Рішення № 83591696, 06.08.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2019 р. Справа № 903/424/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг"

про стягнення 201515,31 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.3 ст. 222 ГПК України.

в с т а н о в и в:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" звернулося до суду із позовом, з врахуванням уточнення позовних вимог викладених у відповіді на відзив від 05.07.2019, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" про стягнення 201515,31 грн., з них 175062,63 грн. заборгованості за договором поставки № 081217-01/1 від 08.12.2017 року, 20356,28 грн. пені, 4384,96 грн. інфляційних, 1711,44 грн. відсотків річних.

Обґрунтовуючи позовну вимогу посилається на договір поставки від 08.12.2017 № 081217-01/1п, з врахуванням протоколу погодження розбіжностей до договору поставки від 28.12.2017; згідно даного договору позивач Постачальник поставляв товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а відповідач - Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його протягом 60 календарних днів з дати поставки; у зв`язку з порушенням строків оплати на підставі п. 8.2.1 договору нараховано пеню в сумі 20356,28 грн., згідно ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 4384,96 грн. та 3 % річних в сумі 1711,44 грн.

При правовому обґрунтуванні позову посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 07.06.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача відповідь на відзив.

25.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує вимогу позивача, вказуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 175447,35 грн. основного боргу, який виник за неоплату поставленого товару, яку підтверджує актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 28.02.2019; однак після 28.02.2019, а саме 21.03.2019 відповідач повернув, а позивач забрав товар на загальну суму 384,72 грн., що підтверджується накладною повернення товару постачальнику № 1353374 від 21.03.2019; враховуючи викладене позивачем неправильно визначено основну суму боргу і відповідно і пеню, інфляційні та 3 % річних теж нараховано неправильно.

Ухвалою суду від 26.06.2019 відкладено підготовче засідання на 18.07.2019, зобов`язано позивача надати відповідь на відзив.

Позивач 10.07.2019 подав відповідь на відзив, де вказує, що дійсно 21.03.2019 відповідачем було повернуто товар на загальну суму 384,72 грн. у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 201515,31 грн., з них 175062,63 грн. заборгованості за договором поставки № 081217-01/1 від 08.12.2017, 20356,28 грн. пені, 4384,96 грн. інфляційних, 1711,44 грн. відсотків річних.

18.07.2019 представником відповідача подано клопотання про зменшення сум нарахованих штрафних санкцій, пені, інфляційних та відсотків річних та відстрочку виконання рішення у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та накладенням арешту на грошові кошти підприємства.

Ухвалою суду від 18.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2019.

05.08.2019 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі в зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання із-за участі в іншому судовому засіданні, також вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з урахуванням відповіді на відзив на позовну заяву № 21-08/385 від 05.07.2019.

Відповідач в судове засідання 06.08.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037552210.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників сторін.

З матеріалів справи вбачається наступне.

08.12.2017 між ПАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (Постачальник) та ТзОВ «Пакко Холдинг» (Покупець) було укладено договір поставки № 081217-01/1п, з протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався передати товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язався приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору (а.с.13-17).

Відповідно до п. 3.1 договору асортимент та кількість товару погоджується сторонами в замовленні і зазначаються в накладних у відповідності до погодженого сторонами замовлення.

Згідно протоколу розбіжностей п. 5.4 договору викладено в наступній редакції: «Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем в українській національній валюті гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 9.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.

Згідно видаткових накладних по договору поставки від 08.12.2017 № 081217-01/1п за період з 09.11.2018 по 21.12.2018 відповідачу поставлено товар на загальну суму 196473,16 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, свідоцтвами про якість, заказами на поставку, прибутковими накладними (а.с.18-54).

Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № документу ПХ000000430 від 08.02.2019 відповідач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог сторін на суму 43591,05 грн. (а.с.55).

Відповідачем було повернуто товар позивачу на суму 384,72 грн., що підтверджується накладною повернення Постачальнику № 1353374 від 21.03.2019 (а.с.70-71).

Відповідач свої зобов`язання по договору, в частині оплати товару, виконав частково у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 175062,63 грн.

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 201515,31 грн., з них 175062,63 грн. заборгованості за договором поставки № 081217-01/1 від 08.12.2017 року, 20356,28 грн. пені, 4384,96 грн. інфляційних, 1711,44 грн. відсотків річних., нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Даний висновок судом зроблено з врахуванням наступного.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Матеріалами справи підтверджена заявлена до стягнення заборгованість в сумі 175062,63 грн., а тому вимога про її стягнення підставна та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до п.8.2.1 договору, за порушення термінів розрахунків, передбачених п.5.4. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 20356,28 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних в сумі 4384,96 грн. та 3 % річних в сумі 1711,44 грн., то суд вважає, що позивачем правомірно нараховано дані суми з врахуванням строку оплати товару 60 календарних днів з дати поставки товару, визначеного п. 5.4. згідно протоколу розбіжностей.

Клопотання представника відповідача про зменшення нарахованих сум штрафних санкцій, інфляційних та 3 % річних, а також відстрочку виконання рішення, суд залишає без задоволення, як необґрунтовані.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3035,26 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг (43005, м.Луцьк, вул.Клима Савури,21а, код ЄДРПОУ 34928470) в користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (вул.Молодогвардійська,1, м.Дніпро, 49800, код ЄДРПОУ 00374048) 201515,31 грн., з них 175062,63 грн. заборгованості за договором поставки № 081217-01/1 від 08.12.2017 року, 20356,28 грн. пені, 4384,96 грн. інфляційних, 1711,44 грн. відсотків річних, а також 3035,26 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

13.08.2019 року.

СуддяС. В. Костюк