Вирок № 83574823, 05.08.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/523/18 Провадження № 1-кп/304/20/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070130000018 від 13 січня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, депутата Турицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, лісничого Чорноголовського лісництва Великоберезнянського району Закарпатської області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувачів - прокурорів Машкаринець Т.М., Гіряка Д.І., Деяка І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Шаранича С.С.,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи у період 2011 - 2015 років згідно наказів №85-К від 20 вересня 2011 року та №82-К від 31 грудня 2015 року на посаді лісничого Турицького лісництва ДП «Перечинське ЛГ», до посадових обов`язків якого входило керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва, організація заходів з охорони лісу від самовільних рубань, координація роботи майстрів виробничих дільниць та інших служб, складання протоколів про лісопорушення, відведення лісосік та відпустку лісу на пні, проведення оглядів місць порубки заготовленої деревини та іншої продукції лісу, а також здійснення контролю за якістю використання таксаторами польових лісовпорядних робіт на ввіреній йому ділянці лісового фонду, будучи на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18 серпня 2011 року матеріально-відповідальною особою, допустив службову недбалість, у зв`язку із неналежним виконанням покладених службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків при наступних обставинах. Так, відповідно до пункту 1.2. Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою КМУ від 16 вересня 2009 року №976 та додатку №1 до цього Положення, ОСОБА_1 , будучи працівником Державної лісової охорони, що має статус правоохоронного органу, був службовою особою, яка згідно посадових обов`язків уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що полягають у здійсненні керівництва діяльністю працівників ввіреного йому Турицького лісництва і відповідно - керівництва діяльністю цього лісництва, а також розпорядження майном Турицького лісництва. Згідно з матеріалами лісовпорядкування ДП «Перечинське ЛГ» до складу Турицького лісництва входять обхід №1, який включає у себе квартали за №№ 1, 2, 3, 4 з подальшим поділом на виділи та обхід №2 до складу якого належать квартали за №№5, 8, 9, 10, 11, 12 з відповідним поділом на виділи. У літній період 2013 року внаслідок злочинної недбалості лісничого Турицького лісництва ДП «Перечинське ЛГ» ОСОБА_1 , що проявилось у неналежному оформленні відповідних документів на ввіреній йому ділянці лісового фонду, згідно наказу №85-К від 20 вересня 2011 року, №82-К від 31 грудня 2015 року і договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18 серпня 2011 року, погодив проведення лісогосподарських робіт. При цьому, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про порядок відведення дерев у рубку та про порядок надання дозволу на рубку дерев, не пересвідчившись у наявності необхідних дозвільних документів. Визначив у виділі 13 кварталу 10 очолюваного ним лісництва на території Турицької сільської ради, ділянку лісу, з метою подальшої порубки дерев. У подальшому, ОСОБА_1 забезпечив доступ лісорубних бригад та техніки до вказаної ділянки та вивезення зрубаних дерев, однак не вжив належних та достатніх заходів до обліку зрубаних лісоматеріалів, у тому числі під час здійснення реалізації. Крім цього, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про правила визначення та оформлення меж лісосіки, не здійснив належного контролю за веденням таксаційних, дозвільних та облікових документів у ввіреному йому лісництві, зокрема, при проведенні у виділі №13 кварталі №10 лісозаготівельних робіт, а також за оформлення ділянкового стовпа, на який не було нанесено відповідних позначок, що у подальшому призвело до незаконних рубок деревини. Зокрема, у ході проведення осінньої ревізії 2015 року в обході №2 Турицького лісництва ДП «Перечинське лісове господарство», комісією було виявлено та зафіксовано ділянку, розташовану у виділі №13 кварталі №10, на якій міститься значна кількість пнів незаконно зрубаних дерев. Вказані відомості були підтверджені та зафіксовані 21 грудня 2015 року в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яка проведена за участі співробітників відділу внутрішнього аудиту Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, за результатами якої виявлено пні від незаконно порубаних дереві різних порід у кількості 246 штук, загальною кубомасою 262 м.3, відомості щодо яких не були зазначені в таксаційних, дозвільних та облікових документах, та були зрізані в порушення процедури,а отримані лісоматеріали були реалізовані поза відповідним обліком, внаслідок чого інтересам держави було завдано збитків на загальну суму 475 662 гривні 54 коп., чим державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки.

У судовому засіданні та у своєму останньому слові обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, який ставиться йому у провину, не визнав та показав, що інкриміноване йому протиправне діяння взагалі не охоплює межі покладених на нього посадових обов`язків. Обставини, які були викладені стороною обвинувачення, не були підтвердженні показами свідків, які були допитані безпосередньо судом в ході судового засідання. Зокрема зазначив, що жоден з свідків не надав чіткої відповіді, що саме він через своє недбальство допустив незаконну рубку на ввіреному йому лісництві. Також під сумнів підпадає акт проведення контрольної ревізії лісового обходу (майстерської дільниці) №1 Турицького лісництва ДП «Перечинське ЛГ» від 22 грудня 2015 року. Зокрема, свідок ОСОБА_2 під час допиту показав, що не був особисто присутній під час складання даного акту ревізій, оскільки перебував у своєї тещі у с. Дубриничі до самого вечора, а потім підписав цей акт без пояснення причин такої дії. У зв`язку з цим даний документ, який поданий стороною обвинувачення, на який вона посилається як на доказ вини, був складений з істотними порушеннями. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 наголосив на тому, що державним обвинуваченням жодним чином належними та допустимими доказами не доведено, що нібито виявлена незаконна рубка була здійснена під час перебування його на посаді, навіть не доведений ні факт самої рубки, ні факт її незаконності. Також прокурором не доведений розмір збитків, оскільки під час допиту в ході судового розгляду працівників держекоінспекції як експертів, ними особисто було повідомлено суд, що їх висновок не є фактичним підтвердженням того, що певна рубка була здійснена в період часу з 2011 по 2015 рік, а дану обставину може встановити лише спеціальна експертна установа. У зв`язку з цим вважає, що у його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому просить визнати його невинуватим і виправдати.

Захисник обвинуваченого - адвокат Шаранич С.С. також просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що стороною державного обвинувачення не доведено наявність в його діях складу злочину.

Перевіривши і дослідивши всі матеріали кримінального провадження, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте стороною обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні за обставин, вказаних в обвинувальному акті.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Прокурор, як на докази вини обвинуваченого, посилається на покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Так, свідок обвинувачення ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що працює майстром лісу Перечинського ЛГ. У 2011-2015 роках ОСОБА_1 був лісничим та його безпосереднім керівником. По факту незаконних рубок йому нічого не відомо. Контроль за майстерською дільницею №2 квартали №№6, 7, 10 до його обов`язків не входив. Які за ним були закріплені обходи точно не пам`ятає, однак 34, 35, 36 квартали 6 дільниці відносились до його відання. У грудні 2015 року при проведення перевірки Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства участі не брав.

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що з серпня 2014 року по теперішній час він працює у Турицькому лісництві Перечинського держлісгоспу спочатку майстром лісу, тепер - вальщиком лісу. У 2014 - 2015 роках ОСОБА_1 був його безпосереднім керівником. До нього майстром лісу був ОСОБА_15 , але стверджувати це не може. За ним, зі слів лісничого і директора держлісгоспу, були закріплені 7 та 10 обходи, однак будь-яких документів з цього приводу, зокрема акту прийому-передачі, він не підписував. Обхід 2 квартал №10 виділ №13 не входив в коло його обов`язків і про такий йому нічого невідомо. Після прийняття його у 2014 році на роботу, він здійснив обхід кварталу №10 і виявив, що там є рубки, про що усно повідомив ОСОБА_1 , однак документально це не фіксувалося. Чіткі межі обходу йому не були відомі, плану у нього не було, тому вважав, що ділянка, на якій проводилася рубка лісу, належить не ДП «Перечинський ЛГ», а лісогосподарському підприємству «Агроліс». По пнях вбачалося, що рубка дерев здійснювалася за 2-3 роки до виявлення, тобто можливо десь у 2012 - 2013 роках. У грудні 2015 року він брав участь у перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, в ході якої у виділі №13 квартал №10 виявлено рубку лісу.

Свідок обвинувачення ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що на даний час він працює вальником лісу Турицького лісництва Перечинського держлісгоспу. З приводу незаконних рубок деревини у виділі 13 кварталу 10 обходу №2 йому взагалі нічого невідомо. У 2013 році ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. лісничого Турицького лісництва, подзвонив йому по телефону і повідомив, що він має показати бригаді, яка прийде, де здійснювати рубку лісу, що він і зробив. Рубка проводилась трьома особами в урочищі Штрека, але поруч з 10 кварталом.

Свідок обвинувачення ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що на даний час працює стропальником у Перечинському ЛХК, а у період з 2012 по 2016 роки працював у Турицькому лісництві на різних посадах, а саме головним інженером лісосировинних ресурсів, в.о. лісничого, а потім головним лісничим. У 2014 році йому тричі усно доповідали майстри лісу, зокрема ОСОБА_16 , що у кварталі №10 здійснюються незаконні рубки лісу. У зв`язку з цим він мав намір провести перевірку цього виділу, про що усно повідомляв своє керівництво, а саме директора підприємства ОСОБА_17 . Однак директор підприємства запевняв його, що ніякі незаконні рубки у лісництві не здійснюються, проводити перевірки немає потреби. Тобто керівництво підприємства йому забороняло проводити перевірки. За квартал №10 з 2012 по 2016 роки відповідали майстри лісу ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , однак точних періодів їх роботи не пам`ятає. Також про окремі рубки лісу він 3 чи 4 рази усно повідомляв ОСОБА_1 , який повідомляв, що це лісовий фонд лісогосподарського підприємства «Агроліс», а не держлісгоспу. Участі у проведенні у грудні 2015 року перевірки він не брав, так як на той час уже працював у Дубриничах, однак підписував акт за її результатами. Лісорубного квитка на рубку у кварталі №10 не видалося. Між Турицьким лісництвом та лісогосподарським підприємством «Агроліс» наявне чітке розмежування.

Свідок обвинувачення ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що на даний час працює майстром лісу Турицького лісництва, обхід №2, а з 2011 по 2015 роки працював майстром лісу на лісогосподарському підприємстві «Агроліс», яке десь у 2016 році було ліквідоване шляхом об`єднання з ДП «Перечинське лісове господарство». У 2016 році він прийняв обхід №2 виділ №13 квартал №10, про що складався акт прийому. Квартал №10 та підприємство «Агроліс» мали спільну межу. На вказаній межі підприємством «Агроліс» жодних рубок не здійснювалось. І взагалі, з 2013 по 2015 роки у «Агролісі» суцільні рубки не відбувались, а у ДЛГ - відбувались.

Свідок обвинувачення ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що у 2015 році він неофіційно працював у ФОП « ОСОБА_19 ». З приводу незаконних рубок деревини нічого повідомити не може.

Свідок обвинувачення ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він працює водієм у ПП «Зубанич» і неодноразово перевозив деревину із сіл Лумшори і Туриця до м. Перечин на хімзавод, однак йому зажди надавали всі необхідні дозвільні документи на такі перевезення, зокрема, майстрами лісу. Обвинувачений ОСОБА_1 безпосередньо йому жодних документів не надавав.

Свідок обвинувачення ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що у жовтні чи листопаді 2015 року прийшов працювати головним лісничим у ДП «Перечинське ЛГ», де працює і по теперішній час на посаді директора. На той момент був наказ управління про проведення планових осінніх ревізій обходів. Він по своїм функціональним обов`язкам почав проводити контрольні ревізії обходів, а ревізії обходів працівники лісгоспу проводити самостійно. Він проводив контрольні ревізії по тих працівниках лісництва, де були сумніви. У той час він проводив перевірку у Турицькому лісництві і мав інформацію про незаконну рубку біля с. Лумшори. Він пішов у той обхід і виявив суцільну вирубку, про яку не знав. Обвинувачений ОСОБА_1 , який був разом з ним, зателефонував працівнику лісництва ОСОБА_5 і попросив уточними границі лісництва. По телефону вони уточнили, що на дереві явора біля дороги є границя, яка йде вгору. Вони знайшли це дерево, однак фактично границя від такого була на 20-25 м далі і це викликало сумнів у законності цієї ділянки. Після цього він повернувся у лісгосп, підняв документи, які б могли підтверджувати законність цієї вирубки, але таких не знайшов. Тоді повідомив директора лісгоспу ОСОБА_20. Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував, що це їх обхід, і казав, що такий належить «Агролісу». Тоді було опитано майстра лісу «Агролісу» ОСОБА_21 , який сказав, що це належить ОСОБА_22 лісництву. Потім вони зробили зйомку межі лісництва і цього обходу із землями сільськогосподарського призначення та зрозуміли, що ділянка знаходиться у межах Турицького лісництва. Так ним було виявлено незаконну рубку. Квартал №10 відносився до контролю лісничого ОСОБА_1 . При виявленні незаконної рубки майстер лісу інформує лісничого про виявлене порушення, проводиться обмір пнів або звалених дерев, складається протокол про лісо порушення, який передається у лісгосп для подальшого оформлення. Всі протоколи реєструються у книзі лісопорушень. З приводу цієї порубки жодних записів немає. ОСОБА_1 згідно наказу про призначення є матеріально-відповідальною особою, однак пояснити хто і як здійснив порубку не зміг. На час проведення ревізії рубка була не свіжа. Разом з цим, під час пожежі, яка зі слів сільських жителів відбулась у 2010 року, однак не була офіційно зафіксована, було пошкоджено близько 30 га лісу, у тому числі і на вказаній ділянці. При обрахунку пнів він присутній не був, однак йому відомо, що при цьому був присутній інженер з лісокористування ОСОБА_10 Збитки розраховувались відповідно до Постанови КМУ. З жовтня 2015 року по квітень 2016 року він працював головним лісничим, а до нього вказану посаду займав ОСОБА_23 . На той час за вказаний виділ відповідав майстер лісу ОСОБА_18. Майстер лісу і лісничий не могли не знати про такий обсяг незаконної вирубки. Лісорубні квитки на санітарні рубки на цій ділянці відсутні до квітня 2016 року.

Свідок обвинувачення ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що на даний час він працює головним лісничим Перечинського держлісгоспу, з жовтня 2013 року по 2015 рік був інженером лісосировинних ресурсів, а з 2015 по 2017 роки - інженером лісового господарства. До його обов`язків входили відводи головного користування і виписка лісорубних квитків. Взимку 2015 чи 2016 року, точніше не пам`ятає, він разом зі ОСОБА_24 , ОСОБА_13, ОСОБА_25 був присутнім при проведенні інженерами управління контрольної ревізії. По насадженнях було видно, що там раніше була пожежа, пні не свіжі, однак більше нічого не знає. Виявив незаконну рубку ОСОБА_2. У 2015 році він виписку лісорубного квитка на цій ділянці не здійснював, а у 2014 році був на іншій посаді.

Свідок обвинувачення ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що на даний час працює у Державній екологічній інспекції Закарпатської області на посаді державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. До Державної екологічної інспекції звернулась з листом СБУ з проханням провести розрахунок завданих збитків, нанесених державі незаконною рубкою в межах Перечинського лісгоспу. Йому доручили провести ці розрахунки. Він їх проводив згідно листа СБУ, до якого було додано акт ревізії та польову перелікову відомість пнів зрізаних дерев. Він взяв перелікову відомість та відносно неї згідно постанови КМУ №665 «Про нарахуванням збитків, завданих лісу» провів розрахунки на сумі біля 900 000 гривень. Розрахунок проводився на початку 2018 року. На місце вирубки він не виїжджав. У відповідності до акту контрольної ревізії сума шкоди, яка обраховувалась співробітниками внутрішнього аудиту Закарпатської області, склала біля 475 000 гривень. Вважає, що такі враховували сухостійні дерева, тоді як у нього відомостей про те, чи це сухостій, у нього не було, тому він обраховував вартість сироростучих дерев. Сума збитків визначалась вартістю законно чи незаконно зрізаних дерев без визначення часу їх зрізання.

Свідок обвинувачення ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що працює пильщиком у ФОП « ОСОБА_19 », який займається заготівлею лісу, однак раніше працював і водієм. Разом з ним водієм працював, зокрема, ОСОБА_9 . У Зубанича є транспортні засоби марки «ЗІЛ-131». Йому відомо, що ОСОБА_1 був лісничим, так як колись вони з с. Лумшори по договору возили деревину на лісохімкобінат. Про незаконні рубки у обході 2 виділі 13 кварталу 10 Турицького лісництва йому нічого не відомо. Водієві дзвонив лісничий чи майстер лісу, казав, звідки потрібно забрати деревину, пояснював дорогу. Тоді вони приїжджали на місце та забирали лісоматеріал. Після цього майстер лісу здійснював заміри деревини на машині, після чого виписував товарно-транспортні накладні та бив бірку, після чого вони їхали на лісохімкомбінат. Деревину забирали з Перечина, с. Туриця, с. Лумшори та з багатьох інших ділянок. Документи давали майстри лісу та лісничі. Працівники поліції його неодноразово зупиняли, однак будь-яких проблем з документами ніколи не було.

Свідок обвинувачення ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що на підставі наказу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства його як головного спеціаліста відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту облуправління, та провідного спеціаліста ОСОБА_14 було направлено на перевірку у ДП «Перечинське ЛГ». При перевірці вони керувалися інструкцією про проведення ревізій лісових обходів. На перевірці разом з ними були працівники ДП «Перечинське ЛГ», а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та відповідальні працівники лісництва. В ході перевірки вони виявили пні зрубаних дерев, діаметри яких виміряли рулеткою та описали у польовій переліковій відомості. Дозвільні документи на вказані зрубані дерева були відсутні, так як на квартал і виділ не було лісорубного квитка. На перевірку вони брали з собою карту насаджень, тому знали, що ліс відноситься до ДП «Перечинське ЛГ». Конкретно встановити час, коли були спиляні там сухі пні було неможливо. Свої висновки виклали у довідці про перевірку. Суму збитків вираховували згідно постанови КМУ №665 залежно від діаметру пня. Всі, хто були присутні, підписалися в акті. У журналі обліку лісопорушень виявлену незаконну рубку дерев зафіксовано не було, тому він зафіксував таку у довідці. За наслідками проведення перевірки вони видали наказ, але ДП «Перечинське ЛГ» мали усувати недоліки згідно довідки. Першим про таку незаконну рубку мав знати майстер лісу, потім - старший майстер лісу, а після - лісничий, який веде контроль за роботою майстра.

Свідок обвинувачення ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що на підставі наказу він пішов на осінню ревізію у ДП «Перечинське ЛГ». З ним на перевірці були лісничий ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . В ході перевірки було виявлено рубку дерев. Лісорубного квитка у наявності не було. Тоді вони склали довідку, яку підписали всі присутні, після чого склали акт. Пні були старі, а не свіжозрубані. Час, коли дерево було зрубане, встановити може тільки експерт. Деталі перевірки він не пам`ятає. Спочатку за незаконну рубку відповідає майстер лісу, потім старший майстер лісу, а потім - лісничий. Вказані рубки в журналі обліку лісопорушень зазначені не були, так як вони це звіряли.

Крім показів свідків, як на доказ вини обвинуваченого, прокурор посилається на ряд письмових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом, зокрема:

- протокол огляду місця події від 11 березня 2016 року зі схемами до нього, з якого вбачається, що об`єкт огляду являється земельні ділянка лісового фонду Турицького лісництва ДП «Перечинський лісгосп», а саме кварталу №10 виділу №13. Дана ділянка розташована з лівої сторони від в`їзду в с. Лумшори. Під час огляду даної ділянки встановлено, що на ній знаходиться місце самовільної рубки, яка була виявлена згідно Акту проведення контрольної ревізії 21 грудня 2015 року. На момент огляду дана ділянка помітно після пожежі, також на даній ділянці виявлені залишки деревини, а саме стовбури дерев, які вже висохлі. У верхньому правому кінці місця самовільної рубки виявлено межовий знак, в якому відсутні будь-які написи. Під час огляду виявити всі пні та провести їх заміри є неможливим у зв`язку з тим, що від дня їх зрізання пройшов значний час і ділянка заросла різними рослинами. Від даної ділянки в бік с. Лумшори йде ґрунтова дорога, по якій помітні колії від вантажного автомобіля. Дана дорога виходить на поле, а саме землі Туричківської сільської ради, де є розгалуження: одна дорога веде в напрямку ДП «ЛОК Полонина» вул. Лугова, а інша виходить на вул. Болотяну, вул. Камяну, вул. Лугову с. Лумшори (том 1, а. с. 164-169);

- протокол огляду місця події від 20 грудня 2017 року з додатками та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що після прибуття учасників слідчої дії на околиці с. Лумшори, а саме на ділянку місцевості поряд з турбазою «Полонина», після чого майстер лісу ОСОБА_7 провів на місця знаходження виявленої 21 грудня 2015 року незаконної лісосіки (місце незаконної порубки). Так, прибувши на вказане майстром лісу місце, головний лісничий підтвердив, що вказане майстром лісу місце відповідає 13 виділу 10 кв, яке межує з 27 виділом 10 кв., після чого продемонстрував поточне місце знаходження учасників слідчої дії за допомогою електронного планшету, в якому завантажені карти поділу ділянки лісництва на квадрати та виділи. Вказаному місцю відповідають координати 48.81146 ° Північної широти та 22.71834 ° Східної довготи. На ділянці наявна значна кількість пнів від зрізів дерев значних об`ємів, що вказує на промисловий характер рубки. Оскільки на ділянці наявний сніговий покрив, кілька пнів було очищено від снігу та встановлено, що на них наявне клеймо СП (самовільний поруб), які згідно пояснень співробітників лісового господарства були нанесені співробітниками ВВА ЗОУЛМТ 21 грудня 2015 року. Також співробітники лісового господарства повідомили, що на досліджуваній ділянці наявні 246 пнів різних діаметрів, відомості про які занесені у перелікову відомість попенного переліку, який входить до Акту контрольної ревізії. Майстер лісу ОСОБА_7 продемонстрував речі, які вживалися відповідними особами, причетними до здійснення незаконної порубки з метою надання вказаній рубці законного вигляду. Так, майстром лісу було продемонстровано діляночний стовп, на якому відсутні записи, а також засічки на граничних деревах, які вказують на праву та верхню межу зазначеної незаконної порубки. Також було продемонстровано ліву межу, де у 2016 році проводилась законна суцільна санітарна рубка. У відповідності до пояснень співробітників лісового господарства на проведення робіт у продемонстрованій зрубаній ділянці відсутні матеріали відводу, акти лісопатологічного дослідження, лісорубні квитки, а також акти обстеження лісосіки та свідчать про незаконність зазначеної діяльності. Також до моменту виявлення незаконної порубки за 27 та 13 виділи 10 кварталу відповідав майстер лісу ОСОБА_26 та присутній при ревізії лісничий Турицького лісництва ОСОБА_1 окрім цього, відомості щодо незаконної порубки на вказаній ділянці відсутні в журналі реєстрації лісо порушень станом на 21 грудня 2015 року (том 1, а. с. 176-185);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2017 року з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_5 погодився на проведення слідчого експерименту, під час якого, знаходячись неподалік с. Лумшори квартал 10 виділ 13 Турицького лісництва, пояснив та показав, де за вказівкою ОСОБА_1 зустрів декількох осіб ромської народності, яким показав місце, де такі мали різати дерева. Також на цьому місці ОСОБА_27 показав на дерево, на якому з його слів у 2013 році були помітні характерні риси як позначають кінець та початок лісосіки, тобто її межі (том 2, а. с. 59-68).

Суд критично оцінює письмові докази, які надані суду державним обвинуваченням та досліджені в ході судового засідання та вважає, що з урахуванням інших доказів, яким суд надає оцінку в сукупності, вони суперечать показам свідків та спеціалістів, не узгоджуються між собою і не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені названою нормою Основного Закону, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічної позиції притримується у своїх рішення ЄСПЛ, а саме Суд вказує на те, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України», скарга №39598/03 від 21 липня 2011 року, рішення остаточне), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).

На думку суду, правових підстав, у цій ситуації, однозначно стверджувати поза розумним сумнівом про те, що обвинувачений ОСОБА_1 винний у вчиненні інкримінованого йому діяння немає.

Пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У ході судового розгляду даного кримінального провадження по суті прокурор також заявив клопотання про призначення судово-екологічної експертизи з метою вирішення наступних питань: 1.) Чи є виявлені у виділі №13 кварталі №10 Турицького лісництва ДП «Перечинське ЛГ» в ході перевірки 21 грудня 2015 року порубки дерев різних порід у кількості 246 штук, загальною кубомасою 262 метрів кубічних, незаконними? 2.) У разі встановлення факту незаконності порубки зазначених дерев, який розмір шкоди (матеріальних збитків) заподіяно внаслідок вчинення вказаних незаконних порубок? (том 2, а. с. 89-90).

Ухвалою суду від 29 грудня 2018 року у задоволенні даного клопотання прокурору було відмовлено, оскільки встановлення законності чи незаконності діяння (дій чи бездіяльності) відноситься до питань права, при цьому відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України проведення експертизи для з`ясування питань права не допускається. Щодо вирішення питання про розмір матеріальних збитків, то він був покладений в основу обвинувачення та є істотним для кваліфікації дій обвинуваченого і повинен був встановлений слідством в ході досудового розслідування (том 2, а. с. 99-100).

Це, на думку суду, беззаперечно свідчить про те, що державне обвинувачення не довело вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у провину, і таким чином намагалося усунути недоліки досудового розслідування у ході судового розгляду справи по суті, що є неприпустимими.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що жодний із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

А тому, суд, враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, вважає, що, усі докази сторони обвинувачення є такими, що залишають місце сумнівам, тобто не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (також рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Відтак, обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК необхідно визнати невинуватим у інкримінованому йому правопорушенні та виправдати.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати через недоведеність наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому частинами 6, 7 ст. 376 КПК України.

Головуючий: Чепурнов В. О.