Рішення № 83569814, 30.07.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2895/19

(2/199/2319/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

„30" липня 2019 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» законом наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органи місцевого самоврядування згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До відання виконавчих органів міських рад відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. Права місцевого самоврядування захищаються у суді, зокрема орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.ст. 4,18 -1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Закон України «Про планування та забудову території» втратив чинність 12.03.11 на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI 17.02.2011.

Відповідно до ст. 27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та покликаний забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI набрав чинності з моменту опублікування 12.03.2011.

Статтею Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

На виконання цих вимог рішенням Дніпровської міської ради від 21.03.2007 №6/11 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська. Рішенням Дніпровської міської ради від 21.07.2011 № 5/14 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (Порядок №5/14).

Порядок № 5/14 містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію» у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua) та у газеті «Наше місто», тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Дніпро.

Порядок № 5/14 від 29.07.2011 є регуляторним актом, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторним актом є прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у розумінні положень статті 4 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок певного кола суб`єктів - замовників будівництва - звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). При цьому, дотримання п`ятнадцятиденного терміну є визначальним лише у правовідносинах, які виникають у зв`язку із добровільним зверненням замовника будівництва до органу місцевого самоврядування за укладенням договору пайової участі.

Згідно зі ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами договору пайової участі, згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Враховуючи вимоги ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 5/14, договір пайової участі є у відповідності зі ст. 634 ЦК договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. При цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об`єктів (розділ 2 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який є додатком до рішення міської ради від 29.07.2011 року №5/14).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений у ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та додатку № 3 до Порядку № 5/14.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Перелік замовників об`єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Об`єкт будівництва АДРЕСА_1 , замовником якого є відповідач, не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та відповідачем не укладався. Замовник будівництва (відповідач) не звертався до міської ради щодо укладення відповідного договору, обов`язок укладення якого визначений ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з п. 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська та Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі його керівника.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради є правонаступником фінансово-економічного департаменту міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18.05.2016 № 28/8. Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради був правонаступником управління економіки Дніпропетровської міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 15.12.2010 № 14/5.

Листом від 15.02.2018 №10/15 - 81 ОСОБА_2 направлено два примірника проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту для ознайомлення та підписання; лист було отримано, але жодної відповіді на нього Департамент економіки, фінансів та міського бюджету не отримав.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, пропозиція юридичної або фізичної особи укласти певний договір цивільно- правового характеру є публічною офертою. Вона має на увазі адресовану конкретним суб`єктам пропозицію, чітко виражає наміри цієї юридичної або фізичної особи, яка пропонує товар чи послугу. Таким чином, з моменту отримання відповідачем листа Департаменту та позовної заяви Дніпровської міської ради відповідач ознайомлений з необхідністю укладення договору та сплати коштів на створення і розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Посилаючись у позові на те, що такими діями (бездіяльністю) забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра, позивач заявив позовну вимогу про знання договору між Дніпровською міською радою (ЄДРЮОФОП 26510514, просп. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (ЄДРЮОФОП 40506253, проси. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.07.2011 № 5/14 в редакції, запропонованої позивачем.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач не скористалася правом брати участь в судових засіданнях та правом надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення, оскільки одночасно наявні передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України умови, у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради за довіреністю не скористався правом брати участь у судовому засіданні.

Як встановлено судом, відповідач Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації магазин по АДРЕСА_1 Дніпропетровськ від 13.06.2012 повідомила про закінчення будівництвом об`єкту.

15.02.2018 на адресу відповідача листом за підписом в.о. начальника управління економіки Таслицької В.О. (фактично відправлений 16.02.2018) направлялися відповідачу для ознайомлення та підписання два примірника проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної. інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: «Магазин по вул. Береговій, 131 М, м. Дніпропетровськ», які мають однакову юридичну силу, та підлягають поверненню до департаменту у двадцятиденний строк після отримання.

Даний лист із додатками до нього, зокрема, договором, графіком сплати забудовником пайової участі на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська у зв`язку із будівництвом був отриманий відповідачем 28.02.2018 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пропозиція укласти договір (оферта) про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста не була прийнята відповідачем.

Суду не було надано доказів на підтвердження права власності відповідача на зазначене вище нерухоме майно.

Правовідносини між сторонами виникли із спору про укладення договору.

Дослідив докази, надані суду в порядку ст.ст. 76 - 80, 81 ЦПК України, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 27-1 закону України «Про планування і забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні у розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є:

- терміни (графік) оплати пайового внеску;

- відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до п.п. 5 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладання договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко - економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

На виконання цих вимог Закону міською радою рішенням від 29 липня 2011 року № 5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

Відповідно до Розділу 1 Порядку цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська з урахуванням соціально - економічного значення об`єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста.

Відповідно до п. 2.6. Порядку договір про пайову участь у створенні у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника (забудовника) про його укладення.

Як вставлено судом, забудовник не звертався з приводу реєстрації звернення про укладення договору про пайову участь у створенні у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків окрім договорів та правочинів згідно зі ст. 11 ЦК України є інші юридичні факти, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Поряд з цим, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Виконуючи обов`язок доказування, позивач надав суду докази щодо його пропозиції відповідачу укласти договір (ч. 1 ст. 641 ЦК).

В той же час, зважаючи на встановлені судом та зазначені вище обставини, а саме: неприйняття відповідачем (стороною договору) умов договору, невчинення відповідачем жодної дії, яка засвідчує його, тобто відповідача, бажання укласти договір, тобто неприйняття пропозиції укласти договір, вочевидь ухилення з боку відповідача від укладення договору, тому не є слушними доводи позивача щодо того, що договір є укладеним, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на практику Верховного Суду України, викладену у постановах від 16.11.2016 у справі № 3-1281гс16, від 30.11.2016 р. у справі № 3-1323гс16, від 01.02.2017 р. у справі № 3-144ІГСІ6, від 22.03.2017 у справі № 3-1553гс16, від 09.08.2017 у справі № 980/6324/15 № 3- 769гс17, від 06.09.2017 у справі № 3-780гс17, в яких суд, зокрема, вказав, що невиконання замовником будівництва обов`язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва не звільняє його від такого обов`язку, та прийшов до висновків про стягнення упущеної вигоди, необхідність визнання укладеним у судовому порядку наведеного договору з огляду на положення ст. ст. 179, 187 ГК України щодо обов`язковості укладення договору, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, позовні вимоги заявляють до відповідача ОСОБА_2 не як до суб`єкта господарювання та учасника господарсько - правових відносин, а до фізичної особи, тому відносини з відповідачем в даному випадку не регулюються положеннями ст. ст. 173, 174, 179, 187 Господарського Кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування у спірних відносинах положень господарського законодавства щодо обов`язковості укладення договору про пайову участь, що надавало би можливість визнання його укладеним за рішенням суду, при цьому без жодного волевиявлення з боку ОСОБА_2 , як сторони за договором.

В такому разі відсутні і підстави для застосування вимог ст. 649 ЦК України щодо обумовленості вирішення спорів в судовому порядку обов`язковістю договору.

Таким чином, судова практика, на яку посилається позивач, не дає підстав для її застосування у наявних спірних відносинах.

Судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 13, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 263, 264, 265, 268, ч. 2 ст. 272, ст.ст. 273, 280 - 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним, відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на позивача.

Дата складення повного судового рішення 09 серпня 2019 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї

30.07.2019