Рішення № 83579334, 08.08.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/2898/18

Провадження №2/592/220/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Катрич О.М., за участю секретаря- Хуторянської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ПАТ «Сумбуд» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ «Сервіс-Дім» про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зустрічним позовом ОСОБА_1 , діючої також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ПАТ «Сумбуд», треті особи: ТОВ «Сервіс-Дім», Служба у справах дітей Сумської міської ради про вселення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Сумбуд» свої вимоги мотивує тим, що у грудні 2009 року ОСОБА_1 на підставі ордера № 70 була членом сім`ї наймача - ОСОБА_2 Власником гуртожитку по АДРЕСА_1 є AT «Сумбуд». 02.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до AT «Сумбуд» з заявою щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що вони фактично припинили шлюбні відносини з 2013 року. ОСОБА_1 з 2013 року у кімнаті АДРЕСА_2 не проживає. 13 червня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. На даний час фактичне місце проживання ОСОБА_1 не відоме. ОСОБА_2 набув право на приватизацію кімнати у гуртожитку відповідно до положень Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а отже підлягає врегулюванню питання щодо зареєстрованих у кімнаті гуртожитку осіб. За вказаних обставин просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування кімнатою АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 позов підтримав і просять його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та представник- адвокат Смирнова О.Л. первісний позов не визнали і звернулися до суду із зустрічним позовом , зазначаючи, що після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , батьком якого є ОСОБА_2 . В період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 їх сім`ї була надана кімната № 701 пл. 12,8 кв .АДРЕСА_1 . Вселившись разом з ОСОБА_2 в кімнату, вона, як його дружина, набула разом з ним рівне право на користування цим житлом. Перед розірвання шлюбу між нею та відповідачем ОСОБА_2 склались неприязнені стосунки, оскільки відповідач постійно влаштовував сварки, в процесі яких її ображав та навіть наносив удари. Оскільки кімната дуже малого розміру- 12,8 кв.м, в ній можливо поставити лише одне ліжко, а перебувати поруч з колишнім чоловіком під час його знаходження у стані агресії було неможливо, вона дуже його боялась, тому зазвичай в таких ситуаціях на 1-2 дні уходила з кімнати та просилась на ночівлю до своєї матері. Уходячи до матері на короткий час , вона не втрачала зв`язок з своїм житлом і постійно в нього поверталась. Після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . сина вона постійно зайнята доглядом за дитиною. Оскільки в кімнаті гуртожитку немає ніяких зручностей, води, а також у зв`язку з тим, що вона потребує допомоги по догляду за новонародженим сином з боку матері, тому деякий час вирішила пожити разом з новонародженим сином у матері.03.05.2018 р. вона прийшла додому, щоб взяти деякі речі, але квартирант, який знаходився в кімнаті, додому її не впустив і пояснив, що ОСОБА_2 здав йому квартиру для проживання. Вона звернулась до відповідача, щоб він не чинив мені перешкод в користуванні квартирою та передав ключі від вхідних дверей, а квартиранта виселив, але колишній чоловік відмовив мені в цьому. Зазначає, що в кімнаті знаходяться всі належні їйречі - одежа, взуття, посуд, 2 килима, 2 крісла, холодильник, пилосос та таке інше. Вона ніколи не втрачала зв`язку з житлом і ніколи не мала наміру його покинути. Іншого житла у неї з новонародженою дитиною немає. ЇЇ мати, де вона тимчасово проживаю з сином, проживає разом з бабусею та дядьком в 2-х кімнатній квартирі і не згодні на її постійне проживання разом з новонародженим сином ОСОБА_5 у цій квартирі. Тому просить суд : вселити її разом із сином ОСОБА_3 в кімнату АДРЕСА_2 . (а.с. 37-39)

Представник ПАТ «Сумбуд» надав відзив на зустрічну позовну заяву, вказуючи, що позивач у своєму позові зазначає AT «Сумбуд» у якості відповідача, але не заявляє у своєму позові до нього будь-яких позовних вимог. З зустрічного позову вбачається, що позовна вимога про вселення стосується третьої особи за первісним позовом, яка нібито перешкоджає проживанню у спірній кімнаті. Вказана позовна вимога до третьої особи - ОСОБА_2 є також безпідставною, оскільки позивачка не наводить конкретних доводів про те, яким саме чином ОСОБА_2 чинить перешкоди, якщо за її твердженням він сам у цій кімнаті не проживає. Так, ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману. Так вона стверджує, що лише тільки у 2017 році тимчасово не проживала у спірній кімнаті, яку залишала тільки на декілька днів у зв`язку з погіршенням відносин між нею та ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 долучає до матеріалів справи, як доказ висновок Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 11.05.2018 року з якого вбачається, що вона у спірній кімнаті не проживає якнайменше 2,5 роки, оскільки в ній весь цей період проживав ОСОБА_6 . Щодо звернення ОСОБА_1 до Сумського ВП ГУНП в Сумській області необхідно зазначити, що позовна заява AT «Сумбуд» надійшла до Ковпаківського райсуду 22.03.2018 року. У позовній заяві було зазначено, що на даний час вирішується питання щодо приватизації спірної кімнати. Лише після відкриття судом провадження у справі ОСОБА_1 04.05.2018 року звернулась до Сумського ВП ГУНП в Сумській області. її дії по подачі зустрічного позову необхідно розцінювати не як бажання проживати у спірній кімнаті, а як бажання взяти участь її приватизації. (а..с 65-66)

ОСОБА_2 просить первісний позов задовольнити, підтримує доводи представника ПАТ «Сумбуд» , а що стосується зустрічних вимог, надав відзив, в якому позов не визнав, вказуючи, що ще з 2013 року вони фактично припинили проживати разом. ОСОБА_1 зібрала усі свої речі і виїхала з спірної квартири. Від спільних знайомих йому стало відомо, що ОСОБА_1 після того як розірвали стосунки, виїхала проживати за кордон, де проживала близько одного року, а після того як повернулась проживала з іншим чоловіком. З 2013 року будь-яких спроб почати знов проживати разом у нас не було. У 2018 році він вирішив приватизувати кімнату, тому звернувся до AT «Сумбуд» для вирішення питання щодо визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житлом. Після цього ОСОБА_7 розпочала скаржитись на те, що він її не пускає проживати за місцем її реєстрації. Більш того, як з`ясувалося пізніше, він не є батьком ОСОБА_8 , що підтверджено рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.11.2018 року і не спростовуються позивачкою. (а.с 67-68)

Представник ТОВ «Сервіс-Дім в суд не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Служби у справах дітей у листі зазначив, що надання висновку по суті справи щодо вселення особи чинним законодавством не передбачено, просив слухати справу у його відсутність, при цьому посилаючись на ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини .(а.с. 98)

Суд, заслухавши сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов - відмові , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 12.09.2009 року по 13.06.2017 року. В період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 сім`ї була надана кімната № 701 пл. 12,8 кв . АДРЕСА_1 на підставі ордер на відомчу житлову площу гуртожитку № 70 від 20 грудня 2009 року (а.с.7) Згідно свідоцтва про право власності, гуртожиток, розташований в АДРЕСА_1 належить ПАТ «Сумбуд» (а.с.5) 02.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Сумбуд» із заявою, посилаючись на те, що з 2013 року припинили разом проживати як подружжя, тому просить розглянути питання про зняття її з реєстрації в зазначеній вище кімнаті. (а.с. 6)

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , який з 04.06.2018 року зареєстрований у кімнаті № АДРЕСА_1 (а.с.41-42) Однак, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.11.2018 року виключено відомості про батьківство ОСОБА_2 (а.с.129)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. (ст. 12 ч.3)

Відповідно до правил статей 71, 72 ЖК України наймач або члени його сім`ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Так, кімната № 701 пл . 12,8 кв.м в гуртожитку, розташована в АДРЕСА_1 не приватизована сторонами, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони є наймачами цієї кімнати, видавався ордер ОСОБА_2 як працівнику ТОВ «Хімбуд-1» та його дружині як члену сім`ї.

Власником спірної кімнати є позивач- ПАТ «Сумбуд» .

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, визнається ОСОБА_1 те, що ні вона ні син не проживають у даній кімнаті більше ніж 6 місяців, а саме з 2013 року і по 2015 рік ОСОБА_1 інколи з`являлася у даній кімнаті, після цього пішла сама із -за сварок з чоловіком, а після того як завагітніла від іншого чоловіка у травні 2017 року, переїхала проживати до матері. Такі обставини підтверджується матеріалами справи та показами ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 та її представника про те, що не мешкають в спірній квартирі відповідачі-позивачі з поважних причин у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 влаштовував сварки, тому вона вимушена була піти з кімнати, адже це спростовується поясненнями свідків-мешканців цього гуртожитку, з якими подружжя спілкувалося і самою ОСОБА_1 , яка повідомила, що зустріла іншого чоловіка, народила від нього дитину, зі скаргами на вчинення скандалів та з тим, що чоловік перешкоджає їй проживати у квартирі і не надає ключі до поліції не зверталася, крім одного випадку 03.05.2018 року, тобто вже після звернення до суду з позовом ПАТ «Сумбуд» про визнання її такою, що втратила право на користування житлом. Тому, жодних достатніх, обгрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 перешкоджає її проживанню з дитиною в кімнаті до суду надано не було, як і те, що в кімнаті залишилися особисті речі, та речі придбані під час шлюбу. Під час розлучення та пізніше з позовом про розподіл спільного майна не зверталася. Також, та обставина, що у спірній кімнаті мешкав квартирант ОСОБА_6 не свідчить про факт перешкоджання проживати постійно в ній і відповідачки, так як останній мешкав з середини 2016 року, коли остання тривалий час не з`являлася в дане житло без поважних причин. Доводи ОСОБА_1 є надуманими, пояснення мають протиріччя, так як у позові зазначає, що оскільки не було у гуртожитку належних умов для проживання разом із дитиною вона вимушена була піти до матері, і в той час на запитання суду повідомляє, що якщо суд її вселить, то будуть для неї такі умови нормальними без гарячої води тощо .

ПАТ «Сумбуд та ОСОБА_2 не оспорюється той факт, що відповідачка вселилися та зареєструвалися в кімнаті на законних підставах, але це не є підставою для того, щоб в кімнаті не проживати досить тривалий термін без поважних причин. З огляду на викладене, можна зробити висновок, що ніяких доказів того, що позивач, третя особа-відповідач ОСОБА_2 створював відповідачці неможливі умови для її проживання в кімнаті або яким-небудь іншим чином перешкоджав їй користуватися кімнатою, не надані, а тому підстав для вселення ОСОБА_1 з дитиною, батьком якої не є ОСОБА_2 , в спірну кімнату немає, у зустрічному позові слід відмовити, натомість позивач за первісним позовом на підтвердження своїх доводів надав суду достатнє обгрунтовань для задоволення позову .

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ПАТ «Сумбуд» задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування кімнатою АДРЕСА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Катрич