Рішення № 83572612, 12.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 року справа № 397/307/18 провадження № 2-іс/811/68/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з заявою до відповідача про визнання протиправними дій щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугу років за період з 12 січня 2013 року по 27 липня 2016 року.

Водночас, просила суд зобов`язати Управління провести перерахунок пенсії, виплативши додаткові кошти.

ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с.114-117).

Стверджує, що пропустила його з поважних причин, оскільки тривалий час вела переписку з Управлінням та Пенсійним фондом України (далі - Фонд) зі спірного питання.

У судовому засіданні пояснила, що відповідач у 2013 році надав помилкову консультацію, яка призвела до несвоєчасного подання заяви про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідач заперечив щодо задоволення клопотання (а.с.111).

Стверджує, що строк звернення до суду пропущений з неповажних причин.

У судовому засіданні представник Управління пояснила, що неможливо провести перерахунок пенсії за період, який передує даті її призначення.

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.140).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 03 січня 2013 року позивач в усній формі звернулась до територіального підрозділу Управління стосовно надання консультації щодо можливості призначення пенсії як педагогічного працівника за вислугу років (а.с.48).

Їй повідомили про відсутність права, не надавши письмової відповіді.

25 січня 2013 року ОСОБА_1 подала таке ж звернення до Управління, надавши певний перелік документів (а.с.48).

12 лютого 2013 року відповідач надав відповідь, опрацювавши надані документи (а.с.47).

Управління зробило висновок, що період роботи за сумісництвом з 01 серпня 1996 року по 17 вересня 1997 року, з 01 по 31 липня 1999 року та з 01 липня по 20 серпня 2000 року неможливо зарахувати до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідач сповістив, що стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, складає 23 роки 9 місяців 9 днів (менше мінімуму у 25 років).

23 грудня 2013 року Фонд направив звернення ОСОБА_1 до Управління (а.с.92).

08 січня 2014 року Управління надало таку ж відповідь, як і 12 лютого 2013 року (а.с.75).

Позивач не надала доказів інших звернень до Управління та Фонду.

27 липня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву до територіального підрозділу Управління про призначення пенсії за вислугу років (а.с.31).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до територіального підрозділу Управління (а.с.8-10).

Суд визнав протиправними дії відповідача щодо не включення до спеціального стажу періоду роботи з 21 жовтня 1995 року по 18 березня 2001 року на посаді бібліотекара Іванівської сільської бібліотеки.

Водночас, суд зобов`язав відповідача вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з дати звернення з заявою про призначення пенсії, зарахувавши до спеціального стажу згаданий період роботи.

Управління перерахувало спеціальний стаж, який склав 29 років 2 місяці (мінімальний стаж для призначення пенсії становив 25 років) (а.с.58).

Управління виконало рішення суду, призначивши ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 27 липня 2016 року (дата звернення) (а.с.58).

25 січня 2018 року позивач звернулася до Управління з заявою про перерахунок пенсії з 12 січня 2013 року по 27 липня 2016 року (а.с.30).

31 січня того ж року Управління надало відповідь, в якій сповістило про відсутність підстав стосовно перерахунку пенсії, оскільки він проводиться за період, що слідує після її призначення (а.с.7).

13 березня 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління про визнання протиправними дій стосовно нездійснення перерахунку пенсії та зобов`язання виплатити кошти.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, предмет судового розгляду - рішення Управління про відмову у перерахунку пенсії від 31 січня 2018 року.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління 13 березня 2018 року (а.с.3).

Відповідно до приписів частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, позивач не пропустила строк звернення до суду.

Приписами частин 4 та 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, перерахунок пенсії допускається за період часу, що слідує після її призначення.

Приписами частини 1 цієї ж норми Закону встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

ОСОБА_1 призначена пенсія на підставі рішення суду з дня першого звернення (27 липня 2016 року), а встановлені Законом винятки не поширюють дію на спірні правовідносини.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про правомірність рішення Управління щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

Водночас, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 прагне стягнути недоотриману пенсію, причиною чого, на її думку, є помилкова консультація Управління від 12 лютого 2013 року.

Якби відповідач не допустив помилку, яку встановив суд, то перше звернення про призначення пенсії за вислугу років, як стверджує позивач, мало б місце у тому ж році.

Таким чином, ОСОБА_1 має намір стягнути матеріальну шкоду, яка обчислюється розміром недоотриманої пенсії за період з 12 січня 2013 року по 27 липня 2016 року.

Оскільки публічно-правовий спір з Управлінням стосовно помилки під час консультування вирішено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року, тому позов про стягнення шкоди має вирішуватись в порядку цивільно-процесуального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей