Ухвала суду № 83572906, 12.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2555/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко та інші-кафе "Морозиво" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2019 Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко та інші-кафе "Морозиво", в якій просить прийняти рішення щодо застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко та інші-кафе "Морозиво", а саме зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко та інші-кафе "Морозиво" зупинити діяльність до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на лінійну витяжку з примусовим вентилятором.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн (за реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд).

Також ухвалою суду роз`яснено позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

08.08.2019 від позивача надійшла заява, де зазначено, що на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 22.07.2019 позивач просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн. до вересня 2019 року, яке обґрунтовує обмеженим фінансуванням.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до таких висновків.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію зокрема висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17.

Отже, позивач є суб`єктом господарювання, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин, що його майновий стан на даний час перешкоджає сплаті судового збору у порядку та у розмірі, встановленому законодавством України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з наведеного, право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В свою чергу частиною третьою статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державної екологічної інспекції Центрального округу про відстрочення сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 про залишення позовної заяви без руху документів про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн не надано, вимоги ухвали в цій частині не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко та інші-кафе "Морозиво" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

СуддяГ.В. Костенко