Ухвала суду № 83575395, 12.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 серпня 2019 року м. Київ № 640/13671/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І., розглянувши заяву представника позивачів про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін у справі

за позовомОСОБА_1 , Комуністичної партії України доМіністерства юстиції України про скасування наказу №1312/5 від 23.07.2015, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 , Комуністичної партії України з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу №1312/5 від 23.07.2015р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони, що справа буде розглядатись суддею Добрянською Я.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.08.2019р. до суду надійшло клопотання представника позивачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що позивачі вважають за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки розгляд справи має вкрай важливе значення для позивачів, під час розгляду справи є доцільність вирішення ряду клопотань, які мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, клопотання про виклик та допит свідків, клопотання про залучення спеціаліста у сфері геральдики, клопотання про призначення мистецтвознавчої експертизи та клопотання про призначення лінгвістичної експертизи.

Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням осіб, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника позивачів про вихід із скороченого провадження та призначення справи № 640/13671/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження шляхом проведення відкритого судового засідання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська