Ухвала суду № 83579762, 05.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8711/19 1-кс/335/5424/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя ВоробйовА.В.,за участюсекретаря ГончаренкоМ.А.,слідчого ВеличкоА.В.,прокурора ФененкоА.В.,захисника КозарМ.В.,підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжя клопотання слідчого СВВознесенівського ВПДВП ГУНПв Запорізькійобласті ВеличкоА.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Балабіно, Запорізького району, Запорізької області , громадянина України, який має вищу освіту, неодружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.03.2019 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі , -

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060001816, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, судимості встановленим законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.08.2019 ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Бул. Центральний» за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 27 у м. Запоріжжя, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, підбіг до потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шляхом ривку, відкрито викрав золотий ланцюжок вагою 3,42 грама вартістю 923 грн, та підвіскою-хрестиком вагою 1,59 грамів з брілліантовою вставкою вартістю 1599 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 2522 гривень, після чого втік з місця вчинення злочину.

04.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджуєтьсязібраними покримінальному провадженнюдоказами,а саме: Протоколом огляду місця події від 03.08.2019; допитом потерпілої ОСОБА_2 ; допитами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 : може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може не законно впливати на потерпілого та свідків;вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вивченням особистостіпідозрюваного встановлено,що ОСОБА_1 вчинив тяжкийзлочин,передбачений ч.2ст.186КК України,відповідальність завчинення якогопередбачає позбавленняволі настрок відчотирьох дошести років, узв`язку зчим ОСОБА_1 ,усвідомлюючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення таз метоюухилення відкримінальної відповідальності,може переховуватисьвід органудосудового слідства,або суду,що єодним зризиків невиконанняпокладених напідозрюваного процесуальнихобов`язків,передбачених п.1ч.1ст.177КПК України.

Крім того,характер дій ОСОБА_1 ,а самебажання уникнутикримінальної відповідальності заскоєне кримінальнеправопорушення свідчить про те,що залишаючисьна волівін можешляхами умов,або погроз незаконновпливати напотерпілого абосвідка,адже останнійобізнаний промісце мешканняпотерпілого тасвідка,що єодним зризиків невиконанняпокладених напідозрюваного процесуальнихобов`язків,передбаченихп.3ч.1ст.177КПК України.

Відсутність постійногоджерела доходів,свідчить про те,що залишаючисьна волі,він можевчинити іншекримінальне правопорушення,що такожє одниміз ризиківневиконання покладенихна підозрюваногопроцесуальних обов`язків,передбаченихп.5ч.1ст.177КПК України.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст.176 КПК України, не забезпечить виконання покладених напідозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язківоскільки останній зареєстрований у Запорізькій області, а кримінальне правопорушення останнім вчинено у м. Запоріжжя, у зв`язку з чим ОСОБА_1 може змінити місце проживання, що вказує на можливе порушення вказаного запобіжного заходу.

Відсутність соціальних зв`язків ОСОБА_1 виключає можливість застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України. Окрім того на теперішній час не надходило заяв про передачу підозрюваного на особисту поруку.

Враховуючи те,що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштованийта немає постійногоджерела доходів,унеможливлює застосуваннявідносно ньогозапобіжного заходуу виглядізастави,передбаченого п. 3 ч.1 ст. 176 КПК України.

Про неможливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, у зв`язку з чим в останнього є необхідність виходити с постійного місця мешкання з метою здобутку грошових коштів для проживання. Крім того, вказаний запобіжний захід не може бути ефективним заходом способів ухилення від досудового слідства та суду, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись та порушити вказаний запобіжний захід, передбачений п. 4 ст. 176 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просять його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний проти клопотання слідчого заперечували повністю, вважають пред`явлену підозру необґрунтованою та ризики на які посилається слідчий недоведені, просили обрати запобіжний захід не повязаний з тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддеювстановлено,що впровадженні слідчоговідділу ВознесенівськогоВП ДВПГУНП вЗапорізькій області,перебувають матеріалидосудового розслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12019080060001816, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

04.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше засуджений. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцних соціальних зв`язків та відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Також з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.

В ході розгляду клопотання стороню захисту не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з 03 серпня 2019 року, тобто з моменту фактичного затримання підозрюваного та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 01.10.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя ,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Величко А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01 жовтня 2019 року включно, який обчислювати з 03 серпня 2019 року 16-25 години.

Встановити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 57 630 ( п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесеннязастави ізвільнення з-підварти покластина підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженійслужбовій особімісця ув`язненняпісля внесеннязастави,перевірки документа,що підтверджуєїї внесення негайноздійснити розпорядженняпро звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншомузаставодавцю,відмінному відпідозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 01 жовтня 2019 року 16-25 години включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяА.В.Воробйов