Ухвала суду № 83587972, 30.07.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6621/19

Справа №760/21133/19

У Х В А Л А

30 липня 2019 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи - нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіної Тетяни Олексіївни, третя особа: Київський міський центр зайнятості, про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації у державній службі зайнятості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 24.07.2019 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до фізичної особи - нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіної Тетяни Олексіївни, третя особа: Київський міський центр зайнятості, про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації у державній службі зайнятості, в якому просить:

припинити трудовий договір № 05011303213/3, укладений 01.07.2013 р. між ОСОБА_1 та фізичною особою - нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Тетяною Олексіївною, зареєстрований 02.07.2013 р. у Донецькому міському центрі зайнятості № 1;

зобов`язати Київський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір № 05011303213/3, укладений 01.07.2013 р. між ОСОБА_1 та нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Тетяною Олексіївною, зареєстрований 02.07.2013 р. у Донецькому міському центрі зайнятості № 1.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п.п. 4, 5, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинна містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобовязальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та грунтується на законі.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, звертаючись до суду з позовом до відповідача до фізичної особи - нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіної Тетяни Олексіївни, позивач просить припинити трудовий договір № 05011303213/3, укладений 01.07.2013 р. між ОСОБА_1 та фізичною особою - нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Тетяною Олексіївною, зареєстрований 02.07.2013 р. у Донецькому міському центрі зайнятості № 1.

Як на підставу позовних вимог, позивач у позовній заяві вказує, що з 01.07.2013 р. по 23.07.2014 р. вона працювала секретарем, на підставі зазначеного трудового договору, згідно коду 4115 ДК 003; 2010(підготовка документів, відповідь на дзвінки, консультування).

У 2014 р. вона була змушена переселитися з м. Донецька у зв`язку з тим, що на території Донецька з 2014 р. проводиться антитерористична операція та м. Донецьк є тимчасово окупованою територією.

Роботодавець ОСОБА_2 , на даний час знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому у позивача не має можливості звільнитися у встановленому законом порядку.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві не зазначено:

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позивачем також не зазначено, на підставі якої норми КЗпП України позивач просить припинити трудовий договір, та з якого часу.

Крім того, позивач просить зобов`язати Київський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір № 05011303213/3, укладений 01.07.2013 р. між ОСОБА_1 та нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Тетяною Олексіївною, зареєстрований 02.07.2013 р. у Донецькому міському центрі зайнятості № 1.

В позовній заяві позивач зазначає, що на даний час вона не має можливості зняти з реєстрації трудовий договір за місцем його реєстрації, так як м. Донецьк знаходиться на тимчасово окупованій території України.

При цьому, позивачем не надано доказів звернення до Донецького міського центру зайнятості з відповідною заявою про зняття з реєстрації трудового договору.

За даними інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої з Міністерства юстиції України, вбачається, що Донецький міський центр зайнятості не перебуває в процесі припинення та знаходиться за адресою: Донецька область, місто Покровськ, вул. Поштова, буд . 3.

Вивчивши позовну заяву суддя вважає, що заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Таким чином, в поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені відповідачами, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та яким чином передбачені шляхи їх поновлення, враховуючи, що ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України має особа, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Таким чином, з метою правильного та належного обґрунтовання позову, з посиланням на нормативно-правові акти та відповідні закони України, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, встановити предмет та підстави позову, конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до вимог ЦК України, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону і який просить визначити у рішенні, сформулювати вірно, відповідно до ст. 16 ЦК України, позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлені вимоги про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації у державній службі зайнятості.

Предметом позову, з яким позивач звернулася до суду, є 2 вимоги немайнового характеру. Відповідно, кожна з таких вимог є об`єктом справляння судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем ОСОБА_1 судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Так, позивачем надано до суду оригінал квитанції №21819552 від 23.07.2019 р. про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» визначено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 гр.

Згідно п.п. 2 п 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру, відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір, тобто у розмірі 768,40 грн.

Судовий збір необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову та надати оригінал квитанції.

Окрім вищенаведених недоліків, позивачем не виконано вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіної Тетяни Олексіївни, третя особа: Київський міський центр зайнятості, про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації у державній службі зайнятості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.