Рішення № 83591701, 06.08.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2000/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Назаренко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, м. Покров Дніпропетровської області, вул. Центральна, 48; ідентифікаційний код 34081234)

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034)

про зобов`язання надати для розгляду та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської міської ради по вул. Г. Тикви, 14 площею 305 кв.м

Представники:

від позивача: Маглиш А.С. - заступник міського голови, представник, довіреність від 29.12.2018р. №3927/0/2-18/25;

від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Покровська міська рада Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2060/19 від 17.05.2019р.) до відповідача - Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі, в якій просить зобов`язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" надати до Покровської міської ради Дніпропетровської області для розгляду та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської міської ради по вул АДРЕСА_1 Тикви, 14 площею 305 м2.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 18.06.2019 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019р. відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 09.07.2019р. о 11:00 год.

Як вбачається відповідач подав відзив (вх.№30118/19 від 09.07.2019р.) на позовну заяву, в якому просить провадження у справі №904/2000/19 закрити, посилаючись на те, що:

- пунктом 2 рішення №35 сесії 6 скликання Орджонікідзевської міської ради (перейменовано в Покровську міську раду) №39 від 26.11.2013р. "Про клопотання ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (перейменовано в АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду в межах територіальної громади м. Орджонікідзе" відповідача зобов`язано надати до Орджонікідзевської міської ради проекти землеустрою для розгляду та погодження, проте строки виконання рішення ОМС не встановлено, та спливає фактом виконання; - рішення ОМС - є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування та актом одноразового застосування; - наведене свідчить про те, що підстави та предмет даного позову відсутній.

Також відповідач у клопотанні (вх.№30120/19 від 09.07.2019р.) (в порядку статей 42,81,169 ГПКУ) просить витребувати від виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області: * пояснення в чому саме зміст позовних вимог; * пояснення якими саме обставинами, позивач обґрунтовує свої вимоги; * належні фактичні докази, що підтверджують обставини позовних вимог.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини 1,3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом; таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу; якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї; у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до пункту 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. у справі №904/2000/19 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву з доданими до нього документами надіслати відповідачу, докази надсилання надати до відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. було отримано повноважним представником відповідача 27.05.2019р.

Отже, відповідач повинен був надати до суду відзив на позовну заяву до 11.06.2019р. (включно).

Відповідачем відзив на позов подано до суду без доказів його надсилання (надання) позивачу 09.07.2019р., тобто з пропуском встановленого судом строку. До того ж вказаний відзив на позов підписано особою без належних повноважень.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (пункт 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Щодо заявленого відповідачем клопотання в частині витребування від позивача пояснень щодо змісту позовних вимог та щодо обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві. Тому клопотання відповідача у цій частині є безпідставним.

Щодо клопотання відповідача про витребування фактичних доказів, що підтверджують обставини позовних вимог, то таке клопотання, по-перше, подано з пропуском встановленого строку, по-друге, у клопотанні не зазначено докази, які належить витребувати у позивача. Отже, у зв`язку з пропуском строку для подання клопотання про витребування доказів, таке клопотання слід залишити без розгляду.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було отримано повноважним представником відповідача отримано повноважним представником відповідача 27.05.2019р., а отже кінцевий строк подання відзиву настає 11.06.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 18.07.2019р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 06.08.2019р. о 11:00год.

У судове засідання 08.07.2019р. з`явився представник позивача.

Представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило, з приводу чого суд зазначає наступне.

За змістом частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд відзначає, що про день, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення (а.с.86), з якого вбачається факт отримання ухвали суду відповідачем - 30.07.2019р.

Судом було враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, ухвала суду від 18.07.2019р. отримана відповідачем завчасно.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки:

- останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);

- неявка в судове засідання 06.08.2019р. відповідача (його представника) є повторною, отже суд розглядає справу незалежно від причин такої неявки (пункт 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2019 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування; зауважив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, що йому відомі, та надані всі докази, необхідні для прийняття законного, обґрунтованого рішення.

У частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, а також закінчення строку на розгляд даної справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підставою для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача у відповідності до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до Орджонікідзевської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду в межах територіальної громади міста Орджонікідзе, зокрема по вул. Г.Тикви, 14 площею 305 м2, на якій розташований об`єкт енергетики Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго".

Рішенням 35 сесії 6 скликання Орджонікідзевської міської ради від 26.11.2013р. №39 "Про клопотання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду в межах територіальної громади м. Орджонікідзе" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Орджонікідзевської міської ради по АДРЕСА_1 площею 305 м2, на якій розташований об`єкт енергетики Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", а саме РП-301. Крім того, вказаним рішенням, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" надати до Орджонікідзевської міської ради проект землеустрою для розгляду та затвердження.

На виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", постановою Верховної Ради України від 17.03.2016р. №103 7-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів" місто Орджонікідзе перейменовано на Покров.

Відповідно до рішення 7 сесії 7 скликання Орджонікідзевської міської ради від 28.04.2016р. №23 "Про перейменування Орджонікідзевської міської ради та її виконавчого комітету" Орджонікідзевську міську раду Дніпропетровської області перейменовано у Покровську міську раду Дніпропетровської області.

Суд також зазначає, що Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" було змінено правову форму та перейменовано на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго".

Як вбачається з моменту прийняття Орджонікідзевською міською радою Дніпропетровської області рішення від 26.11.2013р. №39 пройшов значний проміжок часу, цілком достатній для розроблення на надання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Орджонікідзевської міської ради по АДРЕСА_1 ) для розміщення об`єкту енергетики РП-304.

На момент розгляду справи доказів виконання рішення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області рішення від 26.11.2013р. №39 відповідачем не надано, що унеможливлює укладання договору оренди земельної ділянки між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Покровською міською радою Дніпропетровської області.

Оскільки відповідач продовжує використовувати земельну ділянку площею 305 мІ, яка розташована на території Покровської міської ради по АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації об`єктів енергетики без достатніх на те правових підстав та без наявності правовстановлюючих документів, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

За приписами статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та в оренду здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним ст. 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтями 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, з моменту прийняття рішення 35 сесії 6 скликання Орджонікідзевської міської ради від 26.11.2013р. №39 у відповідача виник обов`язок надати проект землеустрою на розгляд та затвердження до Орджонікідзевської (Покровської) міської ради для укладення та реєстрації договору оренди на вищезазначену земельну ділянку.

Відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статей 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства України для користування земельною ділянкою необхідно набути право на це користування у встановленому законодавством порядку.

Проте, доказів того, що відповідачем по справі належним чином оформлено правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 921 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, м. Покров Дніпропетровської області, вул. Центральна, 48; ідентифікаційний код 34081234) до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) про зобов`язання надати для розгляду та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської міської ради по вул. Г. Тикви, 14 площею 305 кв.м задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) надати до Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, м. Покров Дніпропетровської області, вул. Центральна, 48; ідентифікаційний код 34081234) для розгляду та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Покровської міської ради по вул АДРЕСА_1 Тикви, 14 площею 305 м2.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, м. Покров Дніпропетровської області, вул. Центральна, 48; ідентифікаційний код 34081234) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.08.2019р.