Рішення № 83572813, 12.08.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 р. № 400/1777/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Міністерства освіти і науки України, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання відповідача письмово відповісти на запитання, поставлені в зверненні № ІЛ-9249776.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.04.2019 р. звернувся до Урядової гарячої лінії з проханням повідомити, чи має він право на отримання диплома спеціаліста або його дубліката і чи правомірно Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського (далі - Університет) видає позивачу дублікат диплома спеціаліста. Відповідач не направив позивачу відповіді на звернення, чим порушив право, встановлене ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393).

08.07.2019 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 12-15), де зазначив, що жодних прав позивача не порушено, оскільки надано ґрунтовну відповідь на звернення № ІЛ-9249776 листом від 03.05.2019 р. № 3.4.3/8-19. Таким чином, позивач отримав роз`яснення на своє звернення в повному обсязі, а тому позов не підлягає задоволенню.

08.07.2019 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 25), згідно з якою в листі від 03.05.2019 р. № 3.4.3/8-19 відповідач посилається на постанови Кабінету Міністрів України, які втратили чинність. З листів відповідача та відзиву не зрозуміло, чи має право позивач на отримання диплома спеціаліста та чи правомірно Університет видає позивачу дублікат диплома спеціаліста.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

12.04.2019 р. позивач звернувся до Урядової гарячої лінії з проханням повідомити, чи має він право на отримання диплома спеціаліста або його дубліката, якщо не навчався на освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліст, а також чи правомірно Університет видає позивачу, випускникові педагогічного інституту 1981 р., дублікат диплома спеціаліста (а. с. 5). Звернення зареєстроване за № ІЛ-9249776, направлено до відповідача та прийнято ним 15.04.2019 р. (а. с. 16).

До відзиву відповідач додав лист від 03.05.2019 р. № 3.4.3/8-19, яким надано відповідь на звернення позивача від 15.04.2019 р. № ІЛ-9249776 (а. с. 17).

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393).

Так, ст. 1 Закону № 393 передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначенням ст. 3 Закону № 393 заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

У відповідності до ст. 15 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За загальним правилом, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

У своєму позові позивач наголошує на тому, що відповідач в порушення приписів Закону № 393 у термін до 12.05.2019 р. не надав відповідь на звернення та питання, що порушені у зверненні позивача від 12.04.2019 р.

Водночас, відповідач у відзиві на позов зазначає, що відповідь на звернення позивачу була надана своєчасно - 03.05.2019 р. за вих. № 3.4.3/8-19 (а. с. 17). Однак відповідач не надав суду жодних доказів того, що лист-відповідь вих. № 3.4.3/8-19 був направлений позивачу та/або отриманий останнім.

У суду відсутні будь-які докази, які б свідчили про своєчасність (у місячний строк) надіслання та/або отримання відповіді на звернення позивача, на виконання вимог ст. 20 Закону № 393.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено факт своєчасного направлення відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 р., чим порушено вимоги ст. 20 Закону № 393.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву та додатків до нього, позивач неодноразово звертався на Урядову гарячу лінію з подібними питаннями, що порушені в зверненні від 12.04.2019 р., та всякий раз Міністерство у своїх відповідях перелічувало низку норм чинного законодавства та законодавства, яке вже втратило чинність, щодо питання видачі дубліката втраченого диплома старого зразка (виданого до 1991 р.).

У відповіді від 03.05.2019 р. № 3.4.3/8-19 відповідач наводить дві норми права: Порядок від 06.03.2015 р. № 249 та Постанову від 16.04.1997 р. № 354 (яка вже втратила чинність).

При цьому, у листі від 03.05.2019 р. № 3.4.3/8-19 відсутні відповіді на поставлені позивачем питання, а саме: чи має позивач право на отримання диплома спеціаліста або його дубліката, якщо не навчався на освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліст, а також чи правомірно Університет видає позивачу, випускникові педагогічного інституту 1981 р., дублікат диплома спеціаліста.

Таким чином, з огляду на положення ст. 19 Закону № 393, відповідач, як орган державної влади, до компетенції якого входять питання, порушені позивачем у зверненні від 12.04.2019 р., не надав обґрунтовану, об`єктивну відповідь на порушені питання.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 393 не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Отже, якщо позивачу вже неодноразово були надані обґрунтовані відповіді на аналогічні (ідентичні) звернення та питання, керівник установи (органу) може прийняти рішення про припинення розгляду такого звернення. Однак, керівником Міністерства такі рішення не приймалися.

Відтак, на відповідачеві лежить обов`язок розгляду звернення позивача від 12.04.2019 р. № ІЛ-9249776 по суті тих питань, що порушені позивачем.

У той же час, позивач не просить визнати дії відповідача щодо ненадання відповіді на звернення протиправними.

Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У даному випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача по суті порушених питань.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) про зобов`язання відповідача письмово відповісти на запитання, поставлені в зверненні № ІЛ-9249776 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 р. № ІЛ-9249776 по суті порушених питань.

3. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.04.2019 р. № ІЛ-9249776 та надати відповідь по суті порушених питань у термін, передбачений Законом України "Про звернення громадян"

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12.08.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська