Рішення № 83571502, 12.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2138/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій щодо неврахування періоду перебування під вартою та відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986 до страхового стажу, зобов`язання зарахувати період перебування під вартою та відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986 до страхового стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час призначення пенсії позивачу, рішенням Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області йому було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду відбування покарання в Самбірській виховно-трудовій колонії з 23.01.1982 по 17.02.1986.

Вважає, що вказана відмова є незаконною та такою, що порушує його права та інтереси, у зв`язку із чим просить суд визнати протиправними дії щодо неврахування до страхового стажу періоду перебування під вартою та відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986 та зобов`язати відповідача зарахувати відповідні періоди до страхового стажу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву від 01.08.2019 представник відповідача зазначив, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували відбування ним покарання в Самбірській виховно-трудовій колонії у зазначений період, а тому законних підстав для зарахування до страхового стажу періоду з 23.01.1982 по 17.02.1986 немає. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про зарахування періоду відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986 до страхового стажу.

Листом Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №229/Л-01 від 16.05.2019 позивачу було відмовлено у зарахуванні періоду відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986 до страхового стажу, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутня будь-яка інформація щодо відбування позивачем покарання у Самбірській виховно-трудовій колонії з 23.01.1982 по 17.02.1986.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набув чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, за період після 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди роботи на підприємствах, протягом яких були сплачені до Пенсійного фонду України щомісяця страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому за періоди роботи після 01 січня 2004 року законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу, а тому періоди роботи після 01 січня 2004 року зараховуються до страхового стажу лише в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо трудової та іншої діяльності до 01 січня 2004 року, то відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV ці періоди зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, визначених раніше діючим законодавством, крім випадків, передбачених цим Законом.

За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Згідно п.1 ст.1, п.5 ст.2 Закону від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі - Закон №266/94-ВР) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.

Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року за №106/1131, затверджене Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

З матеріалів справи вбачається, що з 23.01.1982 позивач перебував під вартою за підозрою у вчиненні злочину, а в період часу з 30.06.1982 по 22.12.1982 відбував покарання в Самбірській виховно-трудовій колонії, призначене вироком Луцького міського народного суду від 10.05.1982, після чого з 22.12.1982 по 17.02.1986 був переведений до Дрогобицької виправної колонії № 40.

Постановою президії Волинського обласного суду від 08.09.1988 зазначений вирок було скасовано, позивача виправдано, а справу відносно нього закрито.

Таким чином, постановою президії Волинського обласного суду від 08.09.1988 було встановлено, що позивач був незаконно позбавлений волі та відбував покарання.

Статтею 7 Закону №266/94-ВР передбачено, що термін перебування під вартою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

При призначенні пенсії, відповідно до приписів ст.8 Закону №266/94-ВР, періоди, зазначені в ч.1 ст.7 цього Закону, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після відбування покарання.

Частинами 2 та 4 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Зазначене не суперечить приписам ст.8 Закону № 266/94-ВР, яким визначено, що період, протягом якого позивач не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що при призначенні пенсії, період з 23.01.1982 по 17.02.1986 повинен бути врахованим до страхового стажу ОСОБА_1 під час призначення пенсії, у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», через що позовні вимоги є підставним та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768, 40 грн., тому зважаючи на задоволення позову повністю, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 768, 40 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду перебування під вартою та відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986.

Зобов`язати Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період перебування під вартою та відбування покарання з 23.01.1982 по 17.02.1986.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, код ЄДРПОУ 40370530, адреса: 43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1.

Суддя Ю.Ю. Сорока