Ухвала суду № 83574326, 12.08.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3673/19

Провадження № 2-ві/265/9/19

У Х В А Л А

12 серпня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О.Оза участю секретаря судового засідання Хайтулової Я.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гноєвого Сергія Сергійовича, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Гноєвого С.С. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

09 серпня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Гноєвого С.С. В обґрунтовування якої ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області Гноєвого С.С. йому було відмовлено у відкритті провадження за його позовом до Маріупольського ОУПФУ в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Постановою Донецького апеляційного суду ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя було скасовано, справу повернуто до суду для продовження розгляду. Вважає що суддя Гноєвий С.С. порушив його право на доступ до правосуддя, а тому він не може розглядати дану справу і підлягає відводу на підставі п.5ч.1 ст.36 ЦПК України.

Під час судового розгляду суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гноєвого С.С.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Частина 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що наявні матеріали справи не є перешкодою для розгляду питання про відвід судді без виклику учасників справи. Отже вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді без виклику учасників справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, розглядаючи зазначене питання, опирається на позицію, висловлену в рішеннях Європейського суду з прав людини.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43). У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», від 7 серпня 1996 року, п. 58 )

Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, якщо учасник вважає, що рішення суду є незаконним та/або необґрунтованим, він має право оскаржити вказане рішення в апеляційному порядку, передбаченому розділом V ЦПК України.

З урахуванням вищевикладених норм права суд дійшов висновку, що заявником суду не надано будь-яких доказів про наявність обставин, та переконливих фактів, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Гноєвого С.С. під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, під час судового розгляду, судом не встановлено належних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гноєвого С.С. по цивільній справі №265/3973/19.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гноєвого Сергія Сергійовичавід розгляду цивільної справи №265/3673/19 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, свої заперечення проти неї учасники процесу можуть включити до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: