Ухвала суду № 83588084, 12.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/433/19

В справі № 760/4590/18-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому в справі, суд

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому в подальшому неодноразово зменшував розмір позовних вимог.

Остаточною редакцією про зменшення розміру позовних вимог просить:

-вважати відповідача ОСОБА_1 таким, що позбавлений майнових прав власності на доменне ім.»я « ІНФОРМАЦІЯ_1 та веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 в цілому;

-визнати його власником особистих немайнових та майнових прав власності на доменне ім.»я і веб-сайт в цілому;

-заборонити відповідачу ОСОБА_1 використовувати доменне ім.»я та веб-сайт і схожі з ними позначення без попередньої письмової згоди позивача щодо приведених споріднених з ними товарів і послуг;

-зобов`язати ТОВ »Хостінг Україна» змінити реєстранта доменного імені шляхом переделегування доменного імені з відповідача ОСОБА_1 на нього.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відвід головуючому в справі, посилаючись на те, що в справі іншим суддею була постановлена ухвала про залишення позову без руху, однак головуючим у подальшому було відкрито провадження в справі без усунення цих недоліків, у той час, коли позовна заява мала бути повернута позивачу.

Крім того, вважає, що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, а його клопотання про передачу справи за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області розглянуто не було.

Ухвалою суду від 20 грудня 2018 року головуючим було відмовлено в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції з причин технічної неможливості, що вважає порушенням своїх прав.

Крім того, головуючим у порушення вимог закону було прийнято до розгляду заяву про зміну підстав та предмету позову, в той час, коли це суперечить вимогам закону.

Вважає, що приведене ним наглядно демонструє прихильність головуючого до позивача, в той час, коли ігноруються його клопотання, йому запізно направляються судові повістки та ухвали, безпідставно відмовляється в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини вважає приведені ним обставини достатніми для сумніву в неупередженості та об`єктивності головуючого в справі та просить задовольнити заяву про відвід.

Обговоривши заяву, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.

Підстави для відводу судді визначені ст.36 ЦПК України.

Підстави, викладені позивачем в обгрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб"єктивною точкою зору, сформованою на неправильному розумінні вимог закону в частині дій головуючого при вирішенні питань про відкриття провадження в справі, порядку її розгляду, а також своїх прав, як відповідача, на даній стадії та стадії судового розгляду справи.

Відповідно до ст.ст.43, 49 ЦПК України учасники судового розгляду наділені не лише широким колом прав, але й обов`язком добросовісно користуватися ними та не допускати зловживань наданими законом процесуальними правами.

Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою та призначенням справи до судового розгляду, вирішення клопотань сторін у судовому засіданні нормами процесуального законодавства віднесено до компетенції суду, учасники судового розгляду мають право висловлювати свою точку зору з питань, які вирішуються судом, однак жодна сторона не має права нав`язувати суду своє бачення вирішення тих чи інших питань, тим більше диктувати свої умови в їх вирішенні.

Стаття 212 ЦПК України надає учасникам справи право брати участь судовому засіданні режимі відеоконференції, однак це є правом, однак не тягне обов`язку суду призначати саме такий розгляд.

Що стосується посилання на заборону одночасно змінювати підстави та предмет позову, суд виходить з того, що неправильно зазначена позивачем назва заяви з цього приводу, не є підставою для висновку про одночасну зміну підстав та предмету позову, оскільки таке не випливає з самого змісту поданої заяви.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що зазначені в заяві підстави для відводу, не є підставою для сумнівів в об"єктивності та неупередженості судді та достатніми для відводу.

З урахуванням приведеного позивачем в обґрунтування підстав відводу просторого аналізу Конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд враховує, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи ці обставини,сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою, а тому приведені відповідачем сумніви в об`єктивності та неупередженості судді та заходи суду, направлені на розгляд справи, не можуть бути підставою для таких сумнівів та достатніми для відводу.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Враховуючи встановлені законом строки для розгляду відводу, суд не знаходить підстав для зупинення провадження в справі.

Виходячи з цього, керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому в справі визнати необґрунтованою.

Заяву про відвід передати для вирішення іншим суддею, визначеним автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва