
Справа № 263/6621/19
Провадження № 1-кс/263/6359/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2019 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., за участю секретаря Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України (кримінальне провадження № 12019050000000251).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження розподілене на розгляд судді Куліка С.В.
08 квітня 2019 року від судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Куліка С.В. на підставі п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України надійшла заява про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_2 є його знайомим.
Учасники кримінального провадження до суду для висловлення думки щодо питання про самовідвід судді не з`явилися.
Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Кулік С.В. свою позицію щодо заяви про самовідвід не висловив.
Вирішуючи питання за вказаною заявою про самовідвід, суддя враховує наступне.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ст. 107 КПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя, не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
За змістом пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого вироку суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад кримінального провадження, а також усунення будь-яких сумнівів, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись п.4 ч. 1 ст. 75КПК України, суддя,-
УХВАЛИВ :
Заяву судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Куліка С.В. про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Л.Соловйов
Судове рішення № 83573863, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 12.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/6621/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: