Рішення № 83575224, 09.08.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/947/2019

Справа № 317/2301/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі судового засідання Герман Н.П.

за участю: представника позивача АДРЕСА_2

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Балабинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона з 2005 року по теперішній час безперервно проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 . У вказаний будинок, позивач переїхала проживати до своєї матері ОСОБА_4 , яка збудувала даний будинок на земельній ділянці площею 700 м.кв., яку виділив їй Виконавчим комітетом Балабінської селищної ради депутатів трудящих Запорізького району Запорізької області 07 вересня 1971 року для будівництва індивідуального житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла, а позивач залишилася проживати в будинку.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, яка складалася з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом після померлої були донька - ОСОБА_3 (Позивач) та син - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після відкриття спадщини Позивач, звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини після ОСОБА_4 , однак отримала поставу про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, оскільки за життя ОСОБА_4 не встигла оформити на своє майно правовстановлюючих документів. В зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, оскільки не знала, чи звертався її брат ОСОБА_5 з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері.

Так, на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області по справі №317/3939/15-ц від 24.03.2016 р., за позивачем визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В ході судового розгляду була досліджена спадкова справа №408(2006), яка була відкрита після смерті ОСОБА_4 . Як з`ясувалось брат позивача - ОСОБА_5 не звертався з заявою до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .

Тобто, брат позивача ОСОБА_5 , який був спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_4 не прийняв спадщину.

До теперішнього часу позивач добросовісно, безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, а також, утримувала житловий будинок й до теперішнього часу сплачує всі відповідні комунальні платежі.

Позивач вважає, якщо до теперішнього часу власник майна - Балабинська селищна рада з Запорізького району Запорізької області та інші особи тривалий час не виявляють наміру визнати певну річ своєю, тоді вони є такими, що погодились з її втратою.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 08.07.2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в загальному позовному провадженні.

Відповідач - Балабинська селищна рада Запорізького району Запорізької області надала пояснення, відповідно дол. яких позов визнають в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.07.2019 р. справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 . позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Допитана в судовому засіданні сідок ОСОБА_8 зазначила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 та мешкає в смт. АДРЕСА_1 з 1994 року. Крім того повідомила, що періодично бачить ОСОБА_3 , яка працює на городі. З приводу належності житлового будинку повідомила, що з цього приводу їй нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що вона є донькою ОСОБА_3 , однак мешкає окремо зі своєю сім`єю. Крім того повідомила, що її мати постійно мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з батьком. Вказаний будинок на праві власності належав бабусі, однак кому він належить зараз їй не відомо. Також пояснила, що у ОСОБА_3 був рідний брат ОСОБА_5 , який помер у 2013 році, однак за життя стосунків з ним не підтримували, де він мешкав вона не знає.

Розглянувши матеріали справи, допитавши свідків суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 , з 2005 року і по теперішній час проживає в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради № 79 від 01.06.2006 р. було оформлено право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 13)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.05.2006 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14)

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24.03.2016 р. встановлено, що ОСОБА_3 є рідною донькою ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16-17)

На підставі зазначеного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24.03.2016 р. за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Інший спадкоємець, після смерті ОСОБА_4 , - її син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадщину після смерті матері не прийняв.

Крім того в судовому засіданні було досліджено матеріали спадкової справи №468/2006 відкриту після смерті ОСОБА_4 , відповідно до якої встановлено, що окрім ОСОБА_3 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадини ніхто не звертався.

Таким чином з моменту смерті матері позивачка добросовісно заволоділа майном у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та відкрито і безперервно володіє та користується ним до сьогоднішнього часу.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Інших осіб які мають право на спірне майно судом, в ході розгляду справи, не встановлено.

З наведеного суд приходить до висновку, що позивач більше 10 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, після того як у 2006 році добросовісно ним заволодів, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, а тому він після більш 10 років такого володіння набув право власності за набувальною давністю на 1/2 частині буд АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 виданий 16.01.2001 р. Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_3 ) до Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області (70435, вул.. Миру, 2, смт. Балабине, Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОУ 23881173) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено 09.08.2019 р.

Суддя Р.В. Мінгазов