Рішення № 83572086, 12.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1992/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0800 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року, зобов`язати Військову частин А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини А 0800 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року, зобов`язати Військову частин А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року.

Ухвалою суду було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу під час звільнення з військової служби у запас, не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року. Позивач 01.11.2018 року звернувся із заявою до військової частини А0800 з приводу врегулювання питання щодо виплати йому індексації грошового забезпечення, однак відповідач листом від 12.11.2018 року за №350/174/35/243 відмовив у задоволенні його заяви. Позивач вважає бездіяльність в/ч А0800 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача 08.05.2019 року за (вхід.№16607/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що кошти на виплату індексації в зазначений період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року були відсутні. Згідно частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність та проводять фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення) лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Отже, аби не порушувати бюджетного законодавства, індексуючи грошові доходи працівників, керівник установи та головний бухгалтер мають проводити фактичні видатки установи на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого кошторисом. Тому бюджетні установи за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, не мають права нараховувати суми індексації доходів військовослужбовців (працівників), оскільки такі дії можуть призвести до бюджетного правопорушення (статті 51 БК України), яке буде покаране контролюючими органами.

16.05.2019 року від позивача на адресу суду за вхід.№17476/19 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що одним із об`єктів індексації грошових доходів є грошове забезпечення військовослужбовців. Законам України від 24.12.15р. №911-VIII внесли зміни і до ст. 4 Закону про індексацію, якою визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін (ІСЦ) перевищує поріг індексації, встановлений з січня 2016 року в розмірі 103 %. Крім того, відповідно до правового висновку Постанови Верховного суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Конституційного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі №638/969717 індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний характер), а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послу, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовця для розрахунку пенсії за вислугу років.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивача - підполковника ОСОБА_1 наказом командира в/ч А 0800 (по стройовій частині) від 14.09.2018 року, було звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу Командувача повітряних сил збройних сил України (по особовому складу) від 06.09.2018 року. Військову службу позивач проходив у в/ч А 0800 з 01.08.1987 року по дату звільнення 14.09.2018 року. У період з 01.01.2016 року до 14.09.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу виплачена не була.

01.11.2018 року позивач із заявою звернувся до військової частини А0800 з приводу врегулювання питання виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 2016-2018 роки. Відповідач листом від 12.112018 року за №350/174/35/243 відмовив позивачу у задоволенні зазначеної заяви, повідомивши, що відповідно до ст.5 Закону України "Про індексацію грошового забезпечення , п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" , індексація грошових доходів населенн здійснюєтся в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у Міноборони не було. Позивач вважає, бездіяльність військової частини А0800 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Позивачу за період з 01.01.2016 року по 13.09.2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів, (ст.9 Закону).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III - індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п.6 Порядку Проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно- правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінет) Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Поряд із цим, позивачу у період з 01.01.2016 року по 13.09.2018 року індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується наявним у матеріалах справи роздруківкою нарахувань і виплат.

Що стосується посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у період з 01.01.2016 року по 13.09.2018 року індексації, то суд зазначає таке.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.12.2018 року.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про неправомірність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, ним не вчинялися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом саме визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 0800 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.12.2018 року включно.

Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину А 0800 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.12.2018 року.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А 0800 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року, зобов`язати Військову частин А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 13.09.2018 року, підлягають частковому задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 28.12.2018 року.

3. Зобов`язати Військову частин А 0800 (Італійський бульвар,3,м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 2498147) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 28.12.2018 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.