Рішення № 83591879, 05.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019 Справа № 908/1516/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт", 69008, м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (ПАТ "Запоріжжяобленерго"), 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14

про стягнення коштів

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Зелена Р.В., довіреність № б/н від 06.06.2019;

від відповідача - Шульга Ю.О., довіреність № 33 від 01.01.2019.

Суть спору:

18.06.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт", м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у вигляді залишку суми попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії № 12522 від 23.06.2012 у розмірі 145 531,64 грн.

Підставою для звернення з позовом зазначено безпідставне неповернення відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 145 531,64 грн., яка була внесення позивачем в рамках договору про постачання електричної енергії №12522 від 23.06.2012. У зв`язку з неповерненням відповідачем суми передоплати в добровільному порядку, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 145 531,64 грн. В обґрунтування позову посилався на ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 693, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 56, 162 Господарського процесуального кодексу України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019, справу № 908/1516/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 21.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1516/19, присвоєно справі номер провадження 15/139/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 22.07.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.07.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2019 о 10 год. 30 хв.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні 05.08.2019 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві № 32-32/11778 від 12.07.2019. В обґрунтування заперечень посилається на те, що після 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" є неналежним отримувачем грошових коштів, що були перераховані споживачами Товаристу (як постачальнику електроенергії) на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, через обставину неможливості здійснення постачання електричної енергії на сплачені суми в зв`язку з анулюванням Товариству ліцензії на провадження діяльності з електропостачання. Вказує, що грошові кошти знаходяться в розпорядженні ПАТ Державний ощадний банк України і неповернення коштів відбулося не з вини відповідача. ПАТ Запоріжжяобленерго зверталося до банку з вимогами про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання товариства, однак ПАТ Державний ощадний банк України безпідставно повертає без виконання платіжні доручення товариства, які спрямовані на повернення коштів споживачам. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив від 22.07.2019, за якою не погоджується з запереченнями відповідача викладеними у відзиві.

05.08.2019 у судовому засіданні представником відповідача надано клопотання про розстрочення виконання судового рішення щодо сплати ПАТ "Запоріжжяобленерго" суми боргу строком на 6 календарних місяців з дня ухвалення такого рішення.

Представник позивача заперечив щодо заявленого клопотання.

В судому засіданні 05.08.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.

23.06.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжяобленерго" (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (позивач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 12522, за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатковою угодою до договору від 01.03.2017 змінено назву ВАТ "Запоріжжяобленерго" на ПАТ "Запоріжжяобленерго" (відповідач у справі).

Облік електроенергії, спожитої споживачем та субспоживачами приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюються згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1 Договору).

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства (п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 7.4 договору, розрахунки за електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію з урахуванням умов додатка № 7 Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку. Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії обумовлюються додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

У п. 3 додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію (в редакції додаткової угоди від 24.05.2016) сторонами визначено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються Споживачу Постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати рахунку є 25 число календарного місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.

Згідно з п. п. 2.3.1, 2.3.4 договору споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.4 договір визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 липня 2012. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 ст. 276 Господарського кодексу України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач перерахував попередню оплату за електричну енергію на рахунок ПАТ Запоріжжяобленерго за платіжними дорученнями № 1659 від 25.10.2018, № 1840 від 26.11.2018 та № 1992 від 20.12.2018 із призначенням платежу попередня плата за електроенергію у листопаді 2018, грудні 2018 та січні 2019 згідно рахунків.

13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

10.12.2018 ТОВ "Завод Спецмашремонт" підписано Заяву приєднання до умов "Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії", якою ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомив, що припиняє діяльність постачальника за регульованим тарифом ПАТ "Запоріжжяобленерго" та приєднує споживача з 1 січня 2019 року до "Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 в наслідок зміни постачальника електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" припинило постачання електричної енергії за договором № 12522 про постачання електричної енергії від 23.06.2012 укладеного між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Завод Спецмашремонт".

22.02.2019 року між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Завод Спецмашремонт" підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого загальна сума заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Завод Спецмашремонт" станом на 01.02.2019 складає 145 531,64 грн.

Залишок коштів за попередню оплату за електроенергію відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (Частину першу статті 275 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 663-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 2019-VIII від 13.04.2017). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

За змістом ч. ч. 1, 4, 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як було наведено вище, відповідно до постанову НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Тобто ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Закону оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019 не є належним отримувачем грошових коштів (як передплати за постачання електричної енергії за січень 2019), перерахованих Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" за платіжним дорученням № 1992 від 20.12.2018.

Як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, грошові кошти, які перераховані позивачем у якості попередньої оплати за електричну енергію за січень 2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не повернуто. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 22.02.2019 заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" станом на 01.02.2019 складає 145 531,64 грн.

Оскільки на момент розгляду справи в суді відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 145 531,64 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми зазначеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо неможливості повернення вказаних грошових коштів у зв`язку із знаходженням їх в розпорядженні ПАТ "Державний ощадний банк України" та посилання на те, що останній всупереч умов договору банківського рахунку не здійснює повернення цих грошових коштів, не звільняють відповідача від обов`язку повернути ці кошти.

Гарантоване право позивача на захист своїх порушених прав та законних інтересів не може ставитись в залежність від невиконання Банком платіжних доручень на повернення коштів та неврегульованості питання щодо повернення коштів з рахунків зі спеціальним режимом використання і, відповідно, не є підставою для відмови у задоволенні поданого ним позову.

Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків від 22.02.2019 по договору № 12522 від 23.06.2012, яким відповідач визнав, що заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт"по попередній оплаті становить 145 531,64 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" суми попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є законною та заявлена до стягнення правомірно.

Розглянувши клопотання ПАТ Запоріжжяобленерго про розстрочення виконання рішення, проаналізувавши матеріали та обставини справи, враховуючи позицію позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

В обґрунтування розстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на перебування підприємства в край тяжкому фінансовому стані та вказує, що не має можливості виконати рішення суду, у зв`язку із відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної багатомільйонної заборгованості податкового боргу. На підтвердження неможливості своєчасного та повного виконання рішення суду та тяжкого матеріального становища відповідачем надано довідку щодо розміру податкового боргу підприємства станом на 12.02.2019, а також довідки - по кредиторській заборгованості станом на 01.11.2018 та 31.01.2019, щодо дефіциту обігових коштів, щодо мінімально необхідних платежів, щодо нормативів відрахувань для ПАТ «Запоріжжяобленерго», про дебіторську заборгованість підприємства станом на 01.07.2019, довідку щодо нормативів відрахування, довідку щодо кредиторської заборгованості за роботи, послуги, Звіт про фінансовий стан на 31.12.2018, Звіт про фінансові результати за 2018 рік, копія постанови про арешт коштів боржника від 22.09.2017 №53254372, висновок експерта №282 від 17.05.2018.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у заяві щодо розстрочення виконання судового рішення по справі, та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, з`ясувавши правову позицію позивача щодо вказаного клопотання (заперечив повністю), а також враховуючи ненадання належних доказів критичного (скрутного) фінансового становища станом на момент прийняття рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по цій справі.

При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг за договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір. Слід враховувати, що заявлена до стягнення заборгованість за договором виникла ще у січні 2017 року і збільшувалась протягом наступних періодів.

Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином він планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу за судовим рішенням у даній справі.

З підстав викладених вище, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення у даній справі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що він не позбавлений права при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до господарського суду з заявою про відстрочення або розстрочення рішення на стадії виконання із наданням належних доказів у підтвердження відповідної заяви (клопотання), в порядку ст. 331 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецмашремонт" (69008, м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9; ідентифікаційний код юридичної особи 33134397) суму попередньої оплати в розмірі 145 531,64 грн (сто сорок п`ять тисяч п`ятсот тридцять одну гривню 64 коп.), судовий збір у розмірі 2 182,97 грн (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 97 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов