Ухвала суду № 83578264, 07.08.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/455/19

Провадження №1-кп/359/230/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

7 серпня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Яремчука Р.Л.,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в кримінальному провадженні №12018110100002296, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки,

та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Борисполя Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні ними кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -

розглянувши заявлені клопотання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

В ході розгляду кримінального провадження, відповідно до ст. 331 КПК України, судом на обговорення було поставлено питання про необхідність продовження обвинуваченим існуючих на даний час запобіжних заходів.

Прокурор просив суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, та домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання обвинувачуваними належної поведінки, враховуючи те, що продовжують існувати ризики, встановлені судом при обранні запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Яремчук Р.Л. заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 В обґрунтування своїх заперечень, вважав за можливе змінити запобіжний захід із тримання під вартою на альтернативний, більш м`який, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Додатково просив звернути увагу суд на те, що обвинувачений ОСОБА_2 потребує належного медичного обстеження. Щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 поклався на розсуд суду.

Обвинувачені підтримали думку захисника обвинуваченого - адвоката Яремчук Р.Л.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року, обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з покладанням на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Термін дії запобіжних заходів відносно обвинувачених закінчується о 24. год. 00 хв. 23.08.2019 року, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження є неможливим.

В порядку передбаченим ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я його дружини, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Окрім цього, у останнього наявна не знята та не погашена, у встановленому порядку, судимість за вчинення злочинів проти власності. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною захисту та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинувачуваним даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинувачуваному ОСОБА_2 належить продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.

В той же час, суд вважає за можливе зменшити ОСОБА_2 розмір заставиз двадцяти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 19360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_2 було зазначено про наявність у нього проблем зі здоров`ям, у зв`язку з чим потребує належного лікування, яке він фактично не отримує в умовах СІЗО.

З цих підстав суд вважає за необхідне зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України провести комплексне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 з метою встановлення стану його здоров`я, наявність/відсутність медичних показань щодо його утримання під вартою, а також його медичного діагнозу.

Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 суд приходить до наступних висновків.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим йому й було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, саме такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується останній має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строки запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 242, 243, 244, 314-316, 331, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України до 24.00 год. 05.10.2019 року.

Зменшити ОСОБА_2 розмір заставиз двадцяти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 19360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р №37312095018661; МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає та зареєстрований обвинувачений ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; здати (за наявності) на зберігання до компетентних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_2 , протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Повторно зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в термін до 23.09.2019року провести комплексне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 та повідомити суд про його стан здоров`я, наявність/відсутність медичних показань щодо їх утримання під вартою, а також їх медичний діагноз. Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині медичного обстеження покласти на групу прокурорів в даному кримінальному провадженні та зобов`язати останніх перевірити дотримання прав обвинувачених на належну медичну допомогу. Про вжиті заходи повідомити суд письмово до 23.09.2019 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, з визначенням обов`язків: не залишати місце проживання ( АДРЕСА_2 ) без дозволу слідчого, прокурора, суду в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; працевлаштуватись.

Термін дії визначених судом обов`язків відносно ОСОБА_1 становить до 24.00 год. 03.10.2019 року.

Контроль за виконанням обов`язків у зв`язку з обранням запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покласти на прокурорів групи прокурорів в даному кримінальному провадженні та працівників Національної поліції України.

Ухвала суду в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з моменту її оголошення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 09.08.2019 року.

Суддя: С.М.Вознюк