Рішення № 83572999, 12.08.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 р. Справа № 480/1881/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою (а.с.38-41) до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просила визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Сумській області №Ф-26156-54 від 13.03.2019 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 9828,72грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що є отримувачем пенсії по інвалідності, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому, згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного внеску. У зв`язку з цим вважає оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.06.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов (а.с.48-53), в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що згідно ІТС «Податковий блок» ГУ ДФС у Сумській області позивач 10.01.2018 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Зазначив, що згідно з ч. 4 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи з інвалідністю можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.3 розділом VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

08.02.2019 ФОП ОСОБА_1 самостійно надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску засобами електронного зв`язку (реєстраційний номер №14951436 від 08.02.2019), яким самостійно нарахувала до сплати єдиний внесок за 12 місяців 2018 року в сумі 9828,72 грн.

Ураховуючи вимоги ч.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись із доводами представника відповідача у відзиві, подала до суду відповідь на відзив (а.с.57-61), в якому просила задовольнити позов в повному обсязі. Зазначила, що оскільки є фізичною особою-підприємцем, якій призначена пенсія зі інвалідністю, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у неї відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску при здійсненні підприємницької діяльності, тому оскаржувана вимога винесена відповідачем без врахуванням усіх обставин та норм чинного законодавства, є незаконною та підлягає скасуванню. Більш того, 05.05.2018 позивач зверталась до відповідача з заявою про застосування пільг зі сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому оскаржувана вимога підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано 05.08.2019 заперечення на відповідь на відзив, в якому представник підтримала доводи викладені у відзиві. Наполягає на тому, що оскільки позивач самостійно подала звіт, оскаржувана вимога прийнята відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с.66-67).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.01.2018 та перебуває на обліку в Управлінні у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області. З 03.10.2014 (по 01.11.2021) позивач отримує пенсію по інвалідності 3 групи (загальне захворювання). Зазначені обставини вбачаються з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11), пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.13), а також даних про реєстрацію платника (а.с.48).

Позивачем було подано 08.02.2019 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, в якому самостійно нараховно єдиного внеску в сумі 9828,72грн. (а.с.51-52).

05.05.2018 позивач звернулась до ГУ ДФС у Сумській області з заявою про застосування пільги зі сплати єдиного соціального внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с.12).

13.03.2019 відповідачем відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26165-54, якою позивача було зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 9828,72грн. (а.с.10).

Позивач, не погодившись із вимогою про сплату боргу від 13.03.2019 звернулася до суду з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Так, згідно п.2 ч.1 ст.1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач на час виникнення спірних відносин є фізичною особою-підприємцем, отримує пенсію по інвалідності. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 позивач на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464-VI є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Аналіз положень Закону №2464-VI та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У таких випадках фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також такі особи не мають обов`язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску.

Як було встановлено судом, позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік., однак, 05.05.2018 подано заяву про застосування пільги на підставі ч.4 ст. 4 Закону №2464-VI.

З огляду на те, що у позивача відсутній обов`язок по сплаті за себе єдиного соціального внеску, враховуючи, що позивач звертався до контролюючого органу із заявою щодо застосування пільги на підставі ч.4 ст. 4 Закону №2464-VI, такі обставини не можна вважати добровільною участю позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак жодної інформації про наявність таких договорів на 2018 рік матеріали справи не містять та не були надані представником відповідача.

Варто відмітити, що відповідачем було прийнято відповідну звітність від особи, але не враховано той факт, що така особа повинна подавати таку звітність в разі укладення договору щодо добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відсутність же права подання уточнюючих звітів в разі помилкового подання звітів не може бути обставиною, що зобов`язує сплатити відповідні внески, оскільки наявна обов`язкова згода такого платника висловлюється у вигляді укладання відповідного письмового договору, що передбачено чинним законодавством. Такого договору в межах розгляду даної справи представником відповідача надано не було.

Відтак, оскаржувана вимога не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача суму судового збору в розмірі 768,40грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 27.05.2019 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 39456414) визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26156-54 від 13.03.2019, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 9828,72грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 39456414) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.08.2019.

Суддя І.Г. Шевченко