Рішення № 83580123, 06.08.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2784/19

пр.№ 2/464/1188/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2019 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Кравс С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2 289, 40 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27.09.2016 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Opel Kadet», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Kia Ceed», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 01.11.2016 відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки на момент настання ДТП останній не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, позивач на підставі заяви про настання страхового випадку та страхового акту, здійснив виплату потерпілій особі в сумі 2 289, 40 грн. Відтак позивач, в силу ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзив у, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 01.11.2016 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 27.09.2016 о 20.15 год. на вул. Пулюя, 1 у м. Львові керував автомобілем марки «Opel Kadet», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України. Окрім цього, ОСОБА_1 27.09.2016 о 20.15 год. на вул. Пулюя, 1 у м. Львові керуючи автомобілем марки «Opel Kadet», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27.09.2016, є встановленим та не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно частини 5 цієї ж статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується витягом ЄЦБД МТСБУ.

На підставі договору страхування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи ОСОБА_2 , страхове відшкодування в сумі 2 289,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 47419 від 02.11.2016.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відшкодування винною особою, шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вказані норми законодавства встановлюють перехід права вимоги від страхувальника до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається зміна кредитора: потерпілий (тобто страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.09.2016 з вини відповідача, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 2 289,40 грн. потерпілому, а тому така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн.

Керуючись статями 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (п/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) страхове відшкодування в розмірі 2 289, 40 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 921 грн., а всього 4 210 (чотири тисячі двісті десять) гривень 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.