Рішення № 83573029, 12.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2019 року № 640/19635/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вертол»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертол» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0536051207 від 16 серпня 2018 року.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками якої встановлено допущення позивачем порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року - липень 2016 року. За результатами перевірки, на підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних, яке позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зокрема встановлення порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є правомірними та законними. При виконанні своїх повноважень щодо проведення камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідь на відзив позивач зазначив, що у відзиві не спростовано жодним чином доводи позивача, викладені у позові, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Дослідивши надані сторонами матеріали та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Накорчевською Світланою Володимирівною проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертол», за результатами якої складено акт від 13 липня 2018 року №12311/26-15-12-07-20/37615961.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертол» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за листопад 2015 року - липень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивачем подано заперечення на вищезазначений акт до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 01 серпня 2018 року за №01/08-1.

Листом від 13 серпня 2018 року №45511/10/26-15-12-07-18 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомило позивача про залишення заперечень від 01 серпня 2018 року без розгляду, у зв`язку з тим, що позивачем пропущено встановлений законодавством строк на подання таких заперечень.

На підставі вказаних висновків, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2018 року №0536051207, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 204886,45 грн - застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 20488,64 грн,

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3152,01 грн - застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 630,40 грн.

Загальна сума штрафу становить 21119,04 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 жовтня 2018 року №35149/6/99-99-11-03-01-25 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертол» залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи висновки контролюючого органу щодо застосування штрафу незаконними, а податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що має бути скасованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

На підставі висновків акту перевірки від 13 липня 2018 року №12311/26-15-12-07-20/37615961 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення 16 серпня 2018 року №0536051207, яким на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф на загальну суму 21119,04 грн.

Відповідно до абзаців 1, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, оскільки підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення Товариство визначило лише неправомірність проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а матеріали справи не містять додаткових обґрунтувань щодо підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем виконано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач виконав покладений на нього вищенаведеними нормами законодавства обов`язок.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертол» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко