Рішення № 83566590, 05.08.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 рокуСправа № 912/1207/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1207/19

за позовом: Приватного підприємства "Норма-Трак", 27641, Кіровоградська область, АДРЕСА_4

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича, АДРЕСА_1

про усунення перешкод в користуванні майном

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича, АДРЕСА_1

до: Приватного підприємства "Норма-Трак", 27641, Кіровоградська область, АДРЕСА_4

про визнання укладеним договору

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Захарченко І.В., адвокат, довіреність № б/н від 18.03.19;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Загородній І.В., адвокат, ордер №474862 від 06.06.19, договір від 29.05.19.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством "Норма-Трак" (далі - ПП "Норма-Трак") подано до господарського суду позовну заяву з вимогами до Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича (далі - ФОП Лихоліт В.А.) з вимогами усунути перешкоди в користуванні комплексом будівель по АДРЕСА_4 шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича з нежитлового приміщення для використання під магазин площею 100 кв.м. по АДРЕСА_4.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014 між ПП "Норма-Трак" та ФОП Лихоліт В.А., є нікчемним, оскільки укладений з недодержанням вимог ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України, а тому у відповідача відсутні правові підстави займати відповідне приміщення.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1207/19. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2019, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

ФОП Лихоліт В.А. своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, однак 29.05.2019 подав зустрічну позовну заяву з вимогами визнати укладеним між ПП "Норма-Трак" та ФОП Лихоліт В.А. договір оренди нежитлового приміщення від 21 січня 2019 року в редакції, викладеній в прохальній частині зустрічного позову.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення є укладеним у зв`язку із його фактичним виконанням сторонами, а ПП "Норма-Трак" неправомірно ухиляється від юридичного оформлення цього договору.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2019 зустрічну позовну заяву ФОП Лихоліт В.А. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи з приводу зустрічного позову.

Окрім того, витребувано за клопотанням ФОП Лихоліт В.А. докази від ПП "Норма-Трак".

06.06.2019 господарський суд розпочав підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 04.07.2019.

10.06.2019 на адресу суду від ПП "Норма-Трак" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого зустрічний позов заперечено повністю. Зазначено, що посилання ФОП Лихоліт В.А на те, що ПП "Норма-Трак" зобов`язано виконувати нікчемний договір оренди № 1 від 01.02.2014, оскільки дії сторін свідчать про його фактичне укладення, є безпідставним. Вказано, що договір оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 ПП "Норма-Трак" не підписувало, будь-які взаємовідносини з ФОП Лихоліт В.А. в 2019 році відсутні, кошти ФОП Лихоліт В.А. на рахунки ПП "Норма-Трак" за користування приміщенням не вносились.

До відзиву на зустрічний позов додано довідку ПП "Норма-Трак" № 26 від 03.06.2019, за змістом якої зазначено про відсутність будь-яких взаємовідносин ПП "Норма-рак" з ФОП Лихоліт В.А. в 2019 році та про те, що за даний період не відбувалось внесення коштів ФОП Лихоліт В.А. на рахунки підприємства, пов`язаних із користуванням нежитловим приміщенням.

03.07.2019 від ПП "Норма-Трак" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повернення ФОП Лихоліт В.А. сплачених останнім грошових коштів.

03.07.2019 від ФОП Лихоліт В.А. надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі та відкладення підготовчого засідання. До клопотання додано примірник мирової угоди із супровідним листом про її надсилання ПП "Норма-Трак".

Також, 03.07.2019 ФОП Лихоліт В.А. подано до справи клопотання про приєднання до матеріалів справи копій платіжних доручень на підтвердження сплати орендної плати та витрат за комунальні послуги.

04.07.2019 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.07.2019.

17.07.2019 суд продовжив підготовче засідання у справі, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2019.

05.08.2019 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представником ПП "Норма-Трак" підтримано позовні вимоги за первісним позовом та заперечено проти задоволення зустрічним позовом; представником ФОП Лихоліт В.А. підтримано вимоги за зустрічною позовною заявою.

В судовому засіданні 05.08.2019 судом досліджено докази у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно дубліката свідоцтва про право власності від 06.10.2016, ПП "Норма-Трак" є власником нерухомого майна, а саме - комплексу будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 851,6 кв.м (а.с. 8).

Право власності на зазначений об`єкт зареєстровано за ПП "Норма-Трак", що підтверджується Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.10.2016 та на 19.04.2019 (а.с. 9, 10).

01.02.2014 між ПП "Норма-Трак", як орендодавцем, та ФОП Лихоліт В. А. , як орендарем, підписано договір оренди нежитлового приміщення № 1 , за умовами якого ФОП Лихоліт В.А. передавалось в строкове платне користування нежитлове приміщення для використання під магазин, загальною площею 100 кв. м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 (надалі - Договір, а.с. 11-12).

Пунктом 9.1. Договору встановлено строк його дії з 01.02.2014 до 31.12.2017.

Згідно акта приймання-передачі від 01.02.2014 зазначене в Договорі приміщення передано ФОП Лихоліт В.А. в користування а.с. 13).

Як зазначає ПП "Норма-Трак" згідно поданого позову, Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014 є нікчемним, оскільки укладений з недодержання вимог ст. ст. 793, 794 Цивільного кодексу України. З підстав викладеного, у ФОП Лихоліт В.А. відсутні правові підстави займати спірне приміщення.

11.01.2019 ПП "Норма-Трак" направлено ФОП Лихоліт В.А. вимогу про повернення нежитлового приміщення загальною площею 100 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16).

У відповідь на вказану вимогу ФОП Лихоліт В.А. надіслано ПП "Норма-Трак" лист від 21.01.2019, в якому запропоновано підписати проект договору оренди відповідного нежитлового приміщення (а.с. 17). В листі зазначено, що договір оренди від 01.02.2014 взаємно виконувався обома сторонами, а тому фактичні дії сторін свідчать про укладення такого договору. Звернуто увагу, що ФОП Лихоліт В.А. не ухиляється від нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. До листа додано проект договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019.

У відповідь на лист від 21.01.2019 ПП "Норма-Трак" в листі до ФОП Лихоліт В .А . відмовило у підписанні проекту договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 та зазначено про невиконання вимоги про повернення майна (а.с. 18).

Викладені вище обставини покладено в обґрунтування позовних вимог (первісного та зустрічного) у даній справі.

Господарський суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно частини 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями частин 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Об`єктом оренди, згідно ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України, може бути, у тому числі нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін, що передбачено ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Параграфом 4 глави 58 Цивільного кодексу України (ст. ст. 793-797) визначено особливості укладення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди.

Нормами статті 793 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З підстав викладеного та враховуючи, що строк дії Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014 сторонами визначено більш ніж на три роки (з 01.02.2014 до 31.12.2017), такий Договір, в силу положень ст. 793 Цивільного кодексу України, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Однак, як встановлено матеріалами справи, Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014 нотаріально не посвідчено. При цьому, суд зазначає, що умови Договору не містять положень щодо його нотаріального посвідчення, та в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно вчинення або ухилення від вчинення сторонами дій по нотаріальному посвідченню Договору.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

З огляду на викладене, Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014 є нікчемним в силу положень ст. ст. 215, 220 Цивільного кодексу України з підстав недодержання сторонами законодавчих вимог щодо нотаріального посвідчення такого договору.

Нікчемність договору оренди нежитлового приміщення у зв`язку з відсутністю його нотаріального посвідчення згідно ст. 220 Цивільного кодексу України відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 17.10.2018 у справі №660/1050/15-ц, від 23.01.2019 у справі № 708/786/17.

За положеннями ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Окрім того, згідно правил ст. 794 Цивільного кодексу України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Слід відмітити, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 4 наведеного Закону державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною).

Між тим, відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права оренди на відповідне майно за ФОП Лихоліт В.А. відсутні.

У відповідності до наведеного господарський суд вважає обґрунтованими доводи ПП "Норма-Трак" щодо відсутності у ФОП Лихоліт В.А. правових підстав займати нежитлове приміщення площею 100 кв.м, розташованого по АДРЕСА_4 (попереднє найменування району - Кіровоградський).

Господарський суд не встановив правових підстав для визнання укладеним договору оренди названого вище нежитлового приміщення від 21.01.2019 згідно поданого ФОП Лихоліт В.А. зустрічного позову, з підстав наступного.

В обґрунтування підстав для визнання договору укладеним, позивач за зустрічним позовом посилається на обставини передання майна в оренду та фактичним користуванням відповідним приміщенням і сплатою орендної плати. Наведено посилання, зокрема, на ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 181 Господарського кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 640, ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України. Також звернуто увагу на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 338/180/17 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Статтею 187 Господарського кодексу України врегульовано порядок укладення господарських договорів за рішенням суду.

За наведеною нормою спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Однак, ФОП Лихоліт В .А. за зустрічним позовом не доведено наявність обставин, які б свідчили про обов`язковість для ПП "Норма-Трак" укладати договір оренди нежитлового приміщення, належному останньому на праві власності.

Так, частиною 1 ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В частині 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст. 6 названого кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 181 Господарського кодексу України регламентовано загальний порядок укладення договорів, згідно якого, зокрема:

господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1);

проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2);

сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3);

у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. (ч. 8).

Згідно частин 1, 2 ст. 640, частини 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, майно в оренду передавалось ФОП Лихоліт В.А. за актом від 01.02.2014 на виконання Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2014. За змістом акту зазначено, що він є додатком № 1 до вказаного Договору.

Таким чином, дії ПП "Норма-Трак" з приводу передачі майна за актом від 01.02.2014 стосуються виконання саме Договору від 01.02.2014. Такі дії не є пропозицією або прийняттям пропозиції укласти інший договір оренди щодо відповідного майна.

З огляду на вказане, обставини внесення коштів за користування майном, про що повідомляє ФОП Лихоліт В.А. , не є свідченням згоди ПП "Норма-Трак" на укладення іншого договору оренди майна.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження сплати орендних платежів протягом січня-травня 2019 року у визначеному законодавством порядку (на рахунок або через касу підприємства). Повторне внесення ФОП Лихоліт В.А. під час розгляду справи платежів з призначенням платежу "оренда за червень 2019", "компенсація витрат за червень 2019", після повернення таких коштів ПП "Норма-Трак", не є узгодженою дією обох сторін та не свідчить про наявність між сторонами погодження на укладення договору.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів лист-пропозиція ФОП Лихоліт В.А. про укладення договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 не прийнята ПП "Норма-Трак" (а.с. 62-65). У відповідь на вказану пропозицію ПП "Норма-Трак" відмовлено у підписанні проекту договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 та зазначено про невиконання ФОП Лихоліт В.А . вимоги про повернення нежитлового приміщення.

Отже, матеріали справи не містять доказів досягнення між сторонами згоди щодо всіх або окремих умов договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019. Фактично доводи ФОП Лихоліт В.А. про визнання укладеним договору ґрунтуються на обставинах користування майном, отриманого в користування за нікчемним договором, що не є законною підставою для укладення іншого (нового) договору.

У відповідності до викладеного, господарський суд не встановив наявності законодавчо визначених підстав визнавати укладеним за рішенням суду договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019, запропонованого для укладення ФОП Лихоліт В.А .

Посилання ФОП Лихоліт В.А. на правові позиції, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 338/180/17 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, не приймаються судом під час розгляду даної справи, у зв`язку з тим, що спірні правовідносини, які бути предметом дослідження Верховного Суду у названих справах є іншими.

Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ст. 391 Цивільного кодексу України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

З урахуванням викладеного, з огляду на нікчемність Договору оренди від 01.02.2014, відсутність іншого договору та відсутність реєстрації права оренди і, як наслідок, відсутність правових підстав для користування ФОП Лихоліт В.А. нежитловим приміщенням площею 100 кв.м. по АДРЕСА_4 ., господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову.

Зустрічний позов ФОП Лихоліт В.А. про визнання укладеним договору оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 задоволенню не підлягає за викладених вище підстав.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України поклаадється за первісним та за зустрічним позовом на ФОП Лихоліт В.А.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Норма-Трак" до Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича задовольнити повністю.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) усунути перешкоди Приватному підприємству "Норма-Трак" (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код 34201257) в користуванні комплексом будівель по АДРЕСА_4 шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича з нежитлового приміщення для використання під магазин площею 100 кв.м. по АДРЕСА_4 .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного підприємства "Норма-Трак" (27641, Кіровоградська область, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код 34201257) 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Лихоліт Володимира Анатолійовича до Приватного підприємства "Норма-Трак" про визнання укладеним договору відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Приватному підприємству "Норма-Трак" за адресою: АДРЕСА_4; Фізичній особі-підприємцю Лихоліт В.А. за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.08.2019.

Суддя В.В.Тимошевська