Ухвала суду № 83588505, 10.07.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6662/19

Категорія 28

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріального та морального збитків, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріального та морального збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При ознайомлені із матеріалами заяви встановлено, що позовна заява викладена російською мовою, з чого припускається, що позивач не врахував втрату чинності на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-р/2018 від 28.02.2018 р. Закону «Про засади державної мовної політики», як такого, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Так, Конституційний Суд України постановив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) Закон України «Про засади державної мовної політики» від3липня 2012року №5029-VI зі змінами. Суд постановив, що Закон України «Про засади державної мовної політики» від3липня 2012року №5029-VI зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідно втратила чинність й стаття 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», якою встановлювалось право суду за згодою сторін здійснювати провадження регіональною мовою (мовами) у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови); допускалась подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу, а також без додаткових для цих осіб витрат - надання послуг перекладача з регіональної мови або мови меншини, у разі необхідності, а державою гарантувалась можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою (мовами).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 1 листопада 2018 року (справа № 638/17598/17, провадження № 61-26527 св 18) визнав правомірним залишення без руху позовної заяви у зв`язку із невідповідністю вимогам щодо її змісту, в тому числі і викладенням позовної заяви російською мовою. Так Верховний Суд зазначив, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Європейський суд з прав людини у Рішенні «Менцен проти Латвії (заява № 71074/01) зазначив: «... що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (а), (е), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов`язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.»

З огляду на викладене, відмова в прийнятті заяви з підстав невиконання вимог закону щодо викладення позовної заяви державною мовою, не є такою, що несумісна з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, 25.04.2019 р. прийнято Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким імперативно передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Зважаючи на наведене, позивачу необхідно усунути недоліки державною мовою, якою на підставі статті 10 Конституції України є українська мова, з додержанням вимог, встановлених статтями 175-177 ЦПК України.

Крім того, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем сплачено 768,40 грн. за 1 вимогу немайнового характеру, та 1921 грн. за стягнення моральної шкоди, в той час, як ним заявлено по майновій вимозі до кожного із відповідачів, а відтак, ОСОБА_1 слід здійснити доплату судового збору пропорційно до пред`явлених вимог.

Крім іншого, позивачу необхідно виконати вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам п.п.2,6 ч.3 ст.175 ЦПК України подана позивачем позовна заява не містить реєстраційні номери облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України як позивача, так і відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), а також код ЄДРПОУ відповідача 2, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; номери офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, в порушення п.10 ч.3ст.175 ЦПК України, позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Поміж іншого, на обґрунтування підсудності спору, позивач посилається на ч. 6 ст. 110 ЦПК України, що не має жодного відношення до визначення підсудності.

Позов містить неодноразові посилання позивача на статті 34.3, 34.1, 34.2 … тощо, - втім без зазначення якого саме нормативно-правового документа дані статті стосуються.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріального та морального збитків - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали;

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява вважається неподаною та повертається позивачу;

Копію цієї ухвали направити позивачу;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гребенюк