Рішення № 83591812, 06.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2019 Справа № 910/6614/19

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засіданняКорецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» (юридична адреса:39621, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Олександріївська, будинок №6; адреса для листування: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця 29 вересня, будинок №11/19; код ЄДРПОУ - 38655518)

до акціонерного товариства «Київенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34; код ЄДРПОУ - 00131305)

про стягнення 21 940,16 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

До господарського суду міста Києва 26.06.2019 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» до акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 21 940,16 гривень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2019 вирішено передати матеріали позовної заяви для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

26.06.2019 матеріали позовної заяви по справі №910/6614/19 надійшли до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Позивач усунув у встановлений судом строк виявлені недоліки, надав відповідні докази суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.08.2019, встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву, заперечень та письмових доказів, що мають значення для розгляду справи..

Від представника позивача 06.08.2019 до початку розгляду справи по суті через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення щодо зазначених у позовній заяві часткових оплат, здійснених відповідачем.

У судове засідання 06.08.2019 представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

23.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» (далі Виконавець, позивач) та публічним акціонерним товариством «Київенерго» (з 1.01.2019 акціонерне товариство «Київенерго») (далі Замовник, відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг№149/ТЕЦ6-27-17 згідно п.1.1. якого, Виконавець зобов`язався надати послуги Замовнику зазначені в п.1.2. цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2. договору найменування послуг: « 50532 Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричної техніки, апаратури та супутнього обладнання (Ремонт електротехнічного обладнання ВРП-110кВ на ТЕЦ-6 СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго»)».

Кількість послуг визначено в Обсязі послуг (ДК 016-2010), Код:33.20 Монтування промислових машин і устаткування.

Ціна цього Договору згідно з Договірною ціною з кошторисною документацією до неї (Додаток 2) становить 155 299,21 гривень, крім того ПДВ 20% - 31 059,84 гривень, що разом з ПДВ становить 186 359,05 гривень (п.3.1. договору).

За умовами п.4.1. договору розрахунки проводяться замовником шляхом:

-попередньої оплати у розмірі до 30% від вартості матеріальних ресурсів, яка здійснюється на підставі рахунка-фактури на оплату, наданого Виконавцем та після попереднього погодження їх вартості із Замовником. Загальна сума попередньої оплати на придбання ТМЦ не повинна перевищувати 30 % від їх вартості, визначеної у Додатку 2, що становить 12 611,56 гривень, крім того ПДВ 20% - 2 522,31 гривень, що разом з ПДВ становить 15 133,87 гривень. Виконавець протягом 60 календарних днів з дня надходження коштів, як попередньої оплати (авансу) зобов`язаний закрити суму отриману в якості попередньої оплати (авансу) шляхом надання звіту про використання авансових коштів та видаткових накладних на придбані матеріали.

-остаточного розрахунку, який здійснюється на підставі підписаних Сторонами Актів наданих послуг та наданого Виконавцем рахунка-фактури на оплату послуг з відтермінуванням платежу 60 календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідних Актів, з врахуванням суми фактично отриманого авансу (попередньої оплати).

Приймання-передавання обладнання з ремонту здійснюється відповідно до вимог ГКД 34.20.661-2003 та СОУ-Н ЕЕ20.622:2008, до чинних норм і правил та оформляється Актами приймання-передавання обладнання з ремонту. До актів приймання-передавання обладнання з ремонту повинні бути додані протоколи, довідки, відомості та інші документи, складені Виконавцем разом із Замовником (п.5.17.3. договору).

Розділом ІХ договору визначено порядок вирішення спорів.

Так, за умовами п.п.9.1.-9.3. договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей, Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

У разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Сторони домовились, що для спорів за цим Договором встановлюється обов`язкова процедура досудового врегулювання. Усі претензії за цим Договором повинні бути розглянуті Сторонами в місячний термін з моменту отримання претензії.

Строк дії договору визначено у п.10.1. за яким Сторони погоджуються, що цей Договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності Договору (відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України) Сторони розуміють визначення Замовником джерела фінансування послуг, що оформлюється відповідним рішенням (здійснення Замовником попередньої оплати) та діє до 29.12.2017, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

У Додатках №1 та №2 сторони визначили обсяг послуг та договірну ціну.

Додатковою угодою №1 від 04.12.2017 сторони внесли зміни до п.10.1. договору про закупівлю послуг№149/ТЕЦ6-27-17 від 23.08.2017, виклавши його у наступній редакції:

« 10.1. цей Договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності цього Договору (відповідно до 1ст.212 Цивільного кодексу України) Сторони розуміють визначення Замовником джерела фінансування послуг, що оформлюється відповідним рішенням (здійснення Замовником попередньої оплати) та діє до 01 березня 2018 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.».

Усі інші умови договору залишено незмінними.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок укладення договору про закупівлю послуг№149/ТЕЦ6-27-17 від 23.08.2017між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Зобов`язання згідно із ст.11 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України)

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов`язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов`язаннями.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги з ремонту обладнання, що підтверджується Актом приймання наданих послуг №1/149 за листопад 2017 року на суму 53 462,75 гривень за формою КБ-2в. Акт складено та підписано 29.11.2017 уповноваженими представниками сторін (директорами підприємств) без зауважень, підписи скріплено печатками підприємств.

До вказано Акту сторонами складено та підписано Довідку про вартість наданих послуг від 29.11.2017 за формою КБ-3 та Відомість ресурсів за формою №5а.

Строк оплати наданих послуг згідно п.4.1. договору 30.12.2017. Проте, враховуючи, що 30.12.2017 припадає на вихідний день, днем оплати вважається перший робочий день 02.01.2018.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги в сумі 33 670,86 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №2117107184 від 28.02.2018.

Залишок несплаченої заборгованості склав 19 791,89 гривень.

На виконання п.9.3. договору позивачем було направлено відповідачу претензію за вих.№661/11 від 28.11.2018 з вимогою оплатити заборгованість.

Зазначену претензію отримано уповноваженою особою відповідача за довіреністю 05.12.2018.

Відповідачем доказів оплати наданих послуг за Актом №1/149 від 29.11.2017 в розмірі 19 791,89 гривень суду не надано, а тому вказана сума є його боргом.

Враховуюче те, що позовні вимоги у наведеній частині та розмірі обґрунтовані, документально підтверджені та відповідають фактичним обставинам справи, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період з 28.06.2018 по 04.03.2019 в розмірі 406,66 гривень та інфляційні втрати за той самий період в розмірі 1 741,61 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За здійсненим господарським судом перерахунком, розмір 3% річних, що підлягає стягненню становить 406,68 гривень.

Частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняються судом в заявленому розмірі.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року № 265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення тому не вірно визначено періоди нарахування.

Так, інфляційні втрати підлягають стягненню за період з 01.07.2018 по 28.02.2019 в розмірі 1 338,99 гривень.

Враховуючи наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги у визначеному розмірі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» до акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 21 940,16 гривень, з яких: 19 791,89 гривень зоборгованості, 406,66 гривень 3% річних, 1 741,61 гривень інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Київенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34; код ЄДРПОУ - 00131305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Олександріївська, будинок №6; код ЄДРПОУ - 38655518) 19 791,89 гривень зоборгованості, 406,66 гривень 3% річних, 1 338,99 гривень інфляційних втрат, а також 1 885,75 гривень судового збору.

В частині стягнення 402,62 гривень інфляційних втрат відмовити.

У судовому засіданні 06.08.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» (юридична адреса:39621, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Олександріївська, будинок №6; адреса для листування: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця 29 вересня, будинок №11/19; код ЄДРПОУ - 38655518)

Відповідач: акціонерне товариство «Київенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34; код ЄДРПОУ - 00131305)

Суддя С.М. Фурсова