Ухвала суду № 83574688, 09.08.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2687/14-ц

У Х В А Л А

09.08.2019 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі Головуючого судді Надопта А.А., секретар судових засідань Онисько С.С., за участі заступника начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинця І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів подання заступника начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинця І.В. про надання дозволу на примусове проникнення на земельну ділянку, належну боржнику ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинець І.В. звернувся до суду із поданням про надання дозволу на примусове проникнення на земельну ділянку, належну боржнику ОСОБА_1 .

Подання мотивовано тим, що на виконанні у Виноградівському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження №49806598 від 18.12.2015 року з примусового виконання виконавчого листа №299/2687/14 від 18.12.2015 року, виданого Виноградівським районним судом про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_2 земельною ділянкою шляхом перенесення огорожі із незаконно займаної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 із встановленням на її місці межі згідно державного акту про право приватної власності на землю.

З 04.02.2016 року державний виконавець здійснював виїзди за вказаною адресою, накладено штраф на боржника, вкотре здійснено виїзди, та повторно накладено штраф на боржника, залучено працівників органів внутрішніх справ та управління держгеокадастру, селищної ради за місцем виконання, здійснено повторні виїзди на місце виконання, де боржник був відсутній, тощо. Та станом на 02.08.2019 року боржник не виконав рішення суду. Тому на підставі п.13 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження» та норм цивільного процесуального законодавства заступник начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинець І.В. звернувся до суду із поданням про проникнення на земельну ділянку боржника.

В судовому засіданні заступник начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинець І.В. підтримав подання та просив таке задовольнити.

Матеріали цивільної справи №299/2687/14 20.05.2019 року направлені до Закарпатського апеляційного суду за апеляційною скаргою.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали подання, подані на підтвердження його доводів, суд дійшов наступних висновків.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень врегульовано розділом VI Цивільного процесуального кодексу України в чинній на час звернення редакції.

Статтею 439 ЦПК України врегульовано підстави порушення та порядок вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.

Так, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

При вирішенні порушеного заявником питання суд керувався роз`ясненнями, даними Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 01.07.2015 року за результатами узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла.

У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Отже, йдеться про застосування таких заходів примусового виконання, передбачених у законі, як:

а) звернення стягнення на кошти боржника;

б) звернення стягнення на інші види майна боржника;

в) вилучення у боржника і передання стягувачеві певних предметів;

г) відібрання дитини.

Зі змісту ст. 439 ЦПК вбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб.

Натомість у даному конкретному випадку має місце виконання рішення суду про зобов`язання боржника вчинити певні дії, що не пов`язані і з переданням певних предметів стягувачу, що не є одним із визначених ст.439 ЦПК України заходів примусового виконання для звернення до суду із поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Крім того, у поданні, що розглядається, не зазначено мети вжиття таких виключних крайніх мір для порушення недоторканності належного боржнику на праві власності майна.

Також із матеріалів подання вбачається, що органом виконавчої служби вжито не всіх передбачених законом про виконавче провадження виконавчих дій з метою примусового виконання рішення суду про зобов`язання боржника вчинити певні дії на користь стягувача.

За таких обставин, суд знаходить подання невмотивованим, законних підстав для надання дозволу на примусове проникнення у володіння боржника суд не знаходить, подання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.439 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання заступника начальника Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Танинця І.В. про надання дозволу на примусове проникнення на земельну ділянку, належну боржнику ОСОБА_1 , - відмовити.

Повний текст ухвали складено 09.08.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А. А. Надопта