлено судами.

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи № 908/622/19 суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом враховано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України та інших підзаконних нормативно-правових актів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

А тому, як наслідок, судом, через недоведеність, відмовляється позивачу в задоволені позовних вимог у цій справі.

З підстав наведених вище у тексті цього рішення (у т.ч. з підстав визначених ч. 4 ст. 75 ГПК України) судом визнаються надуманими та безпідставними твердження позивача викладені у його позовній заяві у цій справі стосовно того, що ніяких господарських операцій за договором від 09.08.16 № 89 (який оспорюється у цій справі) між сторонами договору не відбувалось (з посиланням на фінансові звіти ТОВ «БАРК» за 2016-2017 роки).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 77, ч. 4 ст. 116, ст. ст. 129, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.08.19 (з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Суддя В.Л. Корсун