Ухвала суду № 83587884, 07.08.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/4883/19

ун. № 759/14248/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Скрипник О.Г., при секретарі судового засідання Горло Н.М., за участю слідчого Зінченко К.В., розглянувши клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ЗІнченко К.В., погоджене прокурором прокурором відділу прокуратури Київської області Бушуєвим Є.О., у кримінальному провадженні №12019110000000182 від 26.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 240 КК України, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2019 року у до суду надійшло клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Зінченко К.В., погоджене прокурором прокурором відділу прокуратури Київської області Бушуевим Є.О., у кримінальному провадженні №12019110000000182 від 26.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 240 КК України, про накладення на колишнє майно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке з 28.05.2019 перереєстроване на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом позбавлення їх права на відчуження, розпорядження ним, а саме на: автомобіль «Renault Duster», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - універсал-в-загальний, код типу кузова - 1600, рік випуску - 2018 року, VIN - НОМЕР_3 , номер кузова - НОМЕР_3 , що на праві власності належить ОСОБА_2 ; автомобіль «ВАЗ 210994», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип кузова - седан-в-загальний, код типу кузова - 1500, рік випуску - 2007 року, VIN - НОМЕР_5 , номер кузова - НОМЕР_5 , номер двигуна - НОМЕР_6 , що на праві власності належить ОСОБА_2 ; квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.):48,8, житлова площа (кв.м.) 26,7, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141411780000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Вказане клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000182 від 26.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 31.10.2003 між Київською обласною державною адміністрацією в особі заступника голови Бориспільської РДА ОСОБА_4 та ТОВ «ТВФ «Г.Арт»» в особі директора ОСОБА_5 , було укладено договір оренди, згідно якого ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма Г.Арт» (код ЄДРПОУ 31722996) зареєстроване, за адресою: м. Київ, проспект Правди, 9-Б, кв. 10, отримало в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область , Бориспільський район, 3 км. на південь від м. Бориспіль в межах Глибоцької сільської ради, Бориспільського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3220882200:03:006:0132) для організації кар`єру яружного піску строком на 49 років, та тим самим КОДА ввірило ТОВ «ТВФ «Г.Арт»» (код ЄДРПОУ 31722996) вказану земельну ділянку для розробки піщаного кар`єру.

У жовтні 2015 року проведена планова перевірка ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма Г.Арт» (код ЄДРПОУ 31722996), під час якої було встановлено ряд порушень, у тому числі, відсутність гірничого відводу.

Наказом Державної служби геології та надр України від 02.12.2015 року № 404 дію спецдозволу № 3275 від 30.10.2003 зупинено і по сьогоднішній день не відновлено.

Не зважаючи на те, що ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма Г.Арт» (код ЄДРПОУ 31722996) було зупинено спеціальний дозвіл на користування надрами, останні, систематично на протязі 2016-2017 років на постійній основі продовжили видовування корисних копалин з метою подальшої їх реалізації реальному сектору економіки.

17.05.2019 за вказаними фактами було повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 240, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Таким чином, протиправними діями члени організованої групи до якої увійшли ОСОБА_9 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 організованої та очоленої ОСОБА_6 , було спричинено матеріальну шкоду державі внаслідок видобутку піску будівельного на Гартівському родовищі в період зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3275 від 30.10.2003 (з 02.12.2015 по 08.09.2017) становить 71 428 761 (сімдесят один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят одна) гривня, 60 копійок, тим самим завдавши істотної шкоди державним інтересам.

17.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 240 КК України.

У зв`язку з викладеним, в сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_1 шляхом позбавлення її права на відчуження, розпорядження ним.

Необхідність застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження саме в такій формі відносно ОСОБА_1 зумовлено тяжкістю покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочинів, в яких вона підозрюється у даному кримінальному провадженні, та застосуванням при цьому конфіскації.

Зважаючи на ці обставини та усвідомлюючи тяжкість та види покарань, які можуть бути до неї застосовані підозрювана ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом розпорядження чи відчуження свого майна на користь третіх осіб, з метою уникнення конфіскації.

Під час досудового розслідування встановлено, що у власності

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувало нерухоме та рухоме майно, яке за результатами судового розгляду може бути предметом конфіскації, яке 28.05.2019 року до винесення слідчим суддею рішення про арешт вказаного майна, було переєстровано на іншого власника, а тому майном, що належить арештувати є:

-автомобіль «Renault Duster», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - універсал-в-загальний, код типу кузова - 1600, рік випуску - 2018 року, VIN - НОМЕР_3 , номер кузова - НОМЕР_3 , що на праві власності належить з 28.05.2019 ОСОБА_2 ;

-автомобіль «ВАЗ 210994», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип кузова - седан-в-загальний, код типу кузова - 1500, рік випуску - 2007 року, VIN - НОМЕР_5 , номер кузова - НОМЕР_5 , номер двигуна - НОМЕР_6 , що на праві власності з 28.05.2019 належить ОСОБА_2 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.):48,8, житлова площа (кв.м.) 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141411780000, яка на праві приватної власності з 28.05.2019 належить ОСОБА_3 .

В зв`язку із вище викладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність арешт на колишнє майно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке з 28.05.2019 перереєстроване на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом позбавлення їх права на відчуження, розпорядження ним, а саме на:

-автомобіль «Renault Duster», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - універсал-в-загальний, код типу кузова - 1600, рік випуску - 2018 року, VIN - НОМЕР_3 , номер кузова - НОМЕР_3 , що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-автомобіль «ВАЗ 210994», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип кузова - седан-в-загальний, код типу кузова - 1500, рік випуску - 2007 року, VIN - НОМЕР_5 , номер кузова - НОМЕР_5 , номер двигуна - НОМЕР_6 , що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.):48,8, житлова площа (кв.м.) 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141411780000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 ;

Слідчий в судове засідання не з`явився надавши заяву про розгляд заявленого нею клопотання без її участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий зазначив, що майно підозрюваної ОСОБА_1 на яке просить насласти арешт слідчий, є таким, що набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та, відповідно ч.10 ст.170 КПК України, на них може та має бути накладено арешт.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заяваN 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, SeriesAN 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав контрактної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73 SeriesAN 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, SeriesAN 98).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку що слідчим не доведена мета забезпечення даного кримінального провадження, шляхом накладення арешту на майно добросовісного набувача, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Зінченко К.В., погоджене прокурором прокурором відділу прокуратури Київської області Бушуєвим Є.О., у кримінальному провадженні №12019110000000182 від 26.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 240 КК України, про накладення арешту на майно, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя Скрипник О.Г.