Ухвала суду № 83578805, 12.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8967/19 1-кс/335/5587/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., прокурора Фененко А.В., слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар А.Є. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Козар М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар А.Є., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Козарь К.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060001876відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 10серпня 2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.186КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , та такий, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше засуджений:

- 27.04.2004 Марганецьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України. Покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, конфіскацією майна;

- 10.03.2009 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 185 КК України. Покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 25.10.2010 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 190 КК України. Покарання у вигляді громадських робіт в розмірі 200 годин;

- 12.06.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187 КК України. Покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України не відбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2010 року, та визначено покарання у вигляді 7 років 3 дні позбавлення волі з конфіскацією майна.

В С Т А Н О В И В:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, неодноразово раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин за наступних обставин:

Так,10.08.2019 року, приблизно о 02 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , маючиумисел навідкрите викраденнячужого майна,знаходячись білябудинку 25по вул.Перемоги вм.Запоріжжя,діючи умисно,повторно зкорисливих мотивів,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,шляхом ривкуз правоїруки ОСОБА_2 ,відкрито викравжіночу сумкучорного ззолотими вставками,що непредставляє матеріальноїцінності дляпотерпілої,в якійзнаходились: грошові кошти всумі 1000гривень,а саме2купюри номіналомпо 500гривень,2банківські карти«Приватбанк» та2банківські карти«Райфайзен Банк»на ім`я ОСОБА_2 ,що непредставляють матеріальноїцінності; паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_2 , що не представляють матеріальної цінності.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 1000 гривень.

З викраденим майном та грошовими коштами ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину з метою в подальшому реалізувати вказане майно та грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення передбаченогоч.2ст.186КК України,яке кваліфікується,як відкритевикрадення чужогомайна (грабіж),вчинений повторно.

Органом досудового розслідування встановлено наявність в діях ОСОБА_1 ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КК України.

Так, не дивлячись на те, що по кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, підозрюваний ОСОБА_1 свою вину не визнає, в скоєному не розкаявся, тим самим намагається уникнути кримінальної відповідальності. Вказані обставини дають підстави вважати що залишаючись на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, орган досудового слідства вважає, що залишаючись на волі ОСОБА_1 знищить речові докази, що були викрадені ним, але на разі їхнє місцезнаходження не встановлено, які мають істотне значення для встановлення істини по кримінальному провадженню, що є ризиком, передбаченим п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 обізнаний про місце проживання потерпілої ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, яка своїми показаннями підтверджує причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, в зв`язку з чим підозрюваний буде впливати на потерпілу ОСОБА_2 шляхом залякувань або вмовлянь. Враховуючи те, що ОСОБА_1 намагається уникнути кримінальної відповідальності, орган досудового слідства вважає, що він залишаючись на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом залякувань або вмовлянь, що є ризиком передбаченим п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 був звільнений у травні 2019 року з Софійовської виправної колонії №55, і з вказаного часу про сьогоднішній день офіційно не працевлаштований, не має джерела прибутку, що дає підстави вважати що він вчинить інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість та зухвалість вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст.176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, які би заслуговували довіру, та поручились за виконання ним покладених на нього обов`язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має джерела доходу, на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходили клопотання про можливість внесення застави.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядком, на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин, а також безпосередньо образ життя ОСОБА_1 , а саме порушення встановлених норм поведінки в суспільстві, свідчать про те, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашного арешту, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України, останній його порушуватиме, та вказаний запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав клопотання та посилався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_3 та її захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши про недостатньо обґрунтовану підозру, відсутність ризиків, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваної та її захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 10.08.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за №12019080060001876.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого,погоджене ізпрокурором Запорізькоїмісцевої прокуратури№2 Козарь К.П. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. В клопотанні є підпис підозрюваного та захисника щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів.

10.08.2019 року о 03-15 годині ОСОБА_1 затримано в порядку п.2 ч.1 ст. 208 КПК України.

10.08.2019року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися відорганівдосудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,якімаютьістотне значеннядлявстановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливатинапотерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістауцьому жкримінальномупровадженні; перешкоджатикримінальномупровадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від чотирьох до шести років.

Вказані вищеобставини,а такожпідвищена суспільнанебезпечність злочину,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваної ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не має джерела доходу, непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, що підтверджують наявність зазначених вище ризиків. Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого суддя вважає безпідставним.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 186 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної за вчинення тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар Анатолія Євгеновича погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Козарь Костянтином Петровичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060001876 від 10серпня 2019року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 жовтня 2019 року включно, з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання 10 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали слідчого судді закінчується 08 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 абозаставодавець маютьправоубудь-якиймоментпротягомстроку діїухваливнестизаставу урозмірі57630 (п`ятдесятсім тисячшістсот тридцять)гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежузастава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копії ухвали для її виконання направити начальникові Запорізького слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова